2.6. Ефективність використання оборотних коштів

Підвищення ефективності використовування оборотних коштів на підприємстві має велике народногосподарське значення, оскільки воно дозволяє вивільнити з обороту крупні матеріальні і грошові ресурси і без додаткових витрат направити їх на збільшення випуску продукції.

Для характеристики ефективності використовування оборотних коштів застосовуються різні показники, найважливішим з яких є оборотність. Під оборотністю розуміється тривалість одного повного кругообігу засобів починаючи від моменту перетворення оборотних коштів в грошовій формі у виробничі запаси і до виходу готової продукції і її реалізації. Кругообіг засобів завершується зарахуванням виручки на рахунок підприємства. При скороченні періоду оборотності на кожну гривну оборотних коштів доводиться більший об'єм реалізації, і навіть при розширень виробничої і комерційної тривалості випуск і реалізація продукції обслуговується відносно меншою сумою оборотних коштів. Економічне значення прискорення оборотності полягає у тому, що при підвищенні швидкості обороту зменшується потреба в оборотних коштах і, отже, посилюється інтенсифікація господарських процесів.

На прискорення оборотності в першу чергу впливає науково-технічний прогрес і передові форми організації праці. При вдосконаленні виробництва і технології обробки скорочується час на виготовлення продукції і поліпшується ритмічність випуску. Важливе значення для прискорення обороту має зниження вздержек на виробництво продукції, скорочення часу для завершення розрахунків з покупцями, поліпшення матеріально-технічного забезпечення і збуту, забезпечення високого рівня управління матеріальними запасами.

Оборотність оборотних коштів на підприємстві характеризується наступними взаємозв'язаними показниками: кількістю оборотів (коефіцієнт оборотності), тривалістю одного обороту в днях, коефіцієнтом завантаження засобів в обороті, віддачею оборотних коштів.

Кількість оборотів (До за певний період рік, півріччя, квартал) обчислюється шляхом розподілу об'єму реалізації продукції (Р) в оптових цінах (без податку на додану вартість) на середні залишки оборотних коштів за цей же період по формулі:

Припустимо, в звітному році реалізовано продукції на 60 млн. грн., а середня сума оборотних коштів склала 5 млн. грн. При такому об'ємі реалізації оборотні кошти зробили 12 оборотів в рік. Чим вищий за даних умов коефіцієнт оборотності, тим краще використовуються оборотні кошти. На основі цих же показників визначається фондовіддача (на кожну гривну оборотних коштів реалізованої продукції на 12 грн.)

Тривалість одного обороту в днях (О) обчислюється розподілом залишків оборотних коштів на суму одноденного об'єму реалізації (наприклад, Р/360 або Р/180) по формулі:

або або

де Д - кількість днів в періоді.

У нашому прикладі тривалість одного обороту рівна 30 дням:

Коефіцієнт завантаження засобів в обороті - показник, зворотний коефіцієнту оборотності. Він визначається відношенням середнього залишку оборотних коштів до вартості реалізованої продукції по формулі:

По даному об'єднанню коефіцієнт завантаження рівний 0,08 (5/60), тобто 8 коп. оборотних коштів доводиться на кожну гривну реалізованої продукції.

Показник віддачі або прибутковості оборотних коштів визначається відношенням прибутку від реалізації продукції підприємства до середніх залишків оборотних коштів і показує, скільки прибутку одержано на кожну авансовану гривну.

Показники оборотності оборотних коштів обчислюються по всіх засобах, що беруть участь в обороті, і окремо по нормованих.

Крім того, розрахунок оборотності виробляється по окремих стадіях кругообігу, статтях, групах матеріальних цінностей. Загальна оборотність характеризує інтенсивність використовування оборотних коштів на всіх стадіях кругообігу, за два або декілька суміжних періодів. Приватна оборотність визначається для виявлення причин зміни загальної рентабельності.

Зміна оборотності засобів виявляється шляхом зіставлення фактичних показників з плановими або відповідними показниками за попередній період. При цьому планова оборотність визначається тільки по нормованих оборотних коштах і їх елементах. По ненормованих засобах прискорення або уповільнення їх оборотності визначається за звітними даними за минулий рік в порівнянні з минулими періодами.

При розрахунку показників оборотності в плановий об'єм реалізації включається товарна продукція за оптовими цінами підприємства (без податку на додану вартість) і вартість реалізованої непромислової продукції, матеріальних цінностей і послуг. З фактичного об'єму реалізації виключається виручка від недотримання встановлених державою цін і тарифів, вартість реалізованої непромислової продукції за вирахуванням наднормативних і зайвих матеріальних цінностей. Фактичний оборот реалізації зменшується також на суму прибутку, одержаного від реалізації продукції, виготовленої з відступом від стандартів і технічних умов.

Середні планові залишки нормованих оборотних коштів визначаються на основі нормативів з додаванням до них середньої фактичної заборгованості банку, знайденої після перевірки забезпечення. Враховується також середня заборгованість постачальникам, зарахована банком при перевірці забезпечення вказаних кредитів під нормовані засоби. Дані уточнення робляться з метою зіставлення фактичної оборотності з плановою.

Фактичні середні залишки яких мало в своєму розпорядженні підприємство в звітному періоді, обчислюються за даними бухгалтерських балансів (розділ І активу "Запаси і витрати" за вирахуванням зносу малоцінних і швидкозношених предметів, резерву на відшкодування планових втрат і майбутніх витрат в галузях, де дозволене утворення таких резервів).

При визначенні показників оборотності з ненормованих оборотних коштів виключаються грошові кошти на розрахунковому рахунку в банку, і додаються іммобілізовані засоби: перевищення заборгованості робітників і службовців по позиках на індивідуальне житлове будівництво і інші потреби над одержаними на ці цілі кредитами банку; недостачі понад норми убули у втрати від псування матеріальних цінностей, не списані з балансу в установленому порядку; капітальні вкладення понад наявні джерела фінансування і інші.

Показники приватної оборотності засобів обчислюються в аналогічному порядку. При цьому середні залишки окремих елементів оборотних коштів визначаються на основі планових або фактичних залишків по відповідних видах матеріальних цінностей і витрат. Замість об'єму реалізації приймаються: по виробничих запасах - їх витрата на виробництво і інші потреби: по незавершеному виробництву - випуск товарної продукції за виробничою собівартістю; по готовій продукції - відвантаження.

В результаті порівняння показників оборотності оборотних коштів двох періодів виявляється їх прискорення або уповільнення. При прискоренні оборотності кошти з господарського обороту вивільняються матеріальні ресурси і джерела їх освіти, при уповільненні - до обороту залучаються додаткові засоби.

Вивільнення оборотних коштів унаслідок прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним. Абсолютне вивільнення відбувається у тому випадку, коли сума оборотних коштів в звітному році зменшується в порівнянні з планом йди з попереднім періодом при збереженні об'єму реалізації на колишньому рівні або зростанні за цей же період, відносне - коли темп зростання обороту по реалізації випереджає темп зростання середніх залишків оборотних коштів. Величина засобів, що вивільняються, складає різницю між потребою в оборотних коштах, обчисленої на основі фактичної оборотності в попередньому році, і сумою оборотних коштів в звітному періоді за планом і фактично. Величина вивільнення або додаткового завантаження оборотних коштів в звітному році встановлюється і в порівнянні з планом.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів склало в 2006 р. але порівнянню з 2005 р.: фактично - 116 тис грн (5184 - 5068), за планом 82 тис. трн (5184 - 5102). У звітному році об'єм реалізації зріс проти рівня 1996 р. на 2,1%, а сума оборотних коштів зменшилася, тобто відбулося відносне вивільнення засобів. Воно обчислюється таким чином.

Потреба в нормованих оборотних коштах в 2006 г, виходячи з оборотності 2005р. склала 5288 тис. грн.

Сума щодо засобів, що вивільнялися, рівна 104 тис. грн. (5288 - 5184). На основі приведених даних видно, що в 1996 р. на кожен рубель оборотних коштів реалізоване продукції на 5 грн., а в 1997 р. - на 5,2 грн., або на 4,3% більше.

Оборотність оборотних коштів в різних галузях промисловості не однакова і залежить від особливостей виробничо-комерційної діяльності. Так; у важкому машинобудуванні у зв'язку з тривалим виробничим циклом оборотність засобів якнайменша; один оборот відбувається протягом декількох місяців, щодо швидше засобу обертаються в харчовій і добувних галузях промисловості.

Швидкість обороту засобів на окремих стадіях виробництва і обіг до певної міри пов'язана із структурою оборотних коштів, характером виробництва, умовами матеріальною забезпечення і збуту. Їх аналіз в конкретних умовах дозволяє виявити можливості прискорення засобів і скорочення величини запасів по окремих елементах нормованих активів. Так, прискорення оборотності засобів у виробничих запасах залежить в основному від організацій забезпечення і складського господарства, в незавершеному виробництві - від заходів виробничо-технічного характеру, у сфері реалізації готової продукції - від умов розрахунків, ритмічності випуску продукції, своєчасності оформлення нарядів на відвантаження. На оборотність всіх оборотних коштів робить вплив величина дебіторської і кредиторської заборгованості. Якщо, наприклад, значні засоби відвернуті в ненормовані активи, особливо в товари відвантажені, то спостерігатиметься уповільнення оборотності. Таке положення виникає при порушенні фінансової дисципліни покупцями і відсутності необхідного контролю за оформленням розрахункових документів.

В процесі управління оборотними коштами важливе значення для підвищення ефективності їх використовування має жорсткий контроль за використовуванням матеріальних і грошових ресурсів авансуються на виробництво і реалізацію продукції.