3.5. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів бан­ківських операцій відкривають рахунки в банках на власний ви­бір і за згодою цих банків.

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунків у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідом­ляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника ра­хунка та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунка. Форма і зміст такого повідомлення встанов­люються центральним податковим органом України. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

За наявності двох поточних рахунків у національній валюті їх власник протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунка визначає один із них як основний (для обліку заборгованості, котра стягується в безспірному поряд­ку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєст­рації та банкам, де відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземних валютах. У свою чергу, банки, що в них від­крито додаткові рахунки, також протягом трьох робочих днів пові­домляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Усі суб'єкти підприємницької діяльності та установи бан­ків зобов'язані дотримуватись вимог чинного законодавства щодо відкриття рахунків. За порушення цих вимог суб'єкти підприємницької діяльності та комерційні банки несуть відпо­відальність.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати та­кі рахунки в національній валюті:

- поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошо­вих коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

- бюджетні, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти з державного або місцевого бюджетів для цільо­вого їх використання;

- кредитні, що відкриваються в будь-якій установі банку, котра має право видавати кредити (ці рахунки призначено для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказу коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди);

- депозитні (вкладні), що відкриваються установою банку власникові рахунка на певний конкретний строк. Кошти на депо­зитні рахунки переказуються з поточного рахунка і після закін­чення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки за депозитними вкладами перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розра­хункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного ра­хунка забороняються.

Для відкриття поточних рахунків підприємства подають уста­новам банків такі документи:

- заяву на відкриття рахунка, підписану керівником та голо­вним бухгалтером;

- копію свідоцтва (засвідчену нотаріально) про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або іншому ор­гані, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію;

- копію статуту (положення), засвідчену нотаріально чи ор­ганом реєстрації. Установа банку, яка відкриває поточний раху­нок, робить запис про відкриття рахунка на тому примірнику ста­туту (положення), де стоїть позначка про взяття підприємства на облік у податковому органі, після чого цей примірник повертає­ться власнику рахунка;

- копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;

- картку зі зразками підписів осіб, яким надано право роз­поряджання рахунком та підписання розрахункових документів зі зразком відбитка печатки підприємства;

- копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фон­ду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав від­повідний документ.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

- поточні;

- розподільчі;

- кредитні;

- депозитні (вкладні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підпри­ємству для проведення розрахунків у безготівковій та готівковій іноземній валюті в разі здійснення поточних операцій.

Розподільчий рахунок призначений для попереднього зараху­вання коштів у іноземній валюті. Кошти, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають продажу на міжбанківському валютному ринку України, розподіляються за призначенням. Гривневий еквівалент коштів в іноземній валюті, які були зарахо­вані на розподільчий рахунок і згідно з чинним законодавством України підлягають продажу на міжбанківському валютному рин­ку, у встановленому порядку зараховується на поточний рахунок.

Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підпри­ємство подає в банк ті самі документи, що і для відкриття поточ­ного рахунка в національній валюті. Коли поточний рахунок в іноземній валюті відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, підприємство подає тільки заяву про відкриття рахунка та картки зі зразками підписів і відбитком печатки.

Кредитні рахунки в іноземній валюті відкриваються юридич­ним особам — резидентам та нерезидентам — уповноваженим банком у порядку, визначеному відповідним договором. Кредитні рахунки призначені для обліку кредитів, наданих способом оплати розрахункових документів чи переказом кредитних коштів на по­точний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.