5.3. Формування прибутку підприємства як результат фінансово-господарської діяльності підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного ви­робництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов'язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина додаткової вартості, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат у гро­шовому вираженні є собівартість продукції.

Прибуток — це частина додаткової вартості, створеної і реалізованої, готової до розподілу. Підприємство одержує при­буток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів го­сподарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі госпо­дарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офі­ційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових результатів діяльності; обчис­лення собівартості продукції (робіт, послуг); загальногосподар­ських витрат; визначення прибутків (збитків) від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-гос­подарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток — це показник, що формується на мікрорівні. При­буток народного господарства — це результат діяльності окре­мих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінан­сових результатів.