logo
Kons_lekts_F_P_YuF_1

§ 5. Пільги щодо податку

Порівняно традиційну систему пільг можна поділити на дві групи. Перша — платники, яких повністю звільнено від спла­ти податку. Це підприємства автомобільного транспорту загаль­ного користування, державні бюджетні установи й організації, інваліди, що мають мотоколяски або автомобілі з ручним ке­руванням тощо. Друга група — платники, для яких ставка по­датку скорочується на 50 відсотків (пожежні машини, маши­ни швидкої допомоги тощо). Закон надає право місцевим органам державної влади звільняти повністю або частково від спла­ти податку окремих платників за наявності вагомих причин. Законом України «Про податок з власників транспортних за­собів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено такі пільги щодо цього податку.

Повністю звільнені від сплати податку:

а) підприємства автомобільного транспорту загального ко­ристування — щодо транспортних засобів, зайнятих на пере­везенні пасажирів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду. Така пільга була й раніше, але при її застосуванні слід пам'ятати, що передача таких транспортних засобів в оренду (навіть якщо їх використовува­тиме орендар для перевезення пасажирів і за тими самими та­рифами) розглядається як нецільове використання транспор­ту, а, отже, орендодавець втрачає право на пільгу, що підтвер­джується листом Державної податкової адміністрації України № 17-114-4/10-447 від 28 жовтня 1996 р.;

б) навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів щодо навчальних транспортних засобів за умови використан­ня їх за призначенням.

Ліміти кількості одиниць транспортних засобів установлює вищестояща організація, про що видається лімітна довідка про витрати бюджету на наступний рік.

Якщо установи й організації, що фінансуються з державно­го бюджету, використовують транспортні засоби не за цільо­вим призначенням, права користування такою пільгою бюд­жетна організація не має. Що стосується використання в розмірі ліміту кількості транспортних засобів, то, якщо кількість транспортних засобів перевищує встановлений ліміт, податок бюджетними установами й організаціями за такі оди­ниці транспортних засобів сплачується на загальних підставах;

в) особи, зазначені в пунктах 1 і 2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи»1, статтях 4—11 Закону Ук­раїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального за­хисту»2, статтях 6 і 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»1, можуть користатися пільгою2 на один легко­вий автомобіль з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3, а інва­ліди І і II груп незалежно від об'єму циліндрів, або на один мо­тоцикл з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см3 або на один мо­торний човен або катер (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м.

Отже, якщо громадянин відповідно до положень законодав­ства, що втратили чинність, звільнявся від сплати цього подат­ку на всі особисті транспортні засоби при проведенні технічно­го огляду, то при проведенні технічного огляду транспортних засобів після 1 вересня 1996 р. він відповідно до вимог зазначе­ної постанови може бути звільнений від сплати податку лише на транспортні засоби, зазначені в постанові, а на інші особисті транспортні засоби податок необхідно сплачувати на загальних підставах. Це роз'яснення дається в листі Державної податко­вої адміністрації України № 17-0317-110/10-1375 від 24 люто­го 1997р.;

г) особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи» — щодо одного легкового ав­томобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів до 650 см3 або одного човна мо­торного або катера (крім спортивного) з довжиною корпуса до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселен­ня з зони гарантованого добровільного відселення та зони по­силеного радіоекологічного контролю.

Звільняються від сплати податку на 50 відсотків:

а) сільськогосподарські підприємства-товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для пере­везення людей з кількістю місць не менше десяти (спеціаліза­ція підприємства визначається статутом або загальним класи­фікатором галузей господарства Міністерства статистики Ук­раїни);

б) громадяни, у власності яких є легкові автомобілі (код 87.03), вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно.

Пільга в поточному році надається, якщо право на неї ви­никло до настання терміну сплати податку, тобто перед реєст­рацією або перереєстрацією і технічним оглядом транспортних засобів. З появою права на пільгу після терміну сплати подат­ку пільга в даному році не надається.

Не визнаються об'єктами оподаткування: трактори на гусе­ничному ходу; мотоцикли, мопеди і велосипеди з обсягом ци­ліндра двигуна до 50 см3; автомобілі спеціального призначен­ня: швидкої допомоги і пожежні; машини і механізми для сільськогосподарських робіт; транспортні засоби вантажні, самохідні, які використовуються на заводах, у портах і аеро­портах для перевезення вантажів на короткі відстані; окремі види яхт, вітрильних судів і човнів, спортивний водний транс­порт. Транспортні засоби, які не є об'єктами оподаткування, перераховано в розділі 3 рекомендацій до Гармонізованої сис­теми опису і кодування товарів «Товарна номенклатура зовні­шньоекономічної діяльності».

Податок з власників транспортних засобів не справляється за транспортні засоби, якщо вони не перебувають на обліку Державтоінспекції або інших органах, які проводять їх реєстра­цію, перереєстрацію або техогляд. Якщо право користування транспортним засобом передано за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником від його імені або особою, якій воно передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспорт­ним засобом за місцем проживання власника.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткуван­ня» Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, се­лищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги з оподаткування в межах сум, що надходять до їх бюджетів. Для вирішення питань про надання додаткової пільги щодо подат­ку з власників транспортних засобів платник повинен зверну­тися до відповідної ради. Подача заяви про звільнення від спла­ти податку не припиняє його сплати або справляння. Якщо по­дання підприємства про надання додаткової пільги буде задоволене відповідною радою, в особовому рахунку платника на підставі такого рішення робиться відповідний запис.