logo search
ФП ИЗДО ФК / КонспектФП

3.8. Розрахунки платіжними вимогами

Платіжна вимога — це розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (або отримувача за договірного спи­сання) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником перерахування належної суми коштів з ра­хунка платника на рахунок отримувача.

Платіжна вимога застосовується в разі здійснення примусово­го списання (стягнення) коштів на підставі рішень судів та інших державних і недержавних органів. Вона приймається банком до виконання незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника протягом ЗО календарних днів від дати складання.

Ці платіжні вимоги банк може виконувати частково — у ме­жах наявної суми на рахунках платника, а в невиконаній сумі по­вертати разом із супровідними документами за відповідною ад­ресою. Якщо вимога надійшла від банку стягувача, то вона повертається стягувачу через цей банк; якщо від державного ви­конавця або податкового органу — то безпосередньо цьому дер­жавному виконавцю або податковому органу.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів з усіх рахунків підприємств (поточних, депо­зитних чи відкритих за рахунок цього підприємства для здійс­нення розрахунків за акредитивами). Якщо до банку надійшло кілька розрахункових документів на примусове стягнення кош­тів, то за їх виконання дотримуються таких пріоритетів: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень су­дів, далі — розрахункові документи на уплату платежів до бю­джету, після цього — платіжні вимоги, оформлені на підставі ін­ших виконавчих документів. __