§ 3. Порядок фінансування видатків на національну оборону.

Правовою основою оборони держави є Конституція України, закони України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про Раду національної безпеки і оборони України", інші законодавчі акти та відповідні міжнародні договори. Фінансування потреб оборони здійснюється виключно за рахунок Державного бюджету України, що визначається Бюджетним кодексом України та спеціальним законодавством. Чинне законодавство визначає також мінімальну суму коштів, які мають бути спрямовані на фінансування потреб національної оборони - не менше 3% запланованого обсягу ВВП (Закон України "Про оборону України"). Функціональна структура видатків на національну оборону включає видатки на військову оборону, цивільну оборону, військову допомогу зарубіжним країнам, військову освіту, дослідження і розробки, іншу діяльність у сфері оборони. Витрати Міністерства оборони України на виконання визначених йому завдань фінансуються Кабінетом Міністрів України за рахунок виділених на ці завдання коштів або додаткових коштів. За рахунок коштів державного бюджету утримуються органи військового управління - Міністерство оборони України, інші центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, Генеральний штаб Збройних Сил України, штаби, командування, управління, постійні і тимчасово утворені органи у Збройних Силах України та інших військових формувань, призначені для виконання функцій з управління військами, об'єднання, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, які належать до сфери управління зазначених центральних органів виконавчої влади, а також військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань загального військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Чинне законодавство передбачає, що Збройні Сили України можуть здійснювати господарську діяльність. Так, земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, що належить їм на праві оперативного управління, та звільняється від сплати всіх видів податків. Отже, законодавство передбачає можливість національних Збройних Сил отримувати доходи від господарської діяльності, що витрачатимуться на їх власні потреби.