9.1.2. Функції фінансового посередництва

Найбільш повно й точно розглянуто функції фінансових посередників у працях українських економістів В.В. Замовця та СП. Зубика [7].

Функції фінансового посередництва, як зовнішній прояв його властивостей у системі економічних відносин випливають з унікальної ролі, яку покликано виконувати фінансове посередництво в економічному розвитку [7, с 18].

Суть та роль фінансового посередництва в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях.

Аналіз ряду економічних досліджень [1, 3, 4, б, 7] надав змогу розглянути функції фінансового посередництва за такою схемою (рис. 9.1).

Дамо характеристику основних трьох груп функцій фінансових посередників.

1. Функції, що характеризують роль і значення фінансового посеред­ництва в економіці, полягають у зростанні обсягів інвестицій, поліпшенні їх структури та зниженні вартості:

• активізація механізмів трансформації заощаджень в інвес­тиції шляхом підвищення інвестиційної активності індивідуальних інвесторів. Ця фудкція виконує завдання забезпечення додаткового обсягу інвестицій у виробництво національного продукту;

• активізація процесів перерозподілу та мобільності капіталів шляхом фінансового забезпечення нових та ефективних видів економічної діяльності за рахунок вилучення капіталів із традиційних сфер засто­сування;

• зниження процентних ставок шляхом збільшення надходження ресурсів на фінансові ринки через фінансових посередників, що спричиняє зниження вартості залучення капіталів для реального сектора економіки.

2. Функції як специфічні завдання, що виконуються фінансовими посередниками в рамках конкретного виду економічної діяльності:

• подолання бар 'єрів невизначеності, у зв'язку з тим, що з погляду індивідуального інвестора фінансові посередники - це відносно відкриті установи, вірогідність шахрайства яких є набагато нижчою, ніж підпри­ємств реального сектора. У рамках цієї функції фінансові посередники забезпечують подолання психологічних бар'єрів, залучаючи не схильних до ризику інвесторів до інвестиційних процесів;

• професійний вибір об'єктів інвестування шляхом проведення аналізу інформації про об'єкти інвестування на предмет потенційної прибутковості й ризику вкладання коштів та професійний вибір най-привабливіших об'єктів інвестування;

• економія на масштабах операцій - кожен окремо взятий інди­відуальний інвестор у разі ведення ним операцій на фінансових ринках самостійно (наприклад, надання позик), змушений зазнавати значних трансакційних витрат у процентному відношенні до отриманих доходів (оплачуючи послуги брокерів, нотаріусів, оцінювачів та ін.). Фінансові

• Рис. 9.1. Схема основних функцій фінансового посередництва.

• посередники роблять ці витрати для індивідуальних інвесторів несут­тєвими по щодо отриманих доходів;

• диверсифікація активів та уникнення ризиків інвестування -інвестування у велику кількість фінансових активів (надання кредитів великій кількості позичальників або придбання цінних паперів багатьох клієнтів) забезпечує суттєве зниження ризиків інвестування для інди­відуальних інвесторів;

• моніторинг та управління ризиками інвестування - функція, яка полягає в постійному моніторингу фінансового стану об'єктів інвестування й оперативному регулюванні зростання інвестиційних ризиків. Ця функція є логічним продовженням функції відбору об'єктів інвестування;

• контроль за діяльністю позичальників - ця функція тісно переплітається з функцією моніторингу та управління ризиками.

• 3. Функції інформаційного посередництва: