logo
finansi_-_vidpovidi

48. Податок на додану вартість: основні елементи

Суть ПДВ полягає у сплаті податку продавцем (виробником, постачальником) товарів, робіт, послуг з новоствореної вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт чи надання послуг. 

Є два методи обчислення обсягу доданої вартості: 1) від повної вартості відрахувати вартість сировини, матеріалів та послуг виробничого характеру; 2) скласти величини заробітної плати, прибутку, непрямих податків і амортизації.

Призначенням податку на додану вартість є: по-перше, поповнення доходів державного бюджету країни; по-друге, використання податку з метою стимулювання економічного розвитку. 

Переваги ПДВ: 1) відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту; 2) рівність умов щодо сплати як виробниками так і продавцями; 3) ритмічне надходження коштів до бюджету держави; 4) регулює розмір зарплати і ціни; 5) стримує кризу перевиробництва і прискорює витіснення з ринку слабких підприємств; 6) включає механізми взаємної перевірки платниками податкових зобов’язань; 7) дає можливість стримувати невиправданий ріст цін. 

Недоліки ПДВ: 1) складний механізм нарахування і сплати; 2) складний розвиток виробництва; 3) стримує інфляцію при застосуванні високих ставок; 4) негативно впливає на високотехнічні і наукомісткі виробництва; 5) можливість ухилення в умовах недосконалого бух. обліку; 6) регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення; 7) потребує підготовки персоналу податкової служби.

Податковим кодексом України від 2.12.2010р. визначено такі елементи ПДВ: платники, об’єкти оподаткування, база оподаткування, ставки та інше. Платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку: Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) платником протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.