§ 2. Функції і методи фінансової діяльності держави.

Характеристиками фінансової діяльності держави являються її функції, а також засоби, способи і форми, з допомогою яких вона здійснюється.

Функції фінансової діяльності держави – це основні напрями цієї діяльності. Серед них: а) утворення державних грошових фондів; б) розподіл державних фінансових ресурсів; в) використання державних фінансових ресурсів; г) державний контроль за рухом фінансових ресурсів; д) емісія грошових знаків.

Засобами фінансової діяльності держави, що використовуються в процесі цієї діяльності і спрямовані на досягнення її цілей, виступають правові норми, норми бухгалтерського обліку, операційно - технічні, комунікативні і транспортні засоби.

Правові норми є важливим засобом фінансової діяльності держави, оскільки фінансові відносини не існують самі по собі, а обумовлені фактом існування держави і проявляються у формах, визначених державою. Держава встановлює конкретні види платежів і порядок надходження їх в державні фонди, визначає напрям використання фінансових ресурсів, їх розподіл і т.д. Податки, збори порядок їх надходження в державні фонди не можуть виникнути без юридичної діяльності держави. Тому правові норми – це головний засіб, який супроводжує фінансову діяльність держави.

Правову основу фінансової діяльності держави складають норми різних правових актів, але перш за все – конституційні норми. Використання норм бухгалтерського обліку в процесі фінансової діяльності держави обумовлене фінансами, що мають грошовий характер. І для того, щоб держава мала змогу слідкувати за процесом мобілізації, розподілом і використання грошових ресурсів, вона повинна створити систему фіксації і відображення руху цих ресурсів. Це відбувається за допомогою норм бухгалтерського обліку, які прив’язані до правових норм як засобу фінансової діяльності держави. По відношенню до правових норм вони виступають допоміжним засобом. Через правові норми держава регулює поведінку конкретних суб’єктів, а в нормах бухгалтерського обліку вона відслідковується. Часто правові норми і норми бухгалтерського обліку перебувають в одних і тих самих правових актах. В зв’язку з цим норми бухгалтерського обліку можна віднести до технічно-юридичних.

Для ефективної фінансової діяльності держави важливе значення має відповідність і узгодженість норм бухгалтерського обліку і правових норм. Але, на жаль, часто спостерігається, що облікові норми не відповідають правовим вимогам, які виражені в різноманітних правових актах, або навпаки, нові правові норми не знаходять свого відображення в реєстрах бухгалтерського обліку.

До операційно – технічних і комунікативно-транспортних засобів фінансової діяльності держави відносять різні форми документів, які затверджуються Міністерством фінансів, а також факси, телефони і т.д.

Фінансова діяльність держави здійснюється не тільки за допомогою відповідних засобів, але і за допомогою відповідних методів. Метод – це конкретний напрям досягнення цілей фінансової діяльності держави.

Всі методи здійснення фінансової діяльності держави поділяються на загальні і спеціальні. Загальні методи використовуються при здійсненні всіх функцій фінансової діяльності держави. До них відносяться: імперативний, рекомендаційний, способи узгодження.

Основним методом, що використовується в процесі фінансової діяльності держави, є імперативний метод. Його суть полягає в тому, що держава в процесі фінансової діяльності через правові акти працює за принципом команда – виконання. Держава в односторонньому порядку, без згоди адресата, дає йому накази, які є обов’язковими до виконання. Найбільш послідовно цей спосіб (метод) представлений у праві, де він отримав назву імперативного методу чи методу власних приписів.

Рекомендаційний метод все частіше використовується в процесі фінансової діяльності держави. Для прикладу, при прийнятті закону про державний бюджет на наступний фінансовий рік завжди є декілька статтей, які містять рекомендації на адресу суб’єктів держави.

Метод узгоджень використовується в процесі фінансової діяльності держави і муніципальних утворень дуже рідко, в основному для вирішення питань, в яких зацікавлені два уповноважених державою органа.

Спеціальні методи фінансової діяльності працюють в процесі реалізації визначених функцій цієї діяльності.

Функція утворення грошових фондів супроводжується застосуванням таких методів, як встановлення обов’язкових і добровільних платежів. Крім цього, в сучасних умовах з’явився ще штрафний метод і метод фінансових вилучень.

Метод обов’язкових платежів – основний метод залучення грошових ресурсів в державні фонди. Він проявляється через встановлення податків, зборів, що надходять в державні фонди.

Метод добровільних платежів проявляється через реалізацію державних позик фізичним і юридичним особам, продаж їм державної і муніципальної власності, добровільні пожертвування різних суб’єктів на корить держави і т.д.

Метод фінансових вилучень проявляється у вилучені державою вільного залишку прибутку казенного підприємства. Для казенних підприємств держава встановлює фінансові нормативи діяльності, а все, що залишається поверх цього, вилучає.

На відмінно від цього при використанні метода обов’язкових платежів держава не встановлює суб’єкту ніяких фінансових нормативів, а тільки встановлює податки, збори, які повинні бути сплачені незалежно від результатів діяльності суб’єкта.

Штрафний метод як метод фінансової діяльності держави і муніципальних утворень виражається у встановленні і застосуванні штрафів, пені та інших санкцій за порушення фінансово-правових норм.

В процесі здійснення функцій використання грошових засобів застосовуються методи безповоротного і поворотного фінансування. Метод безповоротного фінансування як метод фінансової діяльності держави і муніципальних утворень означає безповоротне і безоплатне виділення грошових засобів, а метод поворотного фінансування означає виділення грошових засобів на принципах поворотності і платності. Метод безповоротного фінансування використовується при виділенні грошових засобів із бюджетів, а у зв’язку з утворенням державних позабюджетних фондів грошових засобів цей метод почав використовуватись і при виділенні фінансових ресурсів із цих же фондів. Метод поворотного фінансування став використовуватись в процесі фінансової діяльності держави лише останніми роками.

Спеціальні методи фінансової діяльності використовуються державою і при здійсненні функцій розподілу фінансових ресурсів. До них відноситься і метод виділення трансфертів, метод субвенцій, дотацій, субсидій, метод процентних відрахувань від регулюючих доходів.

Метод субвенцій оснований на виділенні сум із бюджету вищестоящого рівня на визначений термін на конкретні цілі. Цей метод фінансової діяльності держави не використовувався в умовах адміністративно-командної системи управління економікою і почав активно використовуватися з початку 90-х рр. Метод дотацій використовувався в соціалістичній бюджетній системі і використовується далі. Він полягає у виділенні фінансових ресурсів суб’єктам господарювання без цільового призначення. З1994р. при здійсненні державою функції розподілу фінансових ресурсів почав використовуватись метод виділення трансфертів. Він полягає у наданні суб’єктам господарювання фінансової допомоги.