§ 4. Фінансове право та наука фінансового права

Поряд з іншими аспектами дослідження фінансове право можна розглядати і як галузь юридичної науки. Наука фінансового права являє собою сукупність теоретичних понять, тлумачень і уявлень про чинне фінансове право, його предмет і метод, правові підгалузі та інститути, що входять до його складу. Предметом фінансового права як науки є його гносеологія, а також осмислення й дослідження проблем та перспектив удосконалення цієї галузі.

Фінансовому праву, як науці, притаманний ряд особливостей. Це суспільна наука, відповідно вона підпадає під різноманітні деформації та політичний тиск, особливо у сфері дослідження практичного досвіду правозастосовної діяльності органів управління у сфері фінансів.

Наука фінансового права як юридична наука досліджує цілий ряд фінансових явищ і понять, що за своєю природою є предметом дослідження економіки та фінансів. Отже, понятійно-категорійний апарат фінансової науки та науки фінансового права значною мірою тотожні. На цю особливість не раз звертали увагу видатні учені-фінансисти В. А. Лебедєв, Ю.А. Ровінський, Л. К. Воронова, О. Н. Горбунова, А. I. Худяков, П. С. Пацурківський. Наука фінансового права вивчає фінансово-правові явища, які за своєю юридичною природою є публічно-правовими і мають місце лише у сфері державних фінансів. Сфера приватних фінансів — це предмет дослідження цивільного права, там застосовується диспозитивний метод правового регулювання.

Наука фінансового права застосовує такі методи, як спеціально-юридичний (формально-догматичний), порівняльно-правового дослідження, метод звернення до інших наук, метод статистичної обробки фактичного матеріалу та ряд інших. При здійсненні досліджень фінансово-правових явищ необхідно розуміти значення таких провідних принципів — принципу об'єктивності та історизму. Це дає змогу не створювати однобічні наукові теорії та концепції, що не відображатимуть об’єктивної реальності.

Серед видатних учених XIX ст. , що зробили помітний внесок у становлення й розвиток науки фінансового права можна назвати М. Сперанського (праця «План фінансів», підготовлена у 1810р.), М I Тургенєва («Досвід теорії податків», 1818), М. Ф. Орлова («Про державний кредит», 1832),·І Я. Горлова(«Теорія фінансів», 1841) Саме вони заклали підвалини фінансової науки у другій половині XIX — на початку XX ст. дослідженнями V сфері фінансів видатні вчені В. Лебедєв, I. Тарасов, С. Іловайський, Д. Львов, I. Янжул вивели фінансове право на нову площину і сприяли його виділенню в окрему правову галузь. У цей же час з'явилися перші підручники з фінан-сового права (з деякими з них можна ознайомитися І зараз завдяки сучасним перевиданням).

У XX ст. найбільшого розвитку набуло бюджетне право, норми якого були максимально висвітлені в чинному законодавстві СРСР, у першу чергу в Конституціях, що приймалися у контексті цього правового Інституту, що входить до фінансового права, слід назвати вчених А.М. Гурвича («Бюджетне право за законодавством РСФСР», 1918) та А. А. Алєксєєва («Бюджетне право народного представництва», 1918).

У 1940 р було опубліковано перший підручник з фінансового пра­ва, тоді ж з'явилася і надзвичайно важлива праця Ю.А. Ровинського «Предмет радянського фінансового права». У 50—60-х роках було завершено розробку теорії соціалістичного фінансового права з чітким акцентом на дослідженні питань бюджету, бюджетних відносин та бюджетного процесу Найбільший внесок у розвиток бюджетного права зробили відомі вчені-юристи Л К Воронова, В. В. Безчеревних, М. М. Піскотін, Н. I. Хімічева, С. Д. Ципкін, М. В. Карасьова, О. М. Горбунова, Н. А. Куфакова.

Перехід до ринкової економіки, курс на яку проголосила незалежна Україна, поставив проблему перегляду всієї системи науки фінансового права, починаючи від її предмета та методу й закінчуючи окремими інститутами, категоріями й поняттями існування рівнозначних форм власності обмежило предмет фінансового права, оскільки державні фінанси припинили своє панування у фінансовій системі держави І розглядаються виключно у взаємозв'язку з фінансами приватними.

Серед провідних вітчизняних науковців – фінансистів, що досліджують окремі фінансово – правові інститути, слід назвати Є.А. Алісова, О.С.Башняк, І.Б. Завируху, Є.В. Карманова, С.Т. Кадькаленка, Т.А. Латківську, А.А. Нечай, Н.Ю. Пришву, О.В. Щербаню таін.