V етап

розпочався з 2000 р.

Прийняття нового Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг".

Головна стратегічна мета комерційних банків полягає у проведенні комплексу управлінських, технологічних та технічних перетворень для забезпечення умов розвитку банку як стабільного фінансового інституту, здатного зайняти лідируючі позиції на ринку фінансових послуг.

За станом на 1 січня 2003р. до Державного реєстру банків України було внесено 182 банки.

• Протягом 2004 року кількість банків, включених до Державного реєстру, зросла із 179 до 182 чинних (які мають ліцензію на здійснення банківських операцій) - з 58 до 160. Кількість банків з іноземним капіталом протягом року залишається незмінною. Усього їх 19, зі 100-відсотковим іноземним капіталом [13]. 132 банки - це акціонерні

• товариства (92-відкриті, з них 2 банки-державні, 40 товариств - закриті), 28-товариства з обмеженою відповідальністю.

• Упродовж 2004 року з Державного реєстру було включено 4 банки (впродовж 2003року-8). Із них: три - у зв'язку із закінченням процедури ліквідації, один - унаслідок реорганізації. Прийнято рішення про ліквідацію трьох банків (АКБ "Росток-банк", акціонерний банк "Кредісвісс фьорст Бостон - Україна", АК "Алонж". Зареєстровано 7 нових банків (за 2003 рік-5).

• Кількість банків, що перебувають у стадії ліквідації, не змінилася, їх нині - 20. З метою оптимізації інвестиційної структури та зменшення кількості діяльності скорочено на 17 одиниць філійну банківську мережу.

• Зберігається тенденція до зменшення кількості зареєстрованих пунктів обміну валют (за рік - на 29,9%): агентських - на 608 одиниць, банківських - на 475 одиниць. Такі зміни обумовлені підвищенням вимог щодо здійснення банками валюто обмінних операцій, передбачених постановою Правління НБУ від 12.12.2002 р. № 502.

• За розміром активів українські банки поділяються на чотири групи[13]:

• > до І (активи банку перевищують 2,5 млрд. грн.) входять 10 банків (6,3% загальної кількості діючих банків);

• до II (активи - понад 1,3 млрд. грн.) - 14 (8,8%);

• до III (активи - понад 0,4 млрд. грн.) - 31 (19,4%);

• до IV (активи - менше 0,4 млрд. грн.) - 105 банків (65,6%). Тривають процеси концентрації активів, кредитних портфелів у банках

• І та II груп. Саме ці банківські установи мають найбільші можливості кредитувати великі проекти й відіграють ключову роль у соціально-економічному розвитку Україні!. Частка активів банків І та II груп порівняно з початком року збільшилася із 70,9 до 71,3%; III і IV — зменшилася з 29,1 до 28,7 %.

• Банківська система України, незважаючи на труднощі, обумовлені політичною ситуацією в державі, посилення нестабільності валютного, фінансового ринків, протягом 2004 року розвивалася динамічніше, ніж інші сектори економки й залишилася найбільшим сегментом фінансового ринку країни.

• Темпи зростання активно-пасивних операцій утричі перевищували темпи економічного зростання в країні у цілому. Так, за 2004 рік обсяги активів банків збільшилися на 34,1 % (за 2003 рік - на 5,7 %), кредитного . портфеля - на 32,3 (57.1), зобов'язань - на 32,7 (62.0), а ВВП - на 12,0% (9,6%) [13].

• Водночас слід зазначити, що, порівняно з попереднім роком у 2004-му послабилася інтенсивність динаміки зростання, а збільшення обсягів активно-пасивних операцій було нерівномірним. Так, за перші три квартали обсяги діяльності банків зростали (активи збільшилися на 34,1%, зобов'язання - на 36,1 %), а у четвертому (в умовах політичної нестабільності) - зменшилися (активи - на 0,1%; зобов'язання - на 2,5%). Обсяги ж капіталу на 8,1% зросли, що дало змогу знизити фінансову напругу в банках, а також забезпечити незначне зростання обсягів кредитування (на 0,2%).

• Позитивна тенденція зростання обсягів активно-пасивних операцій загалом сприяла підвищенню функціональної ролі банків у розвитку економіки, про що свідчить співвідношення основних показників розвитку банківського сектора та ВВП. За рік, що минув, відношення активів до ВВП збільшилося з 40,0 до 41,4%, кредитного портфеля до ВВП - із 27,8 до 28,4%, зобов'язань - із 33,1 до 33,9%; капіталу - з 5,0 до 5,3%.

• Серед інших позитивних тенденцій, які проявилися у діяльності банків у 2004 році, слід виділити такі:

• вперше за останні роки капітал банків зростав вищими темпами, ніж обсяги їхньої діяльності. Регулятивний капітал збільшився на 37,0% (за 2003 ріп - на 31,4%), тоді як активи - на 34,1% (55,7%). Це дало банкам змогу подолати негативну тенденцію до зниження адекватності регулятивного капіталу. Порівняно з початком року відповідний норматив у цілому в системі зріс із 15,11 до 16,81 %;

• поліпшилися результативні показники діяльності банків, підвищився рівень її рентабельності. Порівняно з 2003 роком прибуток

• банківських установ збільшився в 1,5 раза, що і стало одним із важливих чинників зростання їх капіталу та підвищення рентабельності діяльності. Рентабельність активів зросла з 1,04 до 1,07 %, капіталу - із 7,61 до 8,43%;

• > посилилася роль коштів суб'єктів господарювання у форму­ванні ресурсної бази банків, чому сприяло підвищення в умовах економічного зростання кон юнктурної активності підприємств. Частка коштів суб'єктів господарювання в зобов'язаннях збільшилася з 32,0 до 34,6 %, а темпи їх приросту перевищили аналогічні показники попереднього року.

• Незважаючи на певні позитивні зміни, все ж проблеми оптимізації кількісної структури банків, створення спеціалізованих банківських установ, об'єднань, усунення територіальних диспропорцій залишаються актуальними й надалі.

• 9.2.3. Основні види небанківських фінансових інститутів та їх

• розвиток в Україні

• Сучасний інвестиційний клімат в Україні через низку причин не можна вважати сприятливим як для вітчизняних, так і для іноземних інвесторів. У зв'язку з цим заслуговує на увагу питання підвищення ролі небан­ківських фінансово-кредитних установ (НБФКУ) у розвитку вітчизняної економіки. Важливо звернути увагу на такі аспекти цього питання, як роль НБФКУ в економіці країни, власне проблеми, з якими стикається розвиток цього сектора економіки, особливості діяльності деяких кате­горій НБФКУ, реальні можливості розвитку НБФКУ на сьогодні.

• Небанківські фінансово-кредитні установи можуть відігравати важливу роль у розвитку вітчизняної економіки. Вони є складовою фінансово-інвестиційного ринку, важливим елементом банківської інфраструктури. Це створює додаткові можливості для посередництва у залученні заощаджень громадян та розширенні можливостей підприємств у виборі джерел фінансування. Досвід багатьох країн переконує, що за участі небанківських фінансових посередників вдається нівелювати деякі з негативних наслідків малозабезпеченості більшої частини населення. Однак їхні сукупні збереження можуть сягати значних сум. Мобілі-зуватимуть ці кошти небанківські фінансові посередники, завдяки чому населення матиме змогу отримати додаткові доходи, а економіка країни в цілому одержати додаткове джерело інвестицій.

• Найсерйознішою перепоною на шляху розвитку небанківського фінан­сового сектора до 2001 р. була відсутність систематизованого законо­давства стосовно діяльності небанківських фінансово-кредитних установ. Для запобігання такої ситуації було прийнято низку нових законів та доповнень до діючих: "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні, інвестиційні доходи)" (2001 р.), "Про страхування" (доповн. 2001 р.), "Про кредитні спілки" (2001 р.), "Про недержавне пенсійне забезпечення" (2003 р.).

• На підставі Указу Президента України від 12 грудня 2002 р. була створена Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, яка представляє та відстоює інтереси небанківських фінансових інститутів на вищих рівнях державної влади.

• Вузька спеціалізація, різноманітність інструментів, умов та методів мобілізації та розміщення грошових коштів роблять сферу функціо­нування небанківських фінансово-кредитних установ дуже сприятливою для фінансових новацій, для розроблення, випробування і запровадження нових фінансових інструментів. Досить сказати, що багато з них виникли і набули широкого розмаху лише XX ст. І цей процес не закінчився. Динамічний розвиток економіки, грошового ринку зумовить появу нових фінансових інструментів та посередників.

• Розглянемо основні види небанківських фінансово-кредитних інститутів.

• Інвестиційні компанії та фонди. Згідно Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" в Україні були створені нові можливості для розвитку в Україні галузі спільного інвестування.

• Інвестиційна компанія - торговець цінними паперами, який, окрім інших видів діяльності, може залучати кошти для спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення [7. с 101.].

• Інститут спільного інвестування - корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд, який проводить діяльність, пов'язану з об'єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладання їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість [7. с 105.].

• Інвестиційні фонди можуть бути строковими чи безстроковими: строковий фонд створюється на певний термін, встановлений у проспекті емісії, після закінчення якого такий фонд ліквідується або реорга­нізується; безстроковий фонд створюється на невизначний термін.

• На основі розгляду праць ряду економістів можна запропонувати таку класифікацію інститутів спільного інвестування (табл. 9.6).

  • Класифікація інститутів спільного інвестування.

  
  

• На кінець 2000 р. в Україні функціонувало близько 250 інвестиційних фондів та інвестиційних компаній. Основною функцією цих інститутів у попередній період (1994-2000 рр.) була акумуляція коштів (зокрема приватизаційнх майнових сертифікатів) переважно дрібних інвесторів та здійснення їх наступного інвестування (здебільшого через центри

• сертифікатних аукціонів) в акції акціонерних товариств, створених на базі колишніх державних підприємств у процесі приватизації, та управ­ління інвестиційним портфелем. Переважна частина існуючих на сьогодні інвестиційних фондів і компаній була створена на етапі сертифікатної приватизації. Після її завершення інвестиційні фонди практично не створюються. Більшість із наявних завершують свою діяльність: 2000 року було зареєстровано емісію інвестиційних сертифікатів лише 2-х інвестиційних фондів, 39 інвестиційних фондів подали заяви про ліквідацію та початок розрахунків зі своїми учасниками.

• Сукупна вартість чистих активів інвестиційних фондів і взаємних фондів інвестиційних компаній, створених згідно з Указом Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії", на початок 2001 р. становила майже 400 млн. грн., у тому числі: чисті активи інвестиційних фондів - 235 млн. грн., чисті активи взаємних фондів інвестиційних компаній -160 млн. грн.

• Пенсійні фонди.

• Починаючи з 2004р. в Україні діє спеціальне законодавство, що регулює порядок створення і діяльність недержавних пенсійних фондів. (Закон

• України "Про недержавне пенсійне забезпечення" прийнято у липні 2003 р.).

• Пенсійна система України є трирівневою. Проте, сьогодні реально діє лише перший рівень.

• Перший рівень функціонує за участі Пенсійного фонду України. Його призначення - фінансувати виплату державних пенсій застрахованим особам, які щоб набути права на пенсійні виплати, повинні обов'язкового сплачувати пенсійні внески із одержаного доходу.

• За допомогою другого рівня розмір пенсійних виплат збільшується за рахунок інвестиційного доходу. З цією метою створений Накопичу­вальний фонд, в якому майбутні пенсіонери відкривають індивідуальні пенсійні рахунки. На ці рахунки надходить частина обов'язкових пен­сійних внесків застрахованих осіб. Компанії, спеціально вповноважені на управління пенсійними активами, несуть відповідальність за їх ефективне інвестування в різні сфери діяльності. Діяльність таких компаній ліцензується, а напрямки вкладення коштів визначаються законодавством. Одержати кошти можна частинами до виплат із Пенсій­ного фонду у разі досягнення пенсійного віку або одноразово. Застра­ховані особи при цьому мають переваги: можливість збільшити свою майбутню пенсію та передати пенсійні активи у спадщину. Але в Законі "Про пенсійне страхування" дата запровадження другого рівня пенсійної системи не встановлена. На думку економістів, існування другого рівня пенсійного забезпечення можливе лише через 10-13 років - саме стільки часу необхідно для виконання ряду умов, які свідчать про достатній розвиток економіки і готовності Пенсійного фонду до такої реформи.

• Третій рівень - добровільне пенсійне забезпечення.

• Отже, пенсійна система України з 1 січня 2004 р. має таку структуру

• (рис. 9.2.3.)-

• Недержавне пенсійне забезпечення здійснюють такі організації:

1. недержавні пенсійні фонди, укладаючи пенсійні контракти між адміністраторами пенсійних фондів та їх вкладниками;

2. страхові компанії, укладаючи договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

3. банківські установи, укладаючи договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

• Закон України про недержавне пенсійне забезпечення передбачає створення таких видів недержавних пенсійних фондів.

• Для контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду і вирішення основних робочих питань утворюють раду фонду - єдиний орган управ­ління. При цьому недержавний пенсійний фонд користується послугами сторонніх юридичних осіб, з якими рада укладає договори.

• Недержавний пенсійний фонд є неприбутковою організацією і має право на один вид діяльності - пенсійне забезпечення. Але Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення" дозволяє йому інвестувати свої активи для отримання доходу на користь учасників фонду, для поповнення пенсійних накопичень. Інвестиційну політику фонду визначають в інвестиційній декларації, а втілює її в життя компанія з управління активами фонду, інвестуючи в цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано державою, органами місцевого само­врядування або третіми особами, в акції та облігації українських емітентів; в цінні папери та облігації з урахуванням рейтингу зовнішнього боргу; а також розміщуючи кошти на депозитних банківських рахунках. Прибуток (збиток) від зазначених операцій розподіляють між учасниками пропорційно сумам на їх індивідуальних пенсійних рахунках, облікованим

• на дату розподілу. Отже, на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, крім сплачених ним внесків, накопичується частина прибутку (збитку) від здійснення інвестиції та розміщення активів фонду на депозитних рахунках. Перевагою системи добровільного забезпечення є нарахування складного відсотка по заощадженнях. Складний відсоток означає, що фінансова установа нараховує відсоток як на внески, так і на вже отриманий інвестиційний дохід. Навіть незначні, але регулярні внески у майбутньому дадуть суттєві пенсійні заощадження.

• Нині в Україні загальний обсяг активів, залучених до існуючих недержавних пенсійних фондів, становить майже 16 млн. грн. Загальна чисельність громадян, що беруть участь у недержавному пенсійному забезпеченні, становить близько 31 тис. грн. Здійснено державну реєстрацію 26 недержавних пенсійних фондів, з них 2 професійні, 4 корпоративні та 20 відкритих [2].

• З огляду на складні економічні умови в Україні, солідарна система буде вагомішою (порівняно з добровільною) ще протягом кількох десятиліть. Роль накопичувальної складової зросте тоді, коли буде підвищено заробітну плату і створено відповідні економічні, фінансові та організаційні передумови. Враховуючи низький рівень середнього доходу в Україні, не випадає очікувати зростання обігу інвестиційних

• заощаджень у населення та стрімкого розвитку недержавних пенсійних фондів.

• Переваги системи добровільного пенсійного забезпечення підтверд­жує світовий досвід діяльності високорозвинутих країн, в яких пенсійні фонди (приватні) виступають головними інституційними інвесторами на ринку капіталів.

• Близько 27% усіх фінансових активів перебуває під контролем пен­сійних фондів, їх роль як у фінансовому посередництві, так і у соціальному забезпеченні громадян надзвичайно велика. Загалом у соціально-економічній структурі як США, так і інших західних країн недержавні пенсійні фонди виконують дві основні функції: роль соціального стабілізатора й основного джерела "довгих грошей", за рахунок яких фінансуються довгострокові інвестиції [4, с 120].

• Страхові компанії.

• Діяльність страхових компаній регулюється Законом України "Про страхування". У країнах з ринковою економікою страхові компанії посідають провідне місце серед інституційних інвесторів.

• Як свідчать дані, одним із найбільш розвинутих сегментів ринку небанківських послуг в Україні є страховий ринок.

• Кількість страхових компаній за станом на 31.12.2004 р. - 387 (за станом на 31.12.2003 р. - 357), у тому числі - 45 страховиків, які здійснюють страхування життя, та 342 страховики, які здійснюють види страхування інші, ніж страхування життя.

• Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками за 12 місяців 2004 року, становить 19 431,4 млн. грн. порівняно з аналогічним періодом 2003 року обсяги вказаного показника зросли на 10 295,8 млн. грн. (у 2,13 раза). Сума страхових премій, отриманих безпосередньо від страхувальників - фізичних осіб, становить 1 046,2 млн. грн.

• У 2004 році спостерігалася позитивна тенденція до зростання рівня конкуренції" на ринку страхування життя, рівень якої увійшов у помірні межі, а також позитивна тенденція до консолідації ринку ризикових видів страхування, наслідком якої стане зменшення кількості слабких компаній внаслідок виходу з ринку або поглинання їх більш фінансово сильними компаніями.

• За результатами 2004 року спостерігається тенденція до значних темпів зростання страхових премій з добровільного страхування

• 2002 2003 Чисті премії (за вирахуваними перестраховиками- резидентами)

• 2004

• ¹ Валові страхові премії

• Рис. 9.7. Обсяги валових та чистих страхових премій за 2002-2004рр (млн.грн.).

• відповідальності - у 3,5 раза та зі страхування життя - у 2,6 раза порівняно з аналогічним періодом 2003 року. За аналогічним порівнянням, у 2,1 раза зросли страхові премії з майнового страхування. Вже традиційно страхування фінансових ризиків займає більш як половину від всіх надходжень страхових премій на ринку (за 12 міс. 2004р. - 46%).

• За 12 місяців 2004 року у порівнянні з аналогічним періодом 2003 року зросли обсяги страхових виплат майже з усіх видів (добровільне особисте страхування - у 1,9 раза, страхування життя - у 4,5 раза, добровільне майнове страхування - 2,1 раза, державне обов'язкове страхування -1,7 раза, недержавне обов'язкове страхування - 1,05 раза). Зменшення обсягів страхових виплат спостерігалося лише за одним видом: добровільне страхування відповідальності (-14,8%).

• Величина сформованих страхових резервів на кінець 2004 року сягала 8 272,2 млн. грн., що на 4 972,2 млн. грн. перевищує показник на аналогічну дату 2003 року (у 2,2 рази).

• • Рис.9.8. Структура валових страхових премій у 2004році.

  За станом на 31.12.2004 р. власний капітал страховиків становив 11 763,8 млн. грн., та порівняно із відповідним періодом 2003 року цей показник зріс у 1,7 раза. Розподіл страховиків за розміром власного капіталу: 27 страховиків мали капітал більше 100 млн.грн.; 19 - від 50 до 100млн.грн.; 188-від 10до 50млн. грн.; 142-від 5 до 10млн. грн. та 15 страховиків мати капітал до 5 млн. грн.

• Загальний обсяг сплачених статутних фондів страховиків на 31.12.2004 року становив 5 514,5 млн. грн. і порівняно з аналогічною датою 2003 року зріс у 1,6 раза.

• На кінець 2004 року сукупний розмір активів страховиків (згідно з балансом) становив 20 012,8 млн. грн. (749,8 млн. грн. - СК "ІіГе" і 19 263,0 млн. грн. - СК "поп-НГе"); активів, визначених статтею 31 Закону України "Про страхування" -17 543,4 млн.грн.

• Незважаючи на наявні позитивні тенденції до нарощування рівня капіталізації, українські страховики залишаються недокапіталізованими, що унеможливлює прийняття ними на себе значних ризиків і вимагає виходу на іноземні перестрахові ринки. Максимальна страхова сума за окремим об'єктом страхування, що може утримуватись 90% україн­ських страховиків, не перевищує 10 млн. грн.

• Напрям страхування, який прийнято узагальнено називати страху­ванням життя, охоплює всі види страхування від подій, які неминуче колись настануть.

• Договори страхування життя - це договори змішаного страхування життя, страхування дітей до повноліття і вступу до шлюбу, страхування додаткової пенсії та ренти, довічне страхування тощо. Договори страхування укладаються здебільшого з громадянами, а не з юридичними особами. На відміну від договорів ризикового страхування, вони укладаються на тривалий термін: п'ять, десять, п'ятнадцять, двадцять і більше років. Страхувальник сплачує внески за таким договором у розстрочку (протягом цілого терміну його дії) з таким розрахунком, щоб на момент закінчення строку дії договору на особли-

• Таблиця 9.10.

• Активи страховиків, визначені статтею 31 Закону України "Про страхування".

• Категорії активів, визначені статтею 31 Закону України ' Про страхування" (для грн )	Всього на ринку, на кінець звітного періоду відповідно показників	Всього по СК "поп-Ше"(На кінець звітного періоду відповідно показників	Всього з СК' 1і&" (на кінець звітного періоду відповідно до показни-	У тому числі ті, якими представлено з урахуванням вимог нормативно-правових активів
  	1"Баланс")	форми 1'Баланс")	ків форми Г'Баланс")	Технічні резерви	Резерви зі страхування життя
  ВСЬОГО	17 543 284,4	160897499,2	645 785,2	В 110 266,0	161 944,4
  1) грошові кошти на поточних рахунках	2 544 932,4	2 518 390,9	26 541,5	2 267 448,3	4 873,7
  у тому числі 1 1) в іноземній валюті	150 602,4	150 184,6	417,8	62 337,1	44 7
  2) банківські вклали (депозити)	2 136 141,5	19664664	169 675,1	1 522 221 В	83 194 3
  у тому числі 2 1) в іноземній валюті	137 624,4	112 202,5	25 421 9	101 355,7	10 967 2
  3) банківські метали	27 579,7	27 355 5	224,2	2 581,2	2,1
  4) нерухоме майно	295 938,6	283 554 3	12 384,3	78 064,6	3 099,6
  5) акції	7 274 667,0	6 886 308,9	388 358 1	1 845 687,3	339195
  6) облігації	111 882,4	107 004,3	4 878,1	21 298 5	2210,1
  7) іпотечні сертифікати	0,0	00	0,0	00	О(
  8) цінні папери, що імгтуються державою	14 707,1	14 707,1	0,0	11 438,5	00
  9) права вимоги до перестраховиків	5 041 139,9	4 99" 485,3	43 654,6	2 308 988 4	34 525,6
  у тому числі 9 1) до страховиків нерезидентів	161 474,9	147 918,6	13 556,3	75 873 7	34 078,7
  10) інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України *, у тому числі	91444,2	91444,2	0,0	48 170,9	0,0
  10 5) будівництво житла,	89 957,0	89 967,0	0,0	0,0	0,0
  10 6) розвиток транспортної інфраструктури, у тому числі будівництво та реконструкція автомобільних доріг,	1 477,2	1 477,2	0,0	1 394,1	0,0
  13) готівка в касі	4 851 6	4 782,3	69,3	4 366,3	119,5

• *Постановою Кабінету Міністрів України від 7 08.2002№ 1211.

• Рис. 9.11. Структура активів страховиків.

• вому рахунку у страховій компанії накопичувалась сума, що дорівнює зазначеній у договорі страховій сумі. Після закінчення терміну дії договору внески у вигляді страхової суми повертаються застрахованій особі з нарахованими відсотками.

• На відміну від інших фінансових посередників, страхові компанії, що здійснюють страхування життя, мають змогу залучати вільні кошти страхувальників під значно менший відсоток річних, оскільки таке залучення відбувається на підставі забезпечення страхового захисту. Тому страховики перебувають у вигідному становищі порівняно з іншими фінансовими посередниками.

• На жаль, на практиці комісії зі страхування життя дотримуються консервативної інвестиційної політики, вкладаючи кошти у довгострокові активи з високим інвестиційним рейтингом, облігації та акції, комерційні застави, державні облігації.

• Державне регулювання діяльності страхових компаній передбачає встановлення обмежень щодо володіння ризиковими активами (звичайні акції) та зобов'язує страхові компанії формувати достатні обсяги високоліквідних активів забезпечення страхових виплат.

• Якщо в Україні страхові резерви за договорами зі страхування життя становили 45 млн. грн. у 2003 році, то у США 783 млр. дол. ще у 2000 році [7, с.76].

• На рисунку 9.2. наведено фактичні дані про структуру активів страхових компаній зі страхування життя у США (на кінець 2000 р.).

• Майже 70% активів складається з акцій та облігацій, 11 % - це державні цінні папери, 8% - заставні. На відміну від недержавних пенсійних фондів, страхові компанії майже не користуються послугами інвестиційних компаній - лише 2% активів вкладено в акції взаємних фондів. Для ефективного розміщення та управління інвестиційним портфелем укладаються договори з трастовими департаментами комерційних банків або спеціалізованими компаніями з довірчого управління.

• □ Облігації корпорацій та іноземних держав - 39%

• ■ Акції корпорацій - 30%

• Державні цінні папери -12%

• Кошти в банках та інш активи -11%

• ■ Заставні - 8%

• Рис. 9.12. Структура активів страхових компаній зі страхування

• життя у США.

• Розвитку інституту страхування життя в Україні та підвищенню ролі страхових компаній в акумуляції інвестиційних заощаджень сприяли зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внесені на початку 2003 року.

• Ці зміни дають право відносити на валові витрати частину страхових платежів зі страхування життя працівників підприємств. Це значно розширює зацікавленість підприємств та працівників у послугах страхових компаній зі страхування життя до досягнення застрахованою особою визначеного у договорі віку - як правило, це заощадження на освіту та навчання дітей, а також до вступу у шлюб. Прийняття цієї норми сприятиме посиленню конкуренції за цільові заощадження населення між страховими компаніями та іншими фінансовими інститутами, насамперед - банками.

• Кредитні спілки

• Певний сегмент у загальному обсязі ринку фінансових послуг займа­ють товариства взаємного кредитування - кредитні спілки й кооперативи.

• Це не нова ідея, а тому кредитні спілки на фінансовому ринку завжди і за будь-яких умов мали свою нішу.

• Згідно з Законом України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001 року [стаття 1,2]:

• * Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

• Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяль­ності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом. Діяльність кредитної спілки ґрунтується на таких основних принципах:

• добровільності вступу та свободи виходу з кредитної спілки;

• рівноправності членів кредитної спілки;

• > самоврядування;

• > гласності.

• Вітчизняний і зарубіжний досвід переконує, що товариства взаємного кредитування - корисні й ефективні джерела фінансової підтримки підприємництва. Це дуже актуально для сучасного стану економіки України.

• Відсутність вільних державних коштів для фінансування підприєм­ницьких проектів потребує пошуку інших альтернативних джерел, одним з яких можуть і повинні стати чинні в Україні кредитні спілки.

• Вони порівняно з комерційними банками будуть зацікавлені у тому, щоб займатися малими кредитами і враховувати невеликі за розмірами фінансові проблеми підприємців.

• З 1993 року в Україні реалізовуються програми технічної допомоги розвитку кредитних спілок, фінансовані урядами США і Канади.

• У 1994 і 1996 роках у Києві, Львові та Івано-Франківську проведено дві світові конференції українських кредитних спілок, у яких брали участь близько 170 лідерів українських кредитних спілок, США та Канади і понад 100 керівників

• З квітня 1995 року функціонує навчально-методичний центр, у якому за півтора року пройшло курс навчання більш як 400 лідерів та активістів кредитних спілок України.

• Рух кредитної кооперації характерний для провінції, причому не для великих міст, де розвиненіший ринок фінансових послуг, а взаємо­відносини між людьми формалізованіші. До кредитної спілки можуть входити тільки люди, які так чи інакше знають один одного або за місцем роботи, або за місцем проживання, або за професійною належністю, як

• наприклад, кредитна спілка військовослужбовців чи кредитна спілка пенсіонерів.

• Оскільки члени кооперативу, як правило, близько знають один одного, надійність кредитних вкладів дуже висока, тому що спрацьовує принцип солідарної відповідальності.

• У своїй процентній політиці кредитні кооперативи найбільше орієнту­ється на Ощадбанк. Кредити зазвичай надаються на короткий строк.

• Спрямування внесків:

• потреби споживачів;

• торговельні операції;

• фінансування житлового будівництва;

• дрібне виробництво.

• Кредитні спілки відроджують дореволюційну традицію товариств взаємного кредитування, які надавали надійну фінансову підтримку малому та середньому підприємництву. В цьому аспекті потрібна серйозна законотворча робота, внесення нових законів та відповідних поправок у чинне законодавство. Про роль і значення кредитних кооперативів свідчить зарубіжний досвід. За допомогою кредитних кооперативів фермери США одержують до 40 % довгострокових і 30 % короткострокових кредитів, у Фінляндії 50 % довгострокових.

• Аналізуючи практику діяльності кредитних спілок в Україні, можна умовно виділити два їх основних типи:

• спілки соціального напрямку: засновуються на базі трудових колективів, громадських об'єднань, церковних парафій; мають порівняно низькі процентні ставки на кредити, в результаті чого неспроможні протистояти інфляції; як правило, існують за рахунок сторонніх пожертвувань або загальної орієнтації членства на дрібні позички за максимальної віддачі на вклади (позички мають короткотерміновий характер);

• спілки ринкового напрямку: засновуються за територіальним принципом, за професійною ознакою, на базі численної та дивер-сифікованої за характером членів громадської організації; ведуть гнучку процентну політику, практикують кредитування на різні терміни та під різні види гартування, пропонують кілька видів вкладів.

• За 2004 рік Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України здійснила реєстрацію 221 новоствореної кредитної спілки (як фінансової установи), перереєстрацію 391 кредитної спілки та видала 488 ліцензій на провадження діяльності із залучення внесків (вкладів)

• членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Станом на 1 січня 2005 року до Державного реєстру фінансових установ внесено 610 кредитних спілок.

• До Департаменту нагляду за кредитними установами було подано для опрацювання звіти від 633 кредитних спілок, 20 з яких надіслали звітність із порушенням встановлених термінів подання звітності. За аналізом наданих звітів отримані такі результати: кількість членів кредитних спілок зросла на 59%, порівняно з початком року, і на 1 січня 2005 року становила 785,1 тис. громадян, з яких лише 66,8 тис. мали внески (вклади) на депозитні рахунки, а 302,9 тис. членів мали чинні кредитні договори. Таким чином, переважна частина членів кредитних спілок активно не користувалася їхніми послугами протягом року.

• Як свідчить діаграма поділу кредитних спілок за кількістю членів, серед КС переважають спілки з відносно невеликою кількістю членів -до 100 осіб (35%) та від 100 до 500 осіб (32%). Частка великих КС, що об'єднують більше 5 тис. осіб, становить лише 4%.

• • □ Іквартал ви квартал ПІП квартал □ IV квартал

  • Рис. 9.13. Динаміка зміни кількості членів КС у 2004році.

• Концентрація кредитних спілок за областями залишалася відносно сталою протягом усього року: найбільша їх кількість на кінець 2004 року була зареєстрована у м. Києві (85), Донецькій (56), Луганській (47),

• Львівській (42) та Одеській (33) областях. Лідерами за розмірами активів є кредитні спілки м. Києва, Одеської, Донецької та Львівської областей; лідерами за обсягами інвестицій - м. Київ, Львівська та Волинська області.

• За розміром сукупних активів у загальному поділі кредитних спілок переважають ті, які мають менше 50 тис.грн. активів (32%). Частка кредитних спілок, які акумулюють понад 5 млн.грн. загальних активів, б незначною (5%).

• • □ 5000-гис грн.-5млн ИІ^ЗООтамс Грн □50-150тис грн □<50тис грн И>5

  • Рис. 9.15. Поділ кредитних спілок за розміром сукупних активів.

  Загальні активи кредитних спілок порівняно з початком року зросли на 43,1% та становлять 870,27 млн. грн., з яких 89,5% (779,27 млн. грн.) - це продуктивні та решта 10,5% (91 млн.грн.)-непродуктивні активи.

• Кредити, надані членам кредитних спілок та іншим кредитним спілкам, становлять 91,3%, фінансові інвестиції - близько 8,7 % суми загальних продуктивних активів.

• Протягом року зобов'язання кредитних спілок зросли загалом на 64,23%, з яких внески (вклади) на депозитні рахунки членів кредитних спілок збільшилися на 74,9%, у той час як розрахунки з юридичними особами та зобов'язаннями, на які нараховуються та не нараховуються проценти, зменшилися.

• Загальний капітал протягом чотирьох кварталів збільшився на 42,8% і на 1 січня 2005 року становив 250, 912 млн. грн. Структура загального капіталу виглядає таким чином:

• на 77,7% він формується за рахунок пайових внесків членів КС,

• на 15% - за рахунок резервного капіталу,

• на 10% - за рахунок додаткового капіталу,

• на 2,7% - зменшується за рахунок непокритих збитків.

• Разом із загальним зростанням активів, капіталу та інших показників діяльності кредитних спілок, обсяги непокритих збитків у 2004 році зросли в 1,3 раза і на 1 січня 2005 року становили 6,77 млн. грн. За результатами діяльності, 156 кредитних спілок (22% від загальної кількості) мали непокриті збитки, 328 кредитних спілок (47%) не мали доходів, решта -213 спілок (31%) - мали нерозподілений дохід.

• Поряд з тим існує висока заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами (69,814 млн. грн.) і досить висока забор­гованість за безнадійними кредитами (778,4 тис. грн.)

• Відповідно до Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднань кредитних спілок вони мають дотримуватись визначених фінансових нормативів.

• Одним із важливих показників діяльності кредитної спілки є норматив достатності капіталу, за яким капітал кредитної спілки не може бути меншим ніж 10% суми її загальних зобов'язань. Близько 16% кредитних спілок не виконують цієї вимоги, що свідчить про більш ніж десятикратне перевищення зобов'язань над капіталом і погіршує фінансовий стан кредитної спілки та її платоспроможність.

• В цілому за сукупністю кредитних спілок співвідношення капіталу до зобов'язань становить 41,4%, що свідчить про достатню платоспро­можність значної кількості кредитних спілок.

• Сума кредитів, наданих членам кредитних спілок та кредитним спілкам, збільшилася протягом чотирьох кварталів 2004 р. на 41 % і на кінець періоду становила 711,815 млн. грн. За терміном погашення

• 62%

  структура наданих кредитів постійно змінювалася протягом року в бік переваги середньострокових кредитів (від 3-12 міс.) над коротко­строковими та довгостроковими (66% усього портфеля кредитних спілок порівняно з 3% та 31% відповідно).

• Заборгованість за простроченими та неповерненими кредитами становить близько 9,65% загальної суми кредитів, наданих за 2004 рік. Необхідність дотримання певних нормативів обумовила збільшення фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від

• неповернених кредитів у 4,5 раза, що вказує на значне загальне підвищення фінансової стійкості кредитних спілок.

• Структура кредитного портфеля кредитних спілок поділяється таким

• чином:

• до 55% - споживчі кредити;

• до 12% - комерційні кредити (для господарської діяльності); до 25% - кредити, надані на інші потреби;

• до 6% - кредити, надані на придбання, будівництво, ремонт житла;

• до 2% - кредити, надані на ведення фермерських та особистих селянських господарств (рис. 9.2.16).

• Протягом дванадцяти місяців 2004 року кредитними спілками залучено вкладів на депозитні рахунки членів кредитної спілки на загальну суму 554,286 млн. грн., що в 1,7 раза перевищує відповідний показник на початок року. Характер змін внесків на депозитні рахунки членів кредитної спілки виглядає таким чином: внески до запитання зросли на 78,3%, внески до 3-х міс. - на 39,7%, внески 3-12 міс. - на 63,6%, довгострокові внески (> 12 міс.) зросли у 2,5 раза.

• • Рис. 9.18. Структура кредитного портфеля кредитних спілок

  • України.

  Порівнюючи структуру депозитів та наданих кредитів, можна стверджувати, що їх розподіл за терміном погашення є доволі однорідним: як серед кредитів, так і серед депозитів переважають середньострокові, терміном від 3-х до 12 місяців. Найменший попит мають короткострокові кредити, які перекриваються короткостроковими депозитами (до 3-х

• місяців). Ситуація з довгостроковими кредитами і депозитами (> 12 місяців) протилежна - джерелом кредитування є не лише депозитні внески, але й значною мірою капітал кредитної спілки.

• Кредитна спілка може бути як удосконаленою формою каси взаємодопомоги, так і міні-банком. Останнє особливо цікаве для ділових людей, які отримують реальну можливість створити легальне, повністю підконтрольне джерело кредитування в межах визначеного замкненого середовища або спрямоване на експансію власних коштів як кредитних ресурсів назовні.

• Створення повноцінної системи кредитних спілок в Україні сприятиме поліпшенню соціального захисту населення, дасть додаткові можливості для розвитку малого приватного бізнесу, позитивно впливатиме на подолання економічної кризи, що, врешті-решт, сприятиме поліпшенню добробуту населення.

• ? Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Дайте визначення поняття "фінансові посередники".

2. Поясніть суть класифікації фінансових посередників за американ­ським підходом.

3. Поясніть суть вітчизняної класифікації фінансових посередників.

4. Розкрийте зміст функцій фінансового посередництва.

5. Дайте визначення поняття "фінансово-кредитна система".

6. Охарактеризуйте склад фінансово-кредитної системи України

6. Охарактеризуйте банківську складову фінансово-кредитної системи.

7. Охарактеризуйте парабанківську складову фінансово-кредитної системи.

6. Поясніть особливості напрямів розміщення інвестиційних заощад­жень через фінансових посередників.

6. Розкрийте зміст етапів формування сучасної банківської системи України.

6. Поясніть основні тенденції розвитку банківського ринку України.

6. Поясніть роль та значення небанківських фінансово-кредитних установ для розвитку економіки країни.

6. Розкрийте зміст інститутів спільного інвестування.

6. Дайте визначення та поясніть особливості діяльності інвестиційних компаній та фондів.

6. 15. Охарактеризуйте пенсійну систему України.

7. 16. Дайте визначення та класифікацію недержавних пенсійних фондів.

8. 17. Дайте визначення та поясніть особливості діяльності страхових компаній.

18. Охарактеризуйте тенденції розвитку страхового ринку України.

18. Розкрийте особливості здійснення страхування життя.