logo
finansi_-_vidpovidi

27. Зміст і структура фінансової системи

Ефективність організації та реалізації фін відносин і фін політики у державі залежать насамперед від оптимальної побудови та дієздатності ФС. ФС є фактором інтеграції всіх чинників економічної системи, акумулятором грошових ресурсів. Термін"система" - це сукупність визначених елементів, між якими є закономірний зв'язок чи взаємодія.

Родіонова визначає ФС як: «сукупність сфер і ланок фінансових відносин, взаємопов'язаних між собою». Вона виокремлює 3 основні ланки ФС: державні фінанси, фінанси підприємств, страхування.

Опарін розглядає ФС з двох сторін: - за внутрішньою будовою (сукупність відносно обособлених взаємопов'язаних сфер і ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП); - організаційною структурою(сукупність фін органів та інститутів, які управляють грошовими потоками)

Структура фінансової системи

Структуризація фінансової системи відповідно до суб’єктів фінансових відносин: ФС включає в себе: 1. Державні фінанси (фін_держави, фін_субєтків господарювання держ_форми власності, фін_субєктів господарювання комунал-ої форми власності); 2. Недержавні фінанси (фін_приватних підприємств, фін_колективних_підрпиємств, фін_господарських товариств та підприємств, фін_домогосподарств)

Василик розглядає ФС держави через фонди фін ресурсів. «ФС- це сукупність різноманітних фондів фін ресурсів, сконцентрованих у розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки окремих фінансових інститутів і населення для виконання покладених на них функцій, а також для задоволення ек та соц потреб».

Нині у світі налічується понад 20 різних моделей фінансових систем окремих держав (про 3 написати)

Отже, ФС — не просто набір окремих взаємопов'язаних елементів, а надзвичайно складна за внутрішньою будовою фінансова архітектура, від ефективності побудови якої залежить можливість збалансування інтересів і суперечностей, узгодження прагматизму фінансової політики з раціональністю економіки.