12. Класифікація видатків бюджету.

Державні видатки як економічна категорія – це грошові відносини з приводу розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку.

Державні видатки визначаються соціально-економічною моделлю, функціями та економічним станом держави.

Видаткову частину Державного бюджету теж поділено на дві складові: видатки загального та видатки спеціального фонду.

Видатки спеціального фонду фінансуються за рахунок цільових доходів, визначених під конкретну мету.

Видатки загального фонду фінансуються за рахунок доходів загального фонду бюджету і не мають конкретних (закріплених) джерел фінансування.

Розмежування видатків за економічними ознаками, з точки зору впливу державних видатків на рух сукупного продукту і процес розширеного відтворення, базується на визначені поточних видатків і капітальних видатків та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністерством фінансів України.

Поточні видатки – це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій і органів, визначенні на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

Вони включають:

1. видатки на товари та послуги;

2. оплату праці працівників бюджетних установ;

3. нарахування на заробітну плату;

4. придбання предметів постачання і матеріалів;

5. витрати на відрядження;

6. оплату послуг бюджетних установ;

7. оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

8. виплату процентів;

9. трансфертні платежі органам державного управління.

Капітальні видатки – це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, а саме:

1. капітальних вкладень виробничого та невиробничого призначення;

2. фінансування структурної перебудови народного господарства;

3. субвенції та інші видатки, пов`язані з розширеним відтворенням.

За бюджетною класифікацією до капітальних видатків відносяться:

1. придбання основного капіталу;

2. придбання обладнання і предметів довгострокового користування;

3. капітальне будівництво;

4. капітальний ремонт;

5. створення державних запасів і резервів;

6. придбання землі і нематеріальних активів;

7. капітальні трансферти;

8. нерозподілені витрати.