4.4.1. Податок на додану вартість

Головним джерелом формування Державного бюджету України є по­даток на додану вартість. На його частку в доходах держбюджету припа­дає близько 35%.

Податок на додану вартість - один із основних непрямих податків в Україні. Сутність податку на додану вартість полягає в тому, що він є частиною знов створеної вартості, яка стягується з покупців у цінах на товари і послуги, що продаються, на кожному етапі їх виробництва і про­дажу.

Податок на додану вартість - це податок, що стягується з покупців у вигляді надбавки до цін на товари, роботи, послуги, які їм продаються. а сплачується до бюджету продавцями цих товарів, робіт і послуг.

Згідно з законами України, платниками податку на додану вар­тість є всі юридичні і фізичні особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку діяльність на території України, незалежно від форм власності та господарювання.

Об'єктом оподаткування при нарахуванні податку на додану вартість є обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг. Розрахунок бази оподаткування по операціях з продажу товарів, ро­біт, надання послуг здійснюється в такий спосіб.

При продажу товарів (робіт, послуг) база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, яка визначена за вільними (регульованими) цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввіз­ного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових пла­тежів), за винятком податку на додану вартість, що входить до ціни това­рів (робіт, послуг), згідно з законами України про оподаткування.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати чи з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) опера­цій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що пе­ребувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) для невиробничого використання у межах балансу платни­ка податку, витрати, які не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається від­повідно до фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для визначення суми податку на додану вартість (СУМА ПДВ) застосову­ється така формула:

СУМА ПДВ = (БО- 20)/100,

де БО – база оподаткування

20 - ставка податку.

Підрахована за вищенаведеною формулою сума ПДВ додається до ві­льної (регульованої) ціни, в результаті чого утворюється ціна продажу.

У всіх випадках продажу продукції, товарів, послуг продавець - плат­ник податку на додану вартість - виписує установленої форми податкову накладну в двох примірниках із зазначенням у ній назви продавця - плат­ника податку, покупця, найменування, кількості та вартості товару, що продається, послуг без ПДВ, суми ПДВ і загальної суми коштів, які підля­гають сплаті з урахуванням податку.

При звільненні від оподаткування у випадках, що визначені законом, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відпо­відний підпункт Закону «Про податок на додану вартість».