§ 1. Поняття та зміст фінансової діяльності держави.

Фінансова діяльність держави представляють собою процес планомірного формування, розподілу і використання державою фінансових ресурсів через свої грошові фонди для виконання завдань, які перед ними стоять.

Фінансові відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності, розглядаються у взаємозв’язку з фінансовою системою і охоплюють ту її частину, яка пов’язана з державними грошовими фондами і грошовими фондами муніципальних утворень. До них належать бюджетні фонди, державні і муніципальні позабюджетні фонди, державний і муніципальний позабюджетний кредит, страхові фонди, фінанси державних і муніципальних унітарних підприємств. Як видно, до числа фінансових відносин, що виникають в процесі фінансової діяльності держави і муніципальних утворень, не відносяться фінанси всіх підприємств незалежно від форми власності, а тільки фінанси державних і муніципальних унітарних підприємств. Таким чином, і не всі страхові фонди, а лише державні і муніципальні.

Фінансова діяльність держави і муніципальних утворень здійснюється через відповідні органи.

Держава, як суб’єкт фінансової діяльності, представлена державними органами. Відповідно, до фінансової діяльності держави відноситься держава в особі її компетентних органів, до яких відноситься лише ті, для яких вказана діяльність є спеціальною чи складає частину її компетенції.

До числа цих органів, по-перше, відносять представницькі органи державної влади. Фінансова діяльність складає частину їх компетенції (ст. 85, 92 Конституції України). Вони встановлюють і стягують податки і збори, розглядають і приймають бюджети, а також звіти про їх виконання.

По-друге, до цих органів відносяться виконавчі органи державної влади. Вони здійснюють фінансову діяльність держави як частину своєї компетенції і як спеціальну. Фінансова діяльність становить частину компетенції уряду України, органів виконавчої влади загальної компетенції, міністерств, відомств. Отже, Кабінет Міністрів України розробляє бюджет держави, а органи виконавчої влади на місцях — відповідні бюджети адміністративно-територіальних одиниць. Державний митний комітет збирає податки, платежі і збори при перетині державного кордону, а міністерства, що мають централізовані доходи, формують і виділяють фінансові ресурси із цих фондів для вирішення загальногалузевих завдань. Крім цього, деякі міністерства, управляючи казенними підприємствами, встановлюють нормативи по розподілу прибутку цих підприємств.

До органів виконавчої влади спеціальної компетенції, які здійснюють фінансову діяльність, відносяться Міністерство фінансів і фінансові органи при місцевих органах влади, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація України, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Державний фонд зайнятості населення тощо. Отже, Міністерство фінансів і фінансові органи на місцях складають проекти бюджетів і звітів про їх виконання, а Державне казначейство, яке входить до складу Міністерства фінансів, здійснює контроль за виконанням державного бюджету. Державна податкова адміністрація України здійснює контроль за правильністю обчислення і сплати в бюджет і позабюджетні фонди податків і зборів. Державні позабюджетні фонди здійснюють фінансову діяльність держави в тому розумінні, що вони мобілізують і виділяють фінансові ресурси для вирішення соціально-економічних завдань держави.

Крім цього фінансову діяльність держави здійснює Національний банк України і комерційні банки. Національний банк України бере участь у збиранні, розподілі і використанні фінансових ресурсів держави тоді, коли виконує свої обов’язки по операціях з державним бюджетом і державними позабюджетними фондами, з місцевими бюджетами, а також операцій по обслуговуванню державного боргу. Національний банк України здійснює фінансову діяльність і тоді, коли проводить емісію грошових знаків, так як саме існування фінансової діяльності держави обумовлене і опирається на грошову систему України. Звідси, фінансова діяльність держави складає частину компетенції Національного Банку України.

Комерційні банки, будучи недержавними організаціями, також в деяких випадках здійснюють фінансову діяльність держави. Це відбувається тоді, коли вони реалізують свої владні повноваження у сфері державних фінансів, якими їх наділяє держава.

Муніципальні утворення здійснюють фінансову діяльність через органи місцевого самоврядування, а також безпосередньо через населення муніципального утворення. Так, представницькі і виконавчі органи місцевого самоврядування формують і виконують місцевий бюджет. Представницькі органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори і надають пільги по їх сплаті у відповідності до законодавства. Крім цього, органи місцевого самоврядування, які створені у відповідності із статутами муніципальних утворень, здійснюють емісію муніципальних облігацій, отримують фінансову допомогу в різних формах із бюджетів вищого рівня і т.д.

Держава і муніципальні утворення як суб’єкти фінансової діяльності впливають на об’єкт цієї діяльності. Об’єктом фінансової діяльності є економічні відносини, а точніше відносини власності і як результат – доходи, нагромадження суб’єктів господарської діяльності і фізичних осіб, а також власні фінансові ресурси держави і муніципальних утворень.