4. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати і грошова база

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обороту і ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси робить безпосередній вплив на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямом державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення і правильне визначення маси грошей в обороті має не тільки теоретичне, а і важливе практичне значення.

Грошової маса є всією сукупністю запасів грошей у всіх них формах, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Такими суб'єктами є приватні особи, підприємства, суспільні організації, господарські об'єднання, державні установи і т.п., які мають в своєму розпорядженні готівку або внески на різних рахунках в комерційних банках.

В структурному відношенні грошову масу можна розділити за декількома критеріями:

• по ступеню «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто по ступеню їх ліквідності;

• за формою грошових коштів (готівка, депозитна);

• по розміщенню у суб'єктів грошового обороту;

• по територіальному розміщенню і ін.

В цей перелік не входять комерційні банки, оскільки їх грошові запаси сформовані переважно з внесків клієнтів, які вже враховані в масі грошей через їх власників.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, який характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакові, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси. Так, в США застосовуються чотири агрегати для визначення маси грошей, в Англії— п'ять, в Німеччині — три.

В Україні визначаються і використовуються чотири грошові агрегати:

Агрегат М0 відображає масу грошової готівки, яка знаходиться поза банків, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Грошова готівка в касах банків сюди не входить.

Агрегат М1 включає гроші в агрегаті М0 + внески в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках і ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М2 — це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних внесків і інших спеціальних рахунках.

Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на внесках по трастовим операціям банків.

Грошова база включає запаси всієї грошової готівки, яка знаходиться в обороті поза банківською системою і в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках в центральному банку.

Величину грошової бази можна визначити за формулою:

Гб = Г вип. + Г рез.

де Гвип — сума грошової готівки, випущеної центральним банком і не поверненої до його фондів;

Грез — сума грошових коштів (резервів), які знаходяться на кореспондентських рахунках банків в центральному банку.

Перший елемент (Гвип) грошової бази відрізняється кількісно від наявного агрегату М0 - на суму грошової готівки в касах банків. Другий елемент (Грез) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкових елементів грошових агрегатів М1, М2, МЗ. Він є сумою зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів — це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, отриманих від центрального банку, тобто за рахунок Грез, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Тому безготівкові елементи грошових агрегатів значно більше за своїм обсягом від безготівкового елемента грошової бази. Завдяки цьому загальний обсяг будь-якого з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.