7.3.3. Державне кредитування підприємств
Державний кредит — це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником).
Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних позик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банківські установи:
пускових об’єктів;
раніше розпочатих новобудов виробничого призначення;
технічного переозброєння і реконструкції діючих підприємств незалежно від форм власності.
Фінансування інвестиційних потреб підприємств буває: цільовим, прямим, поворотним, терміновим, забезпеченим заставою чи гарантією (поручительством).
Бюджетні позики надаються на таких умовах:
обсяги бюджетних кредитів на відповідний рік доводяться до міністерств, відомств, інших центральних органів державної влади, які фінансуються Міністерством економіки, після затвердження Державної програми економічного й соціального розвитку України;
перелік будов і об’єктів виробничого призначення, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету, визначає Міністерство економіки за погодженням з Міністерством фінансів і подає його на затвердження Кабінету Міністрів України у складі Державної програми економічного й соціального розвитку України на рік, що планується;
терміни погашення бюджетних кредитів не перевищують трьох років, а в окремих випадках — п’яти років;
погашення бюджетних кредитів починається через рік після закінчення будівництва, реконструкції або технічного переозброєння об’єкта кредитування (якоїсь його черги, пускового комплексу) і здійснюється щоквартально;
погашення бюджетних кредитів, які використовуються на придбання обладнання, що не входить у систему будівель, починається наступного за плановим року і здійснюється щоквартально протягом не більше двох років;
за користування бюджетними позиками встановлюється відсоткова ставка, яка визначається Мінфіном України щорічно під час формування Державного бюджету.
Організація роботи з обслуговування бюджетних кредитів, їх обліку і проведення розрахунків з позичальниками покладається на вповноважені комерційні банки України.
Механізм надання бюджетних позик підприємствам зображено на рис. 7.13.
Рис. 7.13. Порядок фінансування інвестиційних потреб підприємств за рахунок бюджетних позик через уповноважені банки України
1. Перерахування на окремий рахунок коштів, у межах яких надається бюджетна позика відповідно до Державної програми економічного і соціального розвитку України. 2. Укладання кредитної угоди з визначенням умов надання позик і їх гарантованого повернення у відповідний термін. 3. Порядок подання інформації про об’єкти, які фінансуються. 4. Укладання кредитних договорів у місячний термін з моменту одержання замовником бюджетних позик. 5, 5а. Копії кредитних договорів і додатків до них, які подаються у двотижневий термін з моменту їх підписання банком.
Уповноважені банки використовують бюджетні кредити відповідно до цільового призначення.
Оплата виконаних робіт з будівництва, реконструкції, технічного переозброєння підприємств і об’єктів виконується вповноваженими банками в межах бюджетної позики за умови надходження від позичальника розрахунково-грошових документів. Кредит для цієї мети оформляється терміновим зобов’язанням підприємства з умовним терміном погашення бюджетної позики.
Після введення в дію виробничих потужностей загальна заборгованість переоформляється строковими зобов’язаннями підприємства перед банком з конкретними термінами повернення бюджетної позики.
За користування бюджетним кредитом підприємства сплачують відсоток за двома додатковими строковими зобов’язаннями (бюджету і банку) в установлені терміни. Зокрема, кошти підприємств, які надходять у банк за користування бюджетною позикою, перераховуються в державний бюджет в обсязі 60%, а коли до позичальника застосовано штрафні санкції — 70% від цих сум. Решта суми поступає в уповноважений банк для покриття витрат на обслуговування бюджетної позики.
Оплата відсотків здійснюється за рахунок власних коштів під- приємства.
Контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних кредитів покладається безпосередньо на банки, що фінансують позичальника. До недисциплінованих позичальників, що порушують кредитну угоду, застосовують штрафні санкції.
Штрафні санкції до підприємств-позичальників не застосовуються за несвоєчасного одержання позичальником бюджетної позики у передбачених обсягах, за тимчасової консервації об’єкта через брак коштів для продовження його будівництва.
Державне кредитування підприємств може здійснюватися для забезпечення післяприватизаційної фінансової підтримки.
Приватизовані підприємства кредитуються Фондом державного майна України. Кредитування проводиться за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації та коштів, передбачених Державною програмою приватизації. Фінансування здійснюється на умовах забезпечення повернення, платності і цільового характеру використання коштів.
Кредити за рахунок коштів Державного позабюджетного фонду приватизації надаються за таких умов:
у статутному фонді приватизованого підприємства державна частка не перевищує 25%;
загальний обсяг кредиту не перевищує 33% загального обсягу надходження коштів від продажу майна відповідного підприємства (незалежно від його вартості);
приватизовані підприємства не належать до об’єктів комунальної власності;
продаж підприємства не був здійснений за приватизаційні папери.
Розмір плати за кредит встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України.
Для одержання цільових кредитів підприємства подають у Фонд державного майна України такі документи:
заяву на одержання кредиту із вказівкою його обсягу, мети використання, умов повернення;
копії засновницьких документів підприємства-засновника;
довідку комерційного банку про залишок коштів на рахунку підприємства і відсутність заборгованості за одержаними раніше позиками;
довідку органів Державної податкової адміністрації про своєчасну сплату податків;
баланс (копію) на останню звітну дату, засвідчений податковою інспекцією;
висновки останньої аудиторської перевірки фінансового стану підприємства;
техніко-економічне обгрунтування використання кредиту у вигляді бізнес-плану;
перелік майна, яке служитиме заставою і є власністю підприємства-позичальника;
інші документи на вимогу Фонду.
Після експертизи документів Фонд повідомляє підприємство та відповідні вповноважені комерційні банки про свою згоду та умови кредитування. Уповноважені банки на підставі вивчення кредитоспроможності позичальників здійснюють кредитування за дорученням Фонду. Підприємство після одержання повідомлення Фонду про включення його у списки підприємств-позичальників звертається до вповноваженого комерційного банку для здійснення кредитування в межах коштів, виділених Фондом.
Комерційні банки після перевірки кредитоспроможності підприємства-позичальника мають право відмовитись від укладання договору кредитування, якщо підприємство не має достатніх гарантій повернення кредиту. Згода уповноваженого комерційного банку є підставою для Фонду укласти договір з банком і перерахувати йому кошти Державного позабюджетного фонду приватизації для кредитування підприємства. Одержавши ці кошти, уповноважений комерційний банк і підприємство укладають кредитний договір. Для забезпечення гарантій повернення кредиту і відсотків за користування ним укладається також договір застави. Об’єктом застави можуть бути ліквідні активи підприємства-позичальника.
Контроль за цільовим використанням і своєчасним погашенням кредиту і відсотків за користування ним здійснює комерційний банк.
У разі несплати підприємством суми кредиту, відсотків за користування ним чи відповідних комісійних перерахування належних сум на рахунок Фонду здійснюється в межах вартості заставного майна, яке реалізується на доручення банку.
- Фінанси підприємств Підручник
- І. О. Соломарський
- Розділ 1
- 1.1. Суть і функції фінансів підприємств
- 1.2. Фонди грошових засобів
- 1.3. Основи організації
- 1.4. Фінансова діяльність
- 1.5. Зміст та завдання управління
- Розділ 2 грошові розрахунки підприємств
- 2.1. Розрахункові й касові операції
- 2.1.1. Сутність грошових розрахунків підприємств
- 2.1.2. Безготівкові й готівкові розрахунки
- 2.1.3. Проведення касових операцій
- 2.1.4. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- 2.2. Форми безготівкових розрахунків
- 2.2.1. Принципи організації розрахунків
- 2.2.2. Розрахунки платіжними дорученнями
- 2.2.3. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- 2.2.4. Розрахунки чеками
- 2.2.5. Розрахунки акредитивами
- 2.2.6. Вексельна форма розрахунків
- Розділ 3 грошові надходження підприємств
- 3.1. Характеристика і склад грошових
- 3.2. Виручка від реалізації продукції,
- Укрупнений метод розрахунку виручки
- 3.3. Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності та інші позареалізаційні доходи
- 3.4. Формування валового і чистого доходу
- Розділ 4 формування і розподіл прибутку
- 4.1. Формування прибутку підприємства
- 4.1.1. Прибуток як результат фінансово-
- 4.1.2. Формування балансового прибутку
- 4.1.3. Прибуток від реалізації
- 4.1.4. Методи розрахунку прибутку від реалізації
- 4.1.5. Сутність і методи обчислення рентабельності
- 4.2. Розподіл і використання прибутку
- 4.2.1. Розподіл балансового прибутку
- 4.2.2. Використання чистого прибутку
- Розділ 5 оподаткування підприємств
- 5.1. Сутність оподаткування підприємств і податкова система
- 5.1.1. Сутність податків і їх функції
- 5.1.2. Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
- 5.2. Пряме оподаткування підприємств
- 5.2.1. Оподаткування прибутку
- 5.2.2. Платежі (податки) за ресурси
- 5.3. Непряме оподаткування підприємств
- 5.3.1. Вплив непрямих податків на фінансово- господарську діяльність підприємств
- 5.3.2. Мито
- 5.3.3. Акцизний збір
- 5.3.4. Податок на додану вартість
- 1. Операції з продажу:
- 2. Операції з надання послуг:
- 3. Операції з виконання робіт:
- 4. Операції з передачі:
- 5.4. Збори і цільові відрахування
- 5.4.1. Збори на формування цільових державних фондів
- 5.4.2. Відрахування на фінансування дорожнього господарства
- 5.5. Місцеві податки і збори
- Розділ 6 оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- 6.1. Сутність і основи організації оборотних коштів
- 6.1.1. Сутність, склад і структура оборотних коштів
- Структура розміщення оборотних коштів у народному
- 6.1.2. Класифікація і принципи організації оборотних коштів
- 6.2. Визначення потреби в оборотних коштах
- 6.2.1. Необхідність і способи визначення
- 6.2.2. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів
- Розрахунок загальної потреби
- 6.2.3. Нормування оборотних коштів у незавершеному
- 6.2.4. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції
- Розрахунок середньозваженої норми оборотних коштів для готової продукції на складі
- 6.2.5. Розрахунок нормативу оборотних
- 6.3. Джерела формування оборотних коштів
- 6.3.1. Власні джерела формування оборотних коштів
- 6.3.2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів
- 6.3.3. Залучення коштів інших
- 6.4. Показники стану і використання оборотних коштів
- 6.4.1. Показники стану оборотних коштів
- 6.4.2. Показники використання оборотних коштів
- Розрахунок обертання оборотних коштів за квартал
- 6.4.3. Вплив розміщення оборотних коштів
- Розділ 7 кредитування підприємств
- 7.1. Необхідність та сутність кредитування підприємств
- 7.1.1. Кругооборот коштів підприємств та необхідність залучення кредитів
- 7.1.2. Класифікація кредитів, що надаються підприємствам
- 7.2. Банківське кредитування підприємств
- 7.2.1. Види банківського кредиту та їх характеристика
- 7.2.2. Умови та порядок отримання банківського кредиту
- А. Фінансові коефіцієнти
- Б. Рух грошових засобів
- Джерела і напрямки використання потоку грошових засобів
- В. Оцінка ділового середовища підприємства
- 7.2.3. Порядок погашення банківського кредиту підприємством
- 7.3. Небанківське кредитування підприємств
- 7.3.1. Комерційне кредитування підприємств
- 7.3.2. Лізингове кредитування підприємств
- Розрахунок лізингових платежів, тис. Грн.
- 7.3.3. Державне кредитування підприємств
- 7.3.4. Кредитування підприємств за рахунок коштів
- Прогноз прибутку, прогноз руху коштів по роках
- Ситуації і тести № 1
- Розділ 8 фінансове забезпечення відтворення основних фондів
- 8.1. Сутність відтворення основних фондів
- 8.2. Показники стану та ефективності використання основних фондів
- 8.3. Знос і амортизація основних фондів
- 8.4. Сутність і склад капітальних вкладень
- Технологічна структура капітальних вкладень у народне господарство україни за 1990–1996 роки, %*
- Відтворювальна структура державних капітальних вкладень в об’єкти виробничого призначення в україні за 1990—1996 роки, %**
- 8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень
- Вихідні дані для визначення мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів (дані умовні)
- 8.6. Фінансування ремонту основних фондів
- Розділ 9 оцiнка фiнансового стану пiдприємства
- 9.1. Оцінка фiнансового стану пiдпpиємства, її необхiднiсть I значення
- 9.2. Показники фінансового стану підприємства
- А. Показники оцінки майнового стану
- Б. Оцінка ліквідності та платоспроможності
- В. Показники оцінки фінансової стійкості
- 9.3. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємств
- 9.4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
- 9.5. Оцінка фінансової стійкості підприємства
- 9.6. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
- Господарська ситуація
- Розділ 10 фінансове планування на підприємствах
- 10.1. Зміст, завдання та методи фінансового планування
- 10.2. Зміст фінансового плану та порядок його складання
- 10.3. Зміст і значення оперативного фінансового плану
- Баланс надходження коштів (оперативний фінансовий план) на 199__р.
- Розділ 11 фінансова санація та банкрутство підприємств
- 11.1. Фінансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок проведення
- 11.1.1. Економічна сутність санації підприємств
- 11.1.2. Передумови прийняття рішення щодо проведення фінансової санації підприємств
- 11.1.3. Класична модель фінансової санації
- 11.1.4. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств
- 11. 2. Економіко-правові аспекти фінансової санації та банкрутства підприємств
- 11.2.1. Фінансова криза на підприємстві, її симптоми та фактори виникнення
- 11.2.2. Необхідність та порядок проведення санаційного аудиту
- 11.2.3. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
- 11.2.4. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- 11.2.5. Банкрутство підприємств: підстави та наслідки
- 11. 3. Фінансові джерела санації підприємств
- 11.3.1. Внутрішні джерела фінансової стабілізації
- 11.3.2. Фінансове оздоровлення із залученням ресурсів власників підприємства
- 11.3.3. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- 11.3.4. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- 11.3.5. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- Літератутра
- Фінанси підприємств Підручник