80. Формування та використання коштів централізованих фондів соц. Страхування

Централізовані фонди грошових коштів - це економічні грошові відносини, які пов'язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та централізованих грошових фондах цільового призначення.

Централізовані фонди коштів - це кошти, що перебувають у розпорядженні: 

• держави як суб’єкта публічної влади;

• органів місцевого самоврядування.

Характерною ознакою централізованих фондів є чітко визначені джерела формування і напрями використання коштів, відповідно, створення таких фондів визначається конкретними потребами держави, тому їх склад та включення до бюджетів визначається законодавством.

Джерела формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан держави на тому чи іншому етапі розвитку.

Кошти, що надходять до цільових фондів, переважно спрямовуються на проведення соціальної політики держави:

• фінансування забезпечення зайнятості населення;

• державного страхування на випадок безробіття;

• у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

• виплату державних пенсій;

• соціальної захищеності інвалідів в Україні;

• забезпечення розвитку економічної інфраструктури тощо.

Принципи організації коштів централізованих фондів можна сформулювати так:

• вiдрахування до фондiв централiзовано визначаються державою вiдповiдними законами i є власнiстю держави;

• вiдрахування до фондiв є обов’язковими платежами й можуть стягуватися примусово;

• витрати з фондiв здiйснюються лише на певнi потреби, якi передбаченi законом.

Основним призначенням державних цільових фондів є: забезпечення соціального захисту населення шляхом виплат пенсій, субсидій, фінансування інфраструктури, природоохоронних заходів та сприяння розвиткові національного виробника шляхом розміщення мобілізованих до фондів ресурсів у національну економіку.

Правом створення цільових фондів наділені як органи центральної, так і місцевої влади. На регіональному рівні формуються свої цільові фонди за рахунок місцевих джерел. Загальнодержавні цільові фонди мають свої територіальні відділення і передають частину коштів у розпорядження територіальних владних структур.

Створення та діяльність цільових фондів регулюється відповідними законами та нормативно-правовими актами. Кошти, що мобілізуються до цільових фондів, необхідні державі як гарантія постійного та реального фінансового забезпечення фінансування певних її потреб та завдань, і гарантуються законодавством.

Централізовані фонди, як правило, перебувають у розпорядженні державних органів влади, але оперативне управління здійснюється спеціально створеним адміністративним апаратом. Управлінські структури мають відповідні права й обов’язки щодо використання фондів, визначені законом.

За цільовим призначенням фонди можна поділити на економічні та соціальні:

1. Соціальні фонди: Пенсійний фонд України; Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

2. Економічні фонди: кошти Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.