11.4.1. Організація національних систем охорони здоров'я
Європейський вибір України зумовлює необхідність ретельного дослідження розвитку систем обов'язкового медичного страхування в країнах Європейського Союзу. Нагромаджений багаторічний світовий досвід у цій галузі свідчить про високу ефективність існуючих моделей і систем медичного страхування. За домінуючим джерелом фінансування в країнах Європи можна виділити три моделі національних систем охорони здоров'я:
бісмарківську модель (О. Бісмарк) – соціальне страхування;
бевериджську модель (У. Беверидж) – податки;
модель Семашка (Н. Семашко) – державний бюджет. Застосування моделі Бісмарка можна розглянути на прикладі
Німеччини, для якої характерна децентралізована форма організації страхування здоров'я. В її основі лежить принцип, що був сформульований ще у і881 року під час створення цієї системи: уряд не бере на себе відповідальності за фінансування охорони здоров'я (за винятком деяких його сегментів), а створює умови для функціонування необхідних фондів медичного страхування, а також здійснює нагляд за функціонуванням усієї страхової системи.
Основні характеристики німецької моделі медичного страхування:
соціальна справедливість – обсяг і якість допомоги не залежать від розміру сплачених внесків;
чітке розмежування обов'язкового і приватного страхування. Приватне страхування дає переваги тільки сервісного характеру, воно проводиться окремими юридичними особами, що не займаються обов'язковим страхуванням;
захист інтересів пацієнтів, застрахованих на умовах обов'язкового страхування;
участь пацієнтів у витратах на охорону здоров'я: сплата 20 % внеску зі свого заробітку; доплата за лікування у стаціонарі, доплата за ліки; страхування тими, хто працює, не лише себе, а й непрацюючих членів родини;
участь приватного лікарсько-амбулаторного сектору в громадській охороні здоров'я через договори з лікарняними касами;
діяльність переважної більшості державних і громадських лікарень у лікарняному секторі;
передача державою своїх функцій самоврядним незалежним організаціям – лікарняним касам і асоціаціям лікарів з обов'язковим членством.
На відміну від німецької, французька модель медичного страхування має централізовану форму управління.
Німецька і французька моделі мають такі спільні риси: обов'язковий характер страхування, доступність для всього населення незалежно від ступеня ризику, застосування сучасних технологій, суспільна солідарність, участь держави в оплаті вартості лікування й ліків. Так, населення сплачує 25 % гонорару лікаря за візит, 30 % – гонорару стоматолога; 20 % вартості лікарняного обслуговування; 10% – вартості незамінних препаратів; 30% витрат на медикаменти, лабораторні аналізи.
У Російській Федерації обов'язкове медичне страхування носить загальний характер. Тобто всім громадянам гарантується необхідний обсяг, якість і умови надання лікувально-профілактичної допомоги. Добровільне медичне страхування доповнює обов'язкове і забезпечує додаткові (понад установлені) клініко-діагностичні обстеження і лікувальні заходи.
- Донецький університет економіки та права
- Кафедра фінансів
- А.Ю. Литвин, канд. Наук з держ. Упр.
- Соціальне страхування
- Курс лекцій
- Донецьк ДонУеп 2009
- Тема 1. Сутність, принципи та роль соціального страхування
- 1.1. Сутність соціального страхування
- 1.2. Функції соціального страхування
- 1.3. Види загальнообов'язкового державного соціального страхування
- 1.4. Суб'єкти й об'єкти соціального страхування
- 1.5. Принципи соціального страхування
- 1.6. Система соціальних гарантій населення: соціальні нормативи і джерела фінансування соціальних гарантій, індексація
- 1.6.1. Система соціальних гарантій населенню
- 1.6.2. Державні соціальні стандарти і нормативи
- 1.6.3. Державний моніторинг у сфері соціального страхування
- 1.6.4. Індексація у системі соціального захисту
- Тема 2. Становлення і розвиток соціального страхування
- 2.1. Етапи розвитку системи соціального страхування
- 2.1.1. Етапи реформування системи соціального страхування в Україні
- 2.1.2. Етапність становлення Пенсійного фонду України
- 2.2. Загальні поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування
- Державні цільові фонди (дцф)
- 2.3. Особливості систем соціального страхування у розвинутих країнах
- Тема 3. Державне регулювання соціального страхування
- 3.1. Загальні положення про нагляд та контроль у системі соціального страхування
- 3.1.1. Організація державного нагляду
- 3.1.2. Організація управління фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування
- 3.1.3. Характеристика платників зборів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- 3.2. Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення
- 3.2.1. Розмір матеріальної допомоги
- 3.2.2. Особливості обчислення матеріальної допомоги
- 3.2.3. Види державної допомоги
- 3.3. Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного забезпечення
- 3.4. Органи нагляду та контролю в системі недержавного пенсійного забезпечення
- 3.5. Державне регулювання рівня та якості життя населення
- Тема 4. Управління коштами соціального страхування
- 4.1. Особливості фінансування соціальної сфери
- 4.2. Формування джерел надходження у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 4.3. Джерела надходжень у Фонд соціального страхування від нещасних випадків
- 4.4. Характеристика загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- 4.5. Управління коштами Пенсійного фонду України
- 4.5.1. Джерела надходження у Пенсійний фонд України
- 4.5.2. Напрямки використання коштів Пенсійного фонду України
- 4.6. Доходи і витрати недержавних пенсійних фондів
- 4.7. Нетрадиційні джерела фінансування соціальної сфери
- Тема 5. Страхування тимчасової втрати працездатності
- 5.1. Загальна характеристика Фонду соціального страхування тимчасової втрати працездатності
- 5.2. Напрямки використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 5.3. Управління Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- Тема 6. Медичне страхування
- 6.1. Економічна необхідність медичного страхування
- 6.2. Форми медичного страхування та їхні організаційні основи
- 6.2.1. Обов'язкове медичне страхування
- 6.2.2. Добровільне медичне страхування
- 6.3. Сучасний стан медичного страхування в Україні та шляхи його поліпшення
- 6.3.1. Загальний підхід до побудови системи медичного страхування
- 6.3.2. Новітній підхід до реформування системи організації охорони здоров’я
- Тема 7. Страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійного захворювання
- 7.1. Сутність страхування від нещасних випадків
- 7.1.1. Обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві
- 7.1.2. Обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків
- 7.1.3. Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та від професійного захворювання
- 7.2. Соціальні виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків
- Тема 8. Страхування на випадок безробіття
- 8.1. Характеристика сучасного стану ринку праці в Україні
- 8.2. Сутність та види соціального страхування на випадок безробіття
- 8.2.1. Характеристика соціального страхування на випадок безробіття
- 8.2.2. Види допомоги з безробіття
- 8.3. Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
- 8.4. Перерахування страхових внесків до Фонду, облік та звітність платників страхових внесків
- 8.5. Управління страхуванням на випадок безробіття через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
- 8.6. Тенденції розвитку системи обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- Тема 9. Державне пенсійне страхування
- 9.1. Сутність пенсійного страхування
- 9.2. Порядок обчислення пенсій
- 9.3. Особливості пенсійного забезпечення наукових працівників
- 9.4. Завдання Пенсійного фонду України
- 9.5. Реформування системи пенсійного забезпечення
- 9.5.1. Досвід реформування пенсійної системи Польщі
- 9.5.2. Пенсійна реформа в Україні
- Тема 10. Недержавне пенсійне страхування
- 10.1. Недержавне пенсійне страхування
- 10.1.1. Сутність недержавного пенсійного страхування
- 10.1.2. Асоціації недержавних пенсійних фондів
- 10.1.3. Договір про недержавне пенсійне страхування
- 10.1.4. Стан розвитку недержавного пенсійного забезпечення
- 10.1.4.1. Загальний рівень організації недержавних пенсійних фондів
- 10.1.4.2. Діяльність недержавного пенсійного фонду працівників бюджетних установ
- 10.1.5. Зарубіжний досвід недержавного пенсійного страхування
- Тема 11. Зарубіжний досвід соціального страхування
- 11.1. Огляд систем соціального страхування зарубіжних країн
- 11.2. Проблеми розвитку системи соціального страхування за кордоном та в Україні
- 11.3. Зарубіжний досвід медичного страхування
- 11.3.1. Організація обов'язкового медичного страхування
- 11.3.2. Особливості складання договору «асистанс»
- 11.4. Медичне страхування в країнах світу
- 11.4.1. Організація національних систем охорони здоров'я
- 11.4.2. Особливості медичного страхування у Німеччині
- 11.4.3. Медичне страхування у Франції
- 11.4.4. Особливості бюджетної системи охорони здоров'я у Швеції
- 11.4.5. Особливості системи охорони здоров'я у Великій Британії
- 11.5. Світовий досвід страхування на випадок безробіття
- 11.5.1. Добровільне страхування від безробіття
- 11.5.2. Страхування від безробіття у Швеції
- 11.5.3. Страхування від безробіття в інших країнах світу
- Висновки
- Список ЛітературИ
- Додатки Додаток а
- Розділ I загальні положення
- Розділ II забезпечення прав громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, на соціальні послуги
- Розділ III організація діяльності з надання соціальних послуг
- Розділ IV професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг
- Розділ V відповідальність за порушення законодавства про соціальні послуги
- Розділ VI міжнародне співробітництво
- Прикінцеві положення
- Додаток в порядок підвищення розміру пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати
- Додаток г Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд