5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти
5.1.1 Сутність, причини та закономірності розвитку інфляції
Інфляція як специфічна властивість економіки відома вже декілька століть. Однак, в економічній теорії не існує єдиного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища.
Якщо розглядати зазначену проблему із суто монетарних позицій, то інфляція може бути представлена як процес знецінення грошей. Проте це досить складне економічне, суспільне і психологічне явище, тому його необхідно розглядати у більш широкому аспекті.
* Інфляція - це знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті, що виявляє себе через зростання цін. Термін інфляція (іп/їаїіо) перекладається з латинської мови як "вздуття ".
Дійсно, фінансування державних видатків за допомогою паперово-грошової емісії з припиненням розміну банкнот призводило до розширення грошового обігу та знецінення паперових грошей.
Уперше термін "інфляція" почав уживатися в 70-ті роки XIX ст. стосовно грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися під час громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон.
Інфляція виникає раптово, а розвивається поступово, як тривалий економічний процес. Необхідно зважити на наявність певної циклічної закономірності в розвитку інфляційної О процесу. Йдеться про визначення закономірності цінових коливань, які розвиваються не під впливом виробничого циклу, а викликані суто монетарними чинниками.
У розвитку інфляційного циклу виділяють три етапи, які відрізняються співвідношенням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення [7, с.211; 8, с.217; 2, с.238]:
* На першому етапі темпи зростання цін відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу. Таке співвідношення і його тенденція зумовлюються впливом емісійного процесу на розвиток виробництва та випереджальним зростанням у зв'язку із цим пропозиції товарів і послуг, а з іншого боку - скороченням швидкості обертання грошей, оскільки суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірності в обігу грошей і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово вилучає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на
товарні ціни, і вони певний час залишаються незмінними чи підвищуються повільніше, ніж зростає маса грошей.
*На другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу. Збудником цього процесу стає прискорення обертання грошей, яке випереджає темпи збільшення їх кількості й обігу. Це виникає внаслідок впливу таких чинників, як: виникнення недовіри у суб'єктів ринку до грошей і намагання як найшвидше позбутися їх; швидке поширення бартерних операцій, а отже, звуження товарної основи грошової маси в обігу; знецінення грошей - призводить до зниження виробництва, обсягу товарообороту, безробіття, через що знижується попит на гроші.
* На третьому етапі зростання цін набув нерівномірного стрибкоподібного характеру. Коли темпи зростання цін випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них. Це пов'язано, з одного боку, із впливом факторів інфляції, які так і не вдалося подолати, з іншого - з "грошовим голодом", з кризою неплатежів, яка погашається імпульсивною емісією. На цьому етапі виникає дилема: чи утримувати рівень цін і не випускати в обіг додаткових грошей, тим самим пригнічувати виробництво, чи робити чергову емісію і прискорювати інфляцію? Розв'язання зазначених проблем і забезпечує "рвану" тенденцію до збудження, до згасання інфляційних процесів, що в кінцевому підсумку призводить до виникнення інфляційної спіралі.
Інфляція є важливим чинником, який визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. По-перше, вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макрорівнях. По-друге, з нею пов'язані соціальні питання та індексація пенсій та допомог, зростання заробітної плати, стипендій. По-третє, інфляція впливає на визначення процентних ставок, облікової ставки НБУ. По-четверте, вона впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов'язань щодо його зниження.
У сучасних умовах інфляція в усьому світі має хронічний, всеохопний характер, зумовлений не тільки грошовими, але й не грошовими факторами. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, причинах та наслідках. Повністю виключати інфляцію у ринкових умовах господарювання неможливо, мова може йти про керовану, регульовану інфляцію, що реальна лише за умови системного, точного прогнозування інфляційних процесів. Як зазначає академік В. Геєць, "коригувати рівень інфляції треба відповідно до конкретної ситуації,
узгоджуючи його з усіма іншими складовими, спрямованими на стимулювання економічного піднесення..." [6].
У західних країнах інфляція стала практично невід'ємною частиною ринкової системи господарювання. Світова економічна практика свідчить, що певний рівень інфляції може виконувати стимулюючу функцію щодо економічного зростання. Приклади інвестиційного буму в таких країнах, як Німеччина, Японія, Чилі, Південка Корея, Чехія та інші, свідчать, що необхідна інвестиційна активність і супутнє їх економічне зростання були максимальними, коли темпи зростання цін коливались в інтервалі від 1,1% до 4,7% на рік. Коли темпи інфляції переходили межу 4 7%, то темпи економічного зростання починали знижуватися. Коли ж інфляція сягала 25-45%, то економічне зростання припинялося. На зміну йому приходили стагнація та спад виробництва, які поглиблювались у міру зростання темпів відкритої інфляції. На сьогодні за нормами ЄС рівень інфляції має становити 1,5%.
Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійним. Це можна пояснити не тільки значною можливістю чинників, що спричиняють тиск на ціни, а й досить складними і рівноскерованими соціально-економічними й політичними наслідками інфляції. Для одних економічних та соціальних груп інфляція може виявитися дуже "дохідною справою", а для інших -надто збитковою. Тому захисники інтересів перших шукають об'єктивні причини інфляції, щоб виправдати інфляційну політику, а виразники інтересів других звинувачуватимуть у свідомому розкручуванні інфляції у фіскальних цінах [7].
Об'єктивне з'ясування причин інфляції має важливе значення для правильного розуміння самої її сутності, а також для розроблення ефективної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насамперед на подолання причин інфляції.
Причини інфляції різноманітні, вони виникають як у процесі виробництва, реалізації товарів, так і в разі зміни маси й швидкості обороту грошей. Як правило, в основі інфляції лежить невідповідність грошового попиту й товарної маси. Диспропорції між попитом і пропозицією, перевищення доходів над споживчими витратами можуть зумовлюватись дефіцитом державного бюджету, надмірним інвестуванням ( обсяг інвестицій перевищує можливості економіки), випереджальним підвищенням заробітної плати порівняно із зростанням виробництва й продуктивності праці тощо.
Розрізняють внутрішні й зовнішні причини виникнення інфляції. Серед внутрішніх можна виділити не грошові та грошові - монетарні (рис. 5.1).
Отже, інфляція як багатофакторний процес - це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового обігу. Таким чином, глибинні причини інфляції криються як у сфері обігу, так і у сфері виробництва і дуже часто обумовлюються економічними й політичними відносинами у країні.
У випадку інфляції капітал переміщується із сфери виробництва в сферу обігу, тому що там швидкість оборотності є значно вищою, що приносить великі прибутки, але одночасно й посилює інфляційні процеси.
Отже, взаємодія причинних і функціонально-послідовних елементів інфляції надає цьому процесу додаткової стійкості та тривалості. І хоча він може гальмуватись, притушовуватись засобами державної політики (вибірковими регулюваннями ефектів інфляції), ознаки безперервності та кумулятивності цього процесу не втрачаються.
- 1.1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження
- 1.2. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх характеристика
- 1.4. Роль грошей у ринковій економіці
- 1.5. Історичні аспекти походження гривні
- Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 2
- Грошовий оборот і грошова маса
- 2.2. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків
- 2.3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова
- Основними принципами формування грошових агрегатів є:
- 2.5. Суть закону грошового обігу
- Практичні завдання
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 3.2. Структура грошового ринку
- 3.3. Попит на гроші
- 3.4. Пропозиція грошей
- 2. Пряме фінансування може здійснюватися двома способами:
- Тема 4
- Грошові системи
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 4.1. Грошова система: сутність, структура та основні її
- Елементи
- * Грошова система - це форма організації грошового обігу, що
- Основні елементи грошової системи
- Види грошових знаків та купюрність грошових знаків
- Тема 4. Грошові системи 105
- Розрахункові документи
- Характерні риси
- Система готівкових розрахунків
- Принципи готівкових розрахунків
- Емісійно-касове регулювання Організація та регулювання готівковими розрахунками
- Контроль за дотриманням касової дисципліни
- 4.3. Види грошових систем та їх еволюція
- Тема 4 Грошові системи 123
- 4.4. Становлення та розвиток грошової системи України
- *** Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 5
- Інфляція та грошові реформи
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти.
- 5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового обігу.
- 5.1. Інфляція в ринковій економіці: фіскальні та грошові аспекти
- 5.1.2. Види інфляції та її наслідки
- 5.7.5. Показники вимірювання інфляції
- Україні
- І етап (1985 - 1991рр.)
- Основні характеристики
- Наслідки
- 5.2. Грошова реформа як інструмент стабілізації грошового
- 5.2.1. Сутність та види грошових реформ
- 5.2.2. Особливості проведення та результати грошової реформи в Україні
- Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 6
- 6.2. Валютний курс і фактори, що впливають на нього
- 6.3. Світова валютно-фінансова система та її еволюція
- 6.4. Шляхи встановлення національної валютної системи України
- 6.5. Валютне регулювання і валютний контроль як інструменти стабілізації валютної політики в Україні
- 6.6. Платіжний баланс та золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання
- Практичні завдання
- Тестові питання для контролю знань студентів
- 7.1. Загальні методологічні основи кількісної теорії грошей
- Таким чином, основні напрямки кількісної теорії грошей подані у схемі, (рис.7.1). 7.2. Основні постулати абстрактної теорії грошей
- 7.2.1. Номіналістична теорія грошей
- 7.2.2. Металістична теорія грошей
- 7.2.3. Марксистська теорія грошей
- 7.3. Напрями монетарної теорії грошей
- 7.3.1. Класична кількісна теорія грошей
- Сума цін товарів
- Число обертів грошової одиниці
- 7.3.2. Неокласична кількісна теорія грошей
- "Кон'юнктурний"варіантМ.І. Туган-Барановського. Наприкінці
- 7.3.3. Сучасний монетаризм
- 7.4. Основні аспекти грошово-кредитної політики України у світі сучасних монетарних теорій
- Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 8
- Основні положення капіталоутворюючої теорії кредиту:
- * Капітал, який має специфічну форму відчуженості - не
- Дебіторська і кредиторська заборгованість.
- Суб'єкти іпотечного кредитування:
- Класифікація видів міжбанківського кредиту. 8.3. Сутність, організація та технологія банківського кредитування
- Й Практичні завдання
- Задача 1.
- Задача 2.
- Тема 9
- Фінансові посередники грошового ринку
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 9.1. Сутність та функції фінансового посередництва.
- 9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її елементів.
- 9.1. Сутність та функції фінансового посередництва
- 9.1.2. Функції фінансового посередництва
- 9.2. Фінансово-кредитна система та характеристика її
- Елементів
- 9.2.2. Банківські інститути
- II етап
- IV етап
- V етап
- 4. До специфічних функцій фінансового посередництва належать:
- Тема 10
- Центральні банки
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- Роль, значення та організація діяльності центральних банків.
- Створення, статус, принципи організації та функціонування Національного банку України.
- Реалізація грошово-кредитної
- Тема 10 Центральні банки 313
- Тема 10 Центральні банки 315
- Тема 10 Центральні банки 317 підфункцій, позаяк більшою мірою виступає як результат здійснення останніх.
- Етапи Характеристика етапу
- Б) лімітів позабалансових зобов'язань,
- Характеристика Правління Національного банку України
- Функції Правління Національного банку України
- Повноваження Правління
- Національного банку
- 10.3. Грошово-кредитна політика Національного банку України та її роль у стабілізації економіки України
- ??? Тестові питання для контролю знань студентів
- Тема 11
- План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- 11.2. Загальна характеристика операцій банку. Пасивні та активні операції комерційних банків
- Перелік операцій, на які Національний банк України надає банкам банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення
- II. Операції, які банки мають право здійснювати за умови отримання
- Операцій
- Операції з формування власних ресурсів включають:
- 11.4. Тенденції розвитку банківського ринку України
- Тема 12
- Їх співробітництва з україною
- 12.1. Міжнародні фінансові інституції
- 12.2. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в
- Досвід і перспективи співпраці України і Міжнародного валютного фонду.
- 12.3. Світовий банк як група кредитно-фінансових установ та основні його напрямки співробітництва з Україною
- Група Світового банку
- Світовий банк та основні його напрямки співробітництва з
- Україною.
- Основні проекти Світового банку в Україні.
- 12.4. Регіональні фінансово-кредитні установи
- Участь єбрр в реформуванні економіки України.