4. Страховий ринок і його структура

Поняття “страхового ринку” можна розглядати з таких позицій:

1) як сферу економічних відносин, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист та формується попит і пропозиція на нього;

2) як форму організації фінансових відносин щодо формування та розподілу страхового фонду для забезпечення страхового захисту юридичних і фізичних осіб;

3) як соціально-економічне середовище, у якому функціонують страхові компанії, страхувальники, посередники, що приймають участь в реалізації страхових послуг;

4) як сукупність страхових організацій і страхових послуг;

5) як механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників і страховиків.

Об’єктивними умовами функціонування страхового ринку є наявність: потреби в

страхових послугах; об’єктів страхування, що мають споживчу вартість; суб’єктів страхування, які здатні задовольнити потреби або їх споживати.

Загальну організаційну структуру страхового ринку характеризують його суб’єкти і об’єкти. До основних суб’єктів страхового ринку відносяться: страховики, страхувальники та страхові посередники. За характером здійснюваних операцій страхові компанії поділяються на:

• спеціалізовані, що спеціалізуються виключно на тих чи інших видах страхування;

• універсальні, що виконують різні види страхування;

• перестрахувальні, які здійснюють страхування великих і небезпечних ризиків.

На страховому ринку України переважно працюють акціонерні товариства закритого типу, що пояснюється низькими вимогами до розміру статутного фонду страховика,відсутністю розвиненого ринку цінних паперів, спрощеною процедурою реєстрації тощо. Іншими формами організації страхових відносин є товариства з додатковою відповідальністю, командитні товариства, товариства з повною відповідальністю.

Крім вище зазначених основних суб’єктів, виділяють ще й інших учасників страхових відносин: товариства взаємного страхування, перестрахувальні компанії, об’єднання страховиків, орган у справах нагляду за страховою діяльністю. Товариства взаємного страхування (ТВС) створені на основі добровільної угоди між об’єднаннями юридичних або фізичних осіб для страхового захисту своїх майнових інтересів. Специфіка взаємного страхування полягає в тому, що при створенні страхового фонду забезпечується безприбуткова основа. ТВС, окрім проведення страхової діяльності, надають фінансову підтримку його членам через інвестування коштів, видачі позик на потреби учасників товариства тощо. На страховому ринку України функціонують такі об’єднання страховиків, як: Ліга страхових організацій України, Моторне бюро України, Авіаційне страхове бюро України, Морське бюро України, Асоціація “Українське медичне страхове бюро”.

Важливими суб’єктами страхового ринку є посередники, що поділяються так:

• страхові посередники – це страхові брокери чи агенти, через яких укладається договір страхування і вирішуються окремі питання щодо врегулювання претензій;

• страхові брокери – юридичні особи або громадяни, які офіційно зареєстровані у встановленому порядку і здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні;

• страхові агенти – юридичні і фізичні особи, які є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком;

• аджастери (диспашери) – це спеціалісти з розрахунків аварій та розподілу збитків між учасниками морського перевезення;

• аварійні комісари встановлюють причини настання страхового випадку, характер та розмір збитків, як правили, при дорожньо-транспортних аваріях;

• сюрвейєри – це інспектори чи агенти страховика, що здійснюють огляд майна, яке приймається на оцінку, визначають ймовірність реалізації страхового ризику;

• андеррайтери – юридичні особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страхування запропоновані ризики, визначати тарифні ставки, умови договорів страхування на основі норм страхового права.

Об’єктом страхового ринку виступають страхові продукти – це специфічні страхові послуги, що надаються страхувальнику при виконанні договору страхування (пропонуються на страховому ринку). Перелік видів страхування, якими може користуватися страхувальник, відображає асортимент страхового ринку.