Основними принципами формування грошових агрегатів є:
-
грошова маса містить не лише готівкові гроші, а й депозитні;
-
уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яка нагромаджується та виконує функцію збереження вартості;
-
сукупна грошова маса містить також: банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом.
-
Грошові агрегати будуються шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.
-
З 1993р. у статистичній практиці України НБУ визначає структуру, грошової маси відповідно до агрегатного методу, використовуючи для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: МО, МІ, М2, МЗ.
-
Арегат МО відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка у касах банків сюди не входить.
-
Агрегат МІ включає гроші в агрегаті МО + вклади у банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.
-
Агрегат М2 - це гроші в агрегаті М1 + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.
-
Агрегат МЗ охоплює гроші в агрегаті М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.
-
Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, що називається грошовою базою [2, с.83].
-
Показник грошової бази не є ще Одним агрегатом грошової маси. Це якісно.інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей
-
[2, с.83].
-
Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.
-
Величину грошової бази (Гб) можна визначити за формулою:
-
Г=М + М+М , (2.2)
-
бо к рез " V '
-
де Мо - сума готівки, що перебуває поза банками;
-
Мк - сума готівки у касах банків;
-
Мрез - сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.
-
Готівковий елемент (Мо + Мк ) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М0 - більший на суму готівки у касах банків. Безготівковий елемент (Мрез ) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів МІ, М2, МЗ. Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів - це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.
-
В Україні маса грошей в обороті після грошової реформи 1996 р. характеризується високими темпами зростання та надмірно великою вагою в ній готівки, про що свідчать дані табл. 2.3.
-
Протягом п'яти років після реформи грошова база та грошова маса зростали щорічно, збільшившись відповідно у 4,7 та у 4,8 раза. На фоні постійного скорочення реального обсягу валового внутрішнього продукту зазначене зростання грошової маси видається надмірним. Воно було спричинене високим рівнем бюджетного дефіциту та не досить жорсткою грошово-кредитною політикою центрального банку. Такі ножиці в динаміці грошової маси та обсягу суспільного виробництва не могли не вплинути на вартість грошей: гривня за п'ять років знецінилась у 2,1 раза, а щодо долара США - у 2,8 раза.
-
Значний інтерес становить структура грошової маси та її динаміка за вісім років. Привертає до себе увагу надто високе (151,7%) зростання в 1997 р. агрегату МО, внаслідок чого готівки в загальній масі грошей (за агрегатом МЗ) було майже 49%, що негативно характеризує структуру грошової маси і стан грошового обороту. Разом з тим ця тенденція спричинила скорочення рівня грошово-кредитного мультиплікатора, через що в 1997 р. агрегати М2 і МЗ зростали значно повільніше, ніж грошова база, що мало певні антиінфляційш наслідки. У 1998 та 1999рр. структура грошової маси дещо поліпшилася: почала знижуватися питома вага готівки в агрегаті МЗ, а збільшення грошової
-
бази відбувалося повільніше, ніж зростання МЗ, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом. Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно, і питома вага готівки в загальній грошовій масі все ще залишається надмірно високою - 33,6% на початок 2005 р.
-
Грошовий обіг за будь-яких обставин повинен бути регульованим. Нерегульованість грошового обігу - це одна з причин платіжної кризи.
-
Планування і регулювання грошово-кредитного обороту в Україні до 1992 р. проводилось на базі кредитного плану, касового плану і балансу грошових доходів та витрат населення. Ці документи відображали лише бухгалтерські записи центрального банку та спеціалізованих державних банків, тому не давали відповіді на запитання про кількість грошей, потрібних економіці, а також не могли комплексно враховувати весь грошовий обіг країни. Грошово-кредитна система використовувалась для контролю за виконанням державного плану економічного і соціального розвитку, а грошово-кредитна політика мала пасивний характер і відігравала другорядну роль у процесі управління економікою.
-
Дворівневий принцип організації банківської системи України зумовив відокремлення емісійних операцій регулювання грошового обігу, які закріпились за Національним банком України (банком першого рівня), від розрахункового, касового і кредитного обслуговування юридичних і фізичних осіб, коїре виконують комерційні банки (банки другого рівня).
-
Тобто Національний банк виступає організатором грошового обігу у державі та здійснює його регулювання.
-
Управління грошовим обігом здійснюється НБУ шляхом регулювання двох складових грошового обороту: готівки і безготівкової маси грошей, тобто визначення обсягу готівкової грошової маси та регулювання кредитних операцій комерційних банків. Головне завдання Національного банку в сучасних умовах полягає у регулюванні депозитної емісії, яка відбувається під час кредитування комерційними банками суб'єктів господарювання. Для цього використовуються три основні групи методів:
-
регулювання кредитних відносин Національного банку з комерційними банками (рефінансування комерційних банків; процентна політика та інші);
-
проведення операцій на відкритому ринку;
-
встановлення економічних показників регулювання діяльності комерційних банків (розмір мінімальних резервів; регулювання співвідношення певних груп пасивів та активів через показники ліквідності балансу банку; встановлення нормативів ризику комерційних банків та ін)
-
Важливим етапом в організації грошового обороту в Україні було введення у дію напркінці 1993 р. системи електронних платежів (надалі - СЕП). Впровадження СЕП дало змогу:
-
прискорити виконання розрахунків та обіг коштів;
-
зменшити документооборот;
-
практично уникнути фальсифікацій міжбанківських розрахункових документів, завдяки чому знизилася прихована емісія, пов'язана з надходженням до обігу коштів, отриманих за підробленими документами;
-
вивільнити грошову масу;
-
підсилити контроль НБУ за станом грошової маси у державі;
-
підвищити можливості Національного банку контролювати здійснення платежів.
-
Таким чином, впровадження СЕП підняло банківську систему України на якісно новий рівень відповідно до світових стандартів.
-
Поряд із регулюванням емісії важливу роль у функціонуванні грошової системи відіграють методи регулювання самого руху грошей.
-
Обіг готівки регулюється правилами, встановленими Національним банком, який визначає загальний порядок проведення готівково-грошових операцій банками та їхніми клієнтами (ліміт залишку готівки у касі та інше).
-
2.4. Швидкість обігу грошей
-
Швидкість обігу грошей характеризує частоту, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується у середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць) [2, с 8].
-
Виходячи з відомого рівняння обміну І. Фішера, величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою:
-
-
м '
-
де V- швидкість обігу грошей;
-
Р- середній рівень цін на товари та послуги;
-
0 - фізичний обсяг товарів та послуг, що реалізовані у певному періоді;
-
М- середня маса грошей, що перебуває в обороті за певний період.
-
Таким чином, величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов'язана з номінальним обсягом виготовленого національного продукту (Рх 0) й обернено пропорційно -з обсягом маси грошей, що є в обороті.
-
Охарактеризує насамперед інтенсивність використання запасу грошей в обороті (М) для оплати товарів та послуг, що реалізуються, тобто цей показник пов'язаний переважно з грошовим обігом. Тому величина V залежить передусім від частоти й обсягів товарних операцій кожного суб'єкта грошового обороту. Однак нетоварні платежі (фіскально-бюджетні, кредитні) теж впливають на показник швидкості обігу. Особливо помітний цей вплив у показнику середньої тривалості одного обороту гривні. Вона складається із тривалості зберігання грошей у розпорядженні безпосередніх покупців на ринках продуктів, а також із тривалості перебування їх у розпорядженні фіскально-бюджетних установ, банків та інших фінансово-кредитних інститутів, через які розподіляється і перерозподіляється частина національного доходу як головного джерела формування платіжного попиту на ринках. Якщо ця друга група суб'єктів обороту затримує гроші у своєму розпорядженні, несвоєчасно здійснює платежі за своїми зобов'язаннями, то збільшуватиметься тривалість цієї частини обороту грошей і зменшуватиметься вся швидкість їх обігу.
-
Показник швидкості обігу грошей можна визначати:
-
за середньою частотою використання грошової одиниці в оплаті доходів населення, тобто у формуванні національного доходу;
-
за середньою частотою використання грошової одиниці у здійсненні всіх видів платежів;
-
• за частотою проходження готівки через каси банків.
-
Перший із цих показників може бути визначений діленням обсягу національного доходу на масу грошей в обороті. Кількісно він майже збігатиметься з показником V, визначеним за ВВП. Другий з них може визначатися діленням загального обсягу грошового обороту на М. Цей показник істотно відрізнятиметься від показника V, визначеного за ВВП, бо в ньому будуть враховані всі нетоварні платежі (фіскально-бюджетні, кредитні, спекулятивні тощо). Оскільки офіційна статистика загального обсягу грошового обороту не визначає, розрахувати цей показник V практично неможливо. Третій показник може визначатися діленням загального обсягу касових оборотів усіх комерційних банків за рік на середньорічну суму готівки в обороті.
-
Швидкість обігу грошей перебуває під впливом багатьох чинників з різнонаправленим характером дії. Усіх їх можна поділити на дві групи:
-
=> ті, що діють на боці платоспроможного попиту;
-
=> ті, що діють на боці пропозиції товарів та послуг.
-
Серед чинників першої групи головними є:
-
зміна попиту на гроші;
-
розвиток структури споживання;
-
культурні потреби населення тощо. Основні чинники другої групи:
-
суспільне виробництво;
-
ринкові відносини;
-
інфраструктура ринку тощо.
-
Зміна попиту на гроші виявляється у зміні бажання економічних суб'єктів мати у своєму розпорядженні певний запас грошей як високо-ліквідних активів. Якщо таке бажання збільшується, то витрачання грошей буде менш інтенсивним, ніж їх надходження, і грошовий обіг уповільниться. І навпаки, якщо попит на гроші зменшується, то витрачання їх буде інтенсивнішим за надходження, і грошовий обіг прискориться. Тому швидкість обігу грошей та попит на гроші можна розглядати як два взаємозв'язані показники з оберненою залежністю.
-
Вплив на швидкість обігу грошей з боку товарної пропозиції визначається головни-: чином інтенсивністю тих економічних пр зцеав, які він обслуговує: змінами обсягу, структури й ефективності суспільного виробництва, величини і швидкості товарних потоків на стадії обміну, розвитком ринкових зв'язків, збалансованістю ринку та ін. Зростання ефективності суспільного виробництва скорочує період нагромадження вартості для цілей відтворення, прискорюючи повернення в обіг грошей,
-
що обслуговують цілі нагромадження в межах окремих індивідуальних капіталів. Велике значення у подоланні стримуючого впливу грошових нагромаджень на обіг грошей має розвиток кредитних відносин і банківської системи. Завдяки йому навіть незначні за обсягами нагромадження грошей знову спрямовуються у сферу обігу, прискорюючи свій рух у межах обороту всього суспільного капіталу.
-
Певний вплив на швидкість грошового обігу справляє розвиток економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі (оптової і роздрібної), банківської справи (зокрема автоматизації безготівкових розрахунків), ринку цінних паперів тощо. Поліпшення справ на кожному з цих напрямів сприяє прискоренню доставки товарів від продавця до покупця і передачі грошей від платника до їх одержувача.
-
Швидкість обігу грошей, як і їх маса, впливає на економічні процеси не своєю абсолютною величиною, а її зміною протягом певного періоду - прискоренням чи сповільненням.
-
Зміна швидкості обігу грошей має істотні економічні наслідки: збільшує чи зменшує пропозицію грошей в обігу і цим впливає на платоспроможний попит та на витрати обігу; ускладнює чи полегшує регулювання грошового обігу; дає узагальнююче відображення зміни інтенсивності економічних процесів, що становлять основу грошового обігу. Зміна швидкості обігу грошей впливає на платоспроможний попит прямо пропорційно: у разі її збільшення за умови сталості товарообороту платоспроможний попит відносно збільшується, і навпаки. Прискорення обігу грошей компенсує їх масу, що може мати позитивне значення в умовах збільшення обсягів товарообороту, коли зростаюча потреба у грошах задовольнятиметься без додаткового їх випуску. Проте за умови розбалансованості економіки, коли платоспроможний попит випереджає товарну пропозицію, прискорення грошового обігу стає додатковим інфляційним фактором.
-
Уповільнення грошового обігу розширює місткість його сфери, тобто збільшує попит на гроші і зменшує платоспроможний попит, що позитивно впливає на його стан навіть за незмінності обсягу товарообороту. Тому заходи щодо сповільнення грошового обігу завжди входять до анти-інфляційних програм як їх складова, а економічна ситуація, що характеризується уповільненням обігу грошей, є найсприятливішою для реформування грошової системи країни.
-
Швидкість обігу грошей - явище об'єктивне, надзвичайно складне, його важко прогнозувати та регулювати. Тому практика не виробила Дійових інструментів оперативного регулювання швидкості обігу грошей
-
для впливу на кон'юнктуру ринку. Будучи пов'язаною оберненою залежністю з попитом на гроші, швидкість обігу грошей так само чутлива до зміни процента, як і попит на гроші. Оскільки ж рівень процента постійно й істотно коливається, швидкість обігу грошей, за Кейнсом, теж постійно і непрогнозовано змінюється. М. Фрідман - засновник сучасної монетаристської теорії - слідом за Кейнсом визнав здатність швидкості обігу грошей до коливання. Проте він не погодився з Кейнсом щодо неможливості їх прогнозувати, що дало йому підстави відновити пріоритетну роль монетарної політики у державному регулюванні економіки. Передбачення зміни V дає можливість нейтралізувати її вплив на економіку шляхом адекватної зміни маси грошей в обороті.
- 1.1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження
- 1.2. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх характеристика
- 1.4. Роль грошей у ринковій економіці
- 1.5. Історичні аспекти походження гривні
- Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 2
- Грошовий оборот і грошова маса
- 2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків
- 2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
- Основними принципами формування грошових агрегатів є:
- 2.5. Суть закону грошового обігу
- Практичні завдання
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 3.2. Структура грошового ринку
- 3.3. Попит на гроші
- 3.4. Пропозиція грошей
- 2. Пряме фінансування може здійснюватися двома способами:
- Тема 4
- Грошові системи
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 4.1. Грошова система: сутність, структура та основні її
- Елементи
- * Грошова система - це форма організації грошового обігу, що
- Основні елементи грошової системи
- Види грошових знаків та купюрність грошових знаків
- Тема 4. Грошові системи 105
- Розрахункові документи
- Характерні риси
- Система готівкових розрахунків
- Принципи готівкових розрахунків
- Емісійно-касове регулювання Організація та регулювання готівковими розрахунками
- Контроль за дотриманням касової дисципліни
- 4.3. Види грошових систем та їх еволюція
- Тема 4 Грошові системи 123
- 4.4. Становлення та розвиток грошової системи України
- *** Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 5
- Інфляція та грошові реформи
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти.
- 5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу.
- 5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти
- 5.1.2. Види інфляції та її наслідки
- 5.7.5. Показники вимірювання інфляції
- Україні
- І етап (1985 - 1991рр.)
- Основні характеристики
- Наслідки
- 5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового
- 5.2.1. Сутність та види грошових реформ
- 5.2.2. Особливості проведення та результати грошової реформи в Україні
- Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 6
- 6.2. Валютний курс і фактори, що впливають на нього
- 6.3. Світова валютно-фінансова система та її еволюція
- 6.4. Шляхи встановлення національної валютної системи України
- 6.5. Валютне регулювання і валютний контроль як інструменти стабілізації валютної політики в Україні
- 6.6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- Практичні завдання
- Тестові питання для контролю знань студентів
- 7.1. Загальні методологічні основи кількісної теорії грошей
- Таким чином, основні напрямки кількісної теорії грошей подані у схемі, (рис.7.1). 7.2. Основні постулати абстрактної теорії грошей
- 7.2.1. Номіналістична теорія грошей
- 7.2.2. Металістична теорія грошей
- 7.2.3. Марксистська теорія грошей
- 7.3. Напрями монетарної теорії грошей
- 7.3.1. Класична кількісна теорія грошей
- Сума цін товарів
- Число обертів грошової одиниці
- 7.3.2. Неокласична кількісна теорія грошей
- "Кон'юнктурний"варіантМ.І. Туган-Барановського. Наприкінці
- 7.3.3. Сучасний монетаризм
- 7.4. Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій
- Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 8
- Основні положення капіталоутворюючої теорії кредиту:
- * Капітал, який має специфічну форму відчуженості - не
- Дебіторська і кредиторська заборгованість.
- Суб'єкти іпотечного кредитування:
- Класифікація видів міжбанківського кредиту. 8.3. Сутність, організація та технологія банківського кредитування
- Й Практичні завдання
- Задача 1.
- Задача 2.
- Тема 9
- Фінансові посередники грошового ринку
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 9.1. Сутність та функції фінансового посередництва.
- 9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її елементів.
- 9.1. Сутність та функції фінансового посередництва
- 9.1.2. Функції фінансового посередництва
- 9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її
- Елементів
- 9.2.2. Банківські інститути
- II етап
- IV етап
- V етап
- 4. До специфічних функцій фінансового посередництва належать:
- Тема 10
- Центральні банки
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- Роль, значення та організація діяльності центральних банків.
- Створення, статус, принципи організації та функціонування Національного банку України.
- Реалізація грошово-кредитної
- Тема 10 Центральні банки 313
- Тема 10 Центральні банки 315
- Тема 10 Центральні банки 317 підфункцій, позаяк більшою мірою виступає як результат здійснення останніх.
- Етапи Характеристика етапу
- Б) лімітів позабалансових зобов'язань,
- Характеристика Правління Національного банку України
- Функції Правління Національного банку України
- Повноваження Правління
- Національного банку
- 10.3. Грошово-кредитна політика Національного банку України та її роль у стабілізації економіки України
- ??? Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 11
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 11.2. Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків
- Перелік операцій, на які Національний банк України надає банкам банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення
- II. Операції, які банки мають право здійснювати за умови отримання
- Операцій
- Операції з формування власних ресурсів включають:
- 11.4. Тенденції розвитку банківського ринку України
- Тема 12
- Їх співробітництва з україною
- 12.1. Міжнародні фінансові інституції
- 12.2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в
- Досвід і перспективи співпраці України і Міжнародного валютного фонду.
- 12.3. Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з Україною
- Група Світового банку
- Світовий банк та основні його напрямки співробітництва з
- Україною.
- Основні проекти Світового банку в Україні.
- 12.4. Регіональні фінансово-кредитні установи
- Участь єбрр в реформуванні економіки України.