2.1. Принципи банківського кредитування

Банківський інвестиційний кредит можуть надавати як спеціалізовані — інвестиційні, інноваційні та іпотечні, так і універсальні — комерційні банки. Проте специфіка завдань, що постають перед ними при інвестиційному кредитуванні, однакова:

1) розробка і здійснення комплексу заходів щодо кредитуван­ня інвестиційних проекті:

а) залучення коштів для інвестиційного кредитування на фінансових ринках капіталів іноземних і вітчизняних банків, між­народних фінансових організацій, суб'єктів підприємниць-кої діяль­ності та приватних осіб;

б) експертна оцінка інвестиційних проектів, розробка методів і критеріїв відбору об'єктів кредитування;

в) розробка разом із позичальником та інвестором фінансових умов здійснення проектів і вибір оптимальних форм кредитування;

г) розробка механізмів контролю та самостійне здійснення кон­трольних функцій щодо раціонального та цільового використан­ня позичок;

2. співробітництво з міжнародними організаціями, урядовими та неурядовими організація-ми іноземних держав, іноземними ін­весторами з питань організації інвестиційного кредитування;

3. розробка і здійснення комплексу заходів з організації та ре­алізації схем кредитування, в яких банк є основним менеджером (агентом) або кредитором.

Організація процесу банківського кредитування інвестиційних проектів базується на загальних принципах кредитування, до яких належать: строковість, цільовий характер, платність і забезпече­ність. Проте вони мають свої особливості, які відрізняють банків­ський інвестиційний кредит від інших видів банківського кредиту. Наприклад, принцип строковості означає, що позичка повин­на бути повернена позичальником банку в заздалегідь обумовле­ний строк, тобто він конкретизує повернення кредиту в певний час. Економічною основою строковості інвестиційного кредиту, наданого позичальнику з метою основної виробничої діяльності, є тривалість кругообігу основних та обігових виробничих фондів. Специфікою є те, що кредити на технічне переозброєння та роз­ширення діючих підприємств надаються в межах нормативних строків будівництва, опанування та окупності об'єкта. Конкрет­ний строк повернення інвестиційної позички залежить від форми кредитування, окупності витрат, платоспроможності та фінансо­вого стану позичальника, кредитного та проектного ризику тощо. Сьогодні в Україні строк інвестиційного кредиту залежить від ряду факторів: цільове призначення кредиту; «довжини» кредит­них ресурсів; співвідношення попиту та пропонування аналогіч­них кредитів; розміру інвестиційного проекту; рівня інфляції; на­ціонального законодавства та традиційної практики інвестиційно­го кредитування. Проте, в будь-якому випадку він не може бути коротшим, ніж строк окупності інвестицій.

У процесі кредитування підприємств банк вимагає не тільки своєчасно повернути позичку, а й сплатити відповідний відсоток за користування нею. Таким чином, обов'язковим є принцип платності. Рівень ставок за інвестиційними кредитами, що встановлюється ко­мерційними банками, залежить від відсотка за депозит, терміну ко­ристування позичкою і від ступеня ризику, що виникає у зв'язку з кредитною операцією. Чим більший термін, на який надаються по­зички, і вищий ступінь ризику, тим більша відсоткова ставка за ін­вестиційний кредит. У свою чергу вона може бути як фіксованою, так і регульованою (плаваючою) за умови щорічного перегляду в бік зростання (зниження) залежно від умов ринку, зміни відсотків за депозити, офіційно оголошеного індексу інфляції та інших факторів.

Сума відсотків, яку належить виплатити за період користу­вання таким кредитом, може бути утримана одночасно або час­тинами, а також виплачена боржником у міру їх нарахування в строки, передбачені кредитним договором.

Наступним принципом є цільовий характер кредитування. Хо­ча в сучасних умовах комерційні банки переходять від креди­тування об'єкта до кредитування суб'єкта, цільовий характер ін­вестиційних кредитів залишається. Основними об'єктами при ін­вестиційному кредитуванні є капітальні витрати на відтворення основних та оборотних фондів підприємства. Перевага надається заходам щодо створення, освоєння і впровадження принципово нових видів техніки, устаткування, товарів народного споживан­ня, що користуються попитом.

Зокрема, промислові об'єкти з технічного переобладнання, реконструкції та розширення діючих підприємств повинні забез­печувати прискорення НТП, випуск нової продукції, суттєве під­вищення продуктивності праці, якості продукції тощо. Крім того, видача інвестиційного кредиту здійснюється лише за умови окуп­ності заходу, що кредитується, з розрахунку забезпечення макси­мальної рентабельності для даної галузі, а також у разі наявності умов повернення кредиту за рахунок загальних результатів діяль­ності того підприємства, організації чи установи, що бере кредит. Інвестиційний кредит може видаватися як під конкретний об'єкт (інвестиційний проект), так і підприємству, організації чи уста­нові загалом як суб'єктові кредитування.

І останній принцип — це принцип забезпеченості, який має на меті захист інтересів банку від неповернення боргу через непла­тоспроможність позичальника. Специфікою інвестиційного кре­диту є те, що, по-перше, він не може бути бланковим (незабезпеченим); і по-друге, банки вимагають від фірм, компаній або організацій забезпечення інвестиційного кредиту реальними ак­тивами проекту, до яких можуть належати лише: застава на неру­хоме майно (земля, механізми, будови) та застава на рухоме май­но (обладнання та інші виробничі активи). Усі інші види забез­печення можуть бути прийняті банком лише як додаткові.

Крім основних принципів організації банківського інвестицій­ного кредитування вирізняють і особливі принципи, які визнача­ють специфіку інвестиційного кредитування:

• обґрунтування життєдіяльності об'єкта кредитування;

• участь у реалізації інвестиційного проекту кваліфікованих та надійних партнерів;

• облік і розподіл усіх ризиків проекту (мати на увазі, що кредитний ризик вище

інвестиційного ризику);

• урегулювання правових аспектів і розробка конкретних скоригованих дій реалізації

інвестиційного кредитування.

Дотримання цих принципів — необхідна умова успішної реа­лізації банківського інвестиційного кредитування.

Особливі принципи банківського інвестиційного кредитуван­ня не є незмінними. Розвиток економіки, зміна характеру еко­номічних відносин спричиняють як появу нових принципів, що відповідають новим умовам, так і зміну сутності традиційних принципів інвестиційного кредитування, які стимулюють еконо­мічну зацікавленість суб'єктів кредитних відносин у найкращих результатах своєї діяльності.