logo
finansi_-_vidpovidi

70. Суть та призначення податку на додану вартість, його роль в податковій системі

В процесі господарської діяльності підприємствами створюється додана вартість, яка представляє собою  суму складових таких як фонд оплати праці, прибуток, податок на додану вартість, акцизний збір, які в повному обсязі  підлягають вилученню, тобто до державного бюджету.

ПДВ – це частина новоствореної вартості, що сплачується  до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів (крім внутрішнього переміщення).

Платниками податку на додану вартість виступають особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якщо їх доход за любий будь-якого періоду з останніх 12  місяців перевищує величину, що дорівнює 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ДПА України веде реєстр платників ПДВ. Тому  суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані зареєструватись як платники податку за місцем їх знаходження в податковому органі. Для реєстрації як платника податку необхідно скласти заяву про реєстрацію, форма якої встановлюється ДПА України і, яка подається не пізніше двадцятого календарного дня з моменту реєстрації новоствореного суб’єкту підприємницької діяльності в органах державної влади, а для діючих осіб – не пізніше 20 числа місяця, наступного за останнім днем 12-ти місячного періоду. При реєстрації як платника податку кожний платник отримує свідоцтво про реєстрацію як платника податку, в якому зазначено його індивідуальний податковий номер.

Об’єктом оподаткування є операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України, продажу товарів та послуг на митній території України та їх вивезення за її межі.

База оподаткування визначається, виходячи з  їх вартості з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів, за винятком ПДВ, що включається в ціну товарів згідно із законами України з питань оподаткування. Згідно діючого законодавства України.

В Законі “Про ПДВ” ст. 5 визначено також операції, що звільнені від оподаткування. До них відносяться: продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування, продажу та доставки періодичних видань , надання комунальних послуг, послуг громадського транспорту тощо.

Законом “Про ПДВ” визначено дві ставки оподаткування цим податком: нульова та 20%. Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій експортування за межі митної території України та операції, що є приоритетними для держави на міжнародному, наприклад, операції з поставки для заправки або постачання морських суден, що використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах  інших країн, поставки для заправки космічних кораблів, а також супутників тощо.

Необхідно відмітити, що товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі  митної території України в разі, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Отже усі останні види операцій, що є об’єктом оподаткування ПДВ оподатковуються  20% ставкою оподаткування.

Сума податку на додану вартість нараховується за формулами,

А) на товари, що обкладаються митом та акцизним збором:

Спдв = (В + См + Са) х П/100;

Де Спдв - сума ПДВ; Са - сума акцизного збору; В - митна вартість; См - сума ввізного мита; П - ставка податку на додану вартість (20 %):

Коли митна вартість менша, ніж договірна (контрактна) вартість, для нарахування ПДВ застосовується вартість договірна (контрактна) відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

Для вітчизняних виробників:

ПДВ = (С + П + АЗ) * 20%

Сума ПДВ, що має бути сплаченою підприємством в бюджет визначається за формулою:

Пз – ПК = ПДВ до сплати в бюджет

Пз – сума ПДВ, яка отримана платником податку за звітний період в результаті операцій реалізації товарів тощо.

ПК – це  сума податку на додану вартість, що сплачена при придбанні матеріальних компонентів виробництва, а також основних засобів, що амортизуються. Право на отримання податкового кредиту  дає також нульова ставка оподаткування. Якщо операції звільнені від оподаткування, то податок на додану вартість, що сплачений при закупівлі матеріальних компонентів, включається до собівартості продукції. Якщо податковий кредит перевищує податкове зобов’язання, з державного бюджету відшкодовуються необхідні кошти або здійснюється зарахування його при наступних платежах до бюджету.

Сума податкового кредиту повинна бути засвідчена наявністю  податкової накладної. Податкова накладна складається у двох екземплярах в момент виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал її надається покупцю, копія залишається у продавця. Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів не більший 20 грн., в разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є товарний чек. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що засвідчує право отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату ПДВ.

Датою виникнення податкових зобов’язань  вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

Або дата зарахування коштів від покупця на поточний рахунок платника податку,

Або дата відвантаження товарів, а для робіт та послуг – дата оформлення  документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Датою виникнення податкового кредиту вважається дата здійснення першої події:

Або дата списання коштів з поточного рахунку платника податку;

Або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковим періодом по ПДВ є:

Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів  за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – календарний місяць;

Для всіх інших – на вибір чи місяць чи квартал (подається заява про рішення з цього питання за місяць до початку календарного року)

Протягом календарного року дозволяється зміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року із поданням заяви за місяць до початку наступного кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.

Звітним документом про розрахунок та сплату ПДВ за звітний період є податкова декларація з ПДВ.