71. Сучасні фінансові моделі "держави добробуту" різних країн

В фінансвоіій моделі “держава добробуту” відбувається перерозподіл “нац. пірога” на користь найменш забезпечених шарів суспільства.

Рівень оподаткуваня в Скандинавських країнах традиційно один з найвищих серед промислово розвинутих держав.

Причина наявності потужного держ.сектору і чіткої соц.спрямованості держ.політики в Скандинавських країнах полягають у тому що, соц.-ек. і політ. розвиток країн Пн.Європи в післявоєнний час ґрунт. На ідеях соц.-реформізму і побудови “держави заг. добробуту”.Суть: досягнення стабільного ек.зростання при низьких темпах інфляції і повної зайнятост на базі розвитц змішаної економіки. Ще одна важлива мета: вирівнювання доходів різних соц.груп суспільства Скандинавських країн за допомогою різних заходів держ.політики,зокрема,податкових і трансфертних.

У Скандинавії для побудови “держави заг.добробуту” необхідною вважають найактивнішу участь держави у вирішенні всіх соц-ек. питань.Іншою найважливішою умовою є вироблення консенсусу з основних проблем суспільного розвитку.Консенсус формується на базі постійного переговорного процесу між представниками трьох політично значимих сил: союзів підприємців, профспілок і представників держ.влади. Конкретно це вираж. В практиці укладення колективних договорів про умови плати праці і соц.пільги у різних галузях, у консультаціях держ.чиноників із профспілками і підприємницькими об”єднаннями практисно з будь-якого вижливого питання. Крім прямої участі держави в соц-ек. розвитку в Скандинавії,як і у всіх іншихрозвинутих країнах, існують непрямі методи регулювання за допомогою заходів грошово-кредитної політики на основі використання елементів як неокейнсіанства,так і неоконсерватизму.

За рівнем ВВП на душу населення Швеція займає 10-е місце серед розвинутих країн світу і 3-тє серед країн Пн.Європи,поступаючись Данії та Норвегії.

На відміну від європейських країн США мають репутацію відсталої щодо створення загального добробуту країни. Сучасна держава добробуту у США розвинулася двома великими стрибками. Першим був переворот у політиці, зумовлений глибокою економічною кризою й заворушеннями серед багатьох її жертв — фермерів, підприємців, безробітних, а особливо старих. У ті часи за державної підтримки розвинулися соціальне страхування та соціальна допомога, підтримка підприємництва, фермерів і домовласників. Найбільше від цього виграли середній клас, фермери та організовані, переважно білі, представники міського робітничого класу.

Державний апарат характеризується антифедералізмом, децентралізацією влади і поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову на всіх рівнях управління.

Ідеї волюнтаризму та ідеалізму матеріалізувалися у двох напрямках соціального захисту, обидва з яких надзвичайно сильно розвинулися у США, — соціальному страхуванні та соціальній допомозі. Проте тут на відміну від європейських країн ці ідеї мають дещо інший економічний і політичний зміст. Першочерговим завданням соціального страхування є не захист працівника, а створення безпечного середовища для капіталістів і корпорацій. Ось чому соціальне страхування підтримують представники найманої праці (які розуміють пряму залежність власного добробуту від добробуту роботодавця) і ділових кіл як засіб створення соціального капіталу. Водночас функція соціальної допомоги полягає в умиротворенні та контролі над "зайвим" населенням, а витрати на соціальну допомогу лягають непродуктивним тягарем на капітал і державу, не створюючи соціального капіталу.

У США частка соціальних витрат у ВВП значно нижча, ніж у середньому по країнах ОЕСР.

Нерівність доходів і бідність

Ураховуючи низький рівень заміщення заробітної плати соціальними виплатами, грошові виплати по соціальному страхуванню становлять відносно незначну частку в доходах населення. Іншими словами, люди покладаються переважно на власну працю, доходи від власності та приватні пенсії. Це дуже контрастує із західноєвропейськими державами, особливо Швецією.

Соціальна допомога

Надзвичайно важливою допомогою бідним є програма "Допомога сім'ям з неповнолітніми дітьми (AFDC) ", відома серед народу як "велфер".

Расова нерівність і держава добробуту