§ 4. Фінансово-правові відносини: зміст, особливості, види та суб'єкти.

Фінансові правовідносини - це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанні фондів грошових коштів і урегульовані нормами фінансового права. Ознаки фінансових правовідносин як різновиду правовідносин: — виникають відповідно до нормам права, які вказують умови їх виникнення і визначають учасників; — носять вольовий характер; — характерний зв'язок сторін у формі юридичних прав і обов'язків. Причому, завжди присутні дві сторони: одна має суб’єктивне право (уповноважена) інша - несе відповідні юридичні обов'язки (зобов'язана). Особливі риси фінансових правовідносин, обумовлені специфікою предмету і методу фінансово-правового регулювання: — виникають в процесі фінансової діяльності держави; — одним із суб'єктів повинен бути відповідний уповноважений державний орган; — виникають з приводу грошей. Ці відмінні риси надають фінансовим правовідносинам характер державно-владних майнових правовідносин. Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним - суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами. Структура фінансових правовідносин: - Суб'єкт - Об'єкт - Зміст Суб'єкти фінансових правовідносин - це особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових обов'язків і прав. Вони поділяються на групи: а) суспільно-територіальні утворення; б) колективні суб'єкти; в) індивідуальні суб'єкти. Учасники правовідносин мають бути наділені такою юридичною властивістю, як правосуб'єктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обов'язків, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію. Правосуб'єктність включає: — правоздатність - здатність бути носієм прав та обов'язків; — дієздатність - здатність самостійно реалізовувати права та обов'язки. Слід розрізняти суб'єкт фінансового права - тобто особу, яка має правосуб'єктність, та суб'єкт фінансових правовідносин - тобто реальний учасник цих правовідносин. Під об'єктом фінансових правовідносин слід розуміти те, на що направлена поведінка учасників фінансових правовідносин. Об'єктом є гроші або грошові зобов'язання у зв'язку з утворенням і використанням грошових фондів. Права і обов'язки фінансових правовідносин утворюють зміст фінансових правовідносин. Суб'єктивне право - це передбачена нормами права міра можливої поведінки учасника правовідносин. Суб'єктивний обов'язок - це передбачена нормами права міра належної поведінки. У процесі регулювання суспільних відносин можуть скластися два типи зв'язку між суб'єктивними юридичними правами та обов'язками: — правовідносини "пасивного типу" - певним учасникам надаються права на позитивні дії, а на всіх інших покладаються пасивні обов'язки утримуватися від певних дій; — правовідносини "активного типу" - на певних учасників покладаються активні юридичні обов'язки - здійснення позитивних дій, а зміст суб'єктивного права полягає в можливості вимагати цієї поведінки від зобов'язаної особи. Класифікація фінансових правовідносин: 1) за матеріальним змістом: — бюджетні; — податкові; — в галузі страхування; — в галузі кредиту; — з приводу регулювання грошового обігу; — в галузі розрахунків; — з приводу валютного законодавства. 2) в залежності від характеру фінансово-правових норм, що лежать в основі фінансових правовідносин: — матеріальні - виникають на основі матеріальних норм фінансового права і виражають правовий статус суб'єктів, що беруть участь у фінансовій діяльності; — процесуальні - в них виражається юридична форма, в якій відбувається отримання державою у своє розпорядження фінансових ресурсів, їх розподіл і використання. Основою виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин є юридичний факт. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення юридичних правовідносин. До юридичних фактів, як і в інших галузях права, відносять: — дії (правомірні або неправомірні) - вольова поведінка (правопорушення, угоди); — події - це явища, що не залежать від волі людей, але тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин. Правомірні дії як вольова поведінка, передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на: — юридичні акти - правомірну дію учасника фінансових правовідносин, спрямовану на отримання правового результату; — юридичні вчинки - правомірну дію, що зумовлює правові наслідки, пов'язані з фактом вольової дії, яка не залежить від бажання суб'єкта відносин. Неправомірні дії являють собою поведінку, що не відповідає приписам фінансово-правових; норм. Отже, фінансові правовідносини - це врегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов'язків у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів держави.