3.10. Розрахунки за акредитивами

Акредитив — це договір, що містить зобов'язання бан­ку-емітента, за яким цей банк з доручення клієнта зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами обумовлюються в договорі між бенефіціаром і заявником акре­дитива.

За своєю суттю акредитив є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу. Усі заінтересовані сторони під час операцій з акредитивами мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами чи іншими видами зобов'язань.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

Покритий — це акредитив, який передбачає попереднє депо­нування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) спи­сує кошти з розрахункового рахунка платника і перераховує ці кошти в банк постачальника (банк-виконавець) на окремий ана­літичний рахунок «Розрахунки за акредитивами».

Непокритий — це акредитив, оплата за яким у разі тимчасо­вого браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом наданням банківського кредиту.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом будь-коли без попереднього повідомлення бе­нефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідкличний акредитив може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згоди бенефіціара, на ко­ристь якого він був відкритий, і банку-емітента. Такий акредитив слід розглядати як тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива.

Вид акредитива (відкличний чи безвідкличний) зазначається на кожному акредитиві. Коли такої позначки нема, акредитив вважають безвідкличним.

Для відкриття акредитива до банку-емітента подається заява за відповідною формою. Для відкриття покритого акредитива, депонованого у виконуючому банку (коли він не є банком-емітентом), крім заяви подається платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. У цьо­му разі банк-емітент переказує кошти заявника на рахунок «Роз­рахунки за акредитивами» у банкові-виконавцю та повідомляє його про умови акредитива.

Акредитив уважають відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття й умови акредитива.

Банк-емітент інформує виконуючий банк про відкриття акредитива електронним повідомленням (електронною поштою), а останній повідомляє про це бенефіціара протягом 10 робочих днів. і Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) | бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива. Після ретельної перевірки дотримання всіх умов банк списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

У всіх акредитивах передбачається зазначення дати закінчен­ня строку і місця подання документів для платежу. Банки здійс­нюють контроль за строком дії акредитива. Після закінчення строку дії акредитива кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» переказуються банкові емітенту і зараховують­ся на той самий рахунок, з якого вони надійшли.

Схему розрахунків з використанням акредитивної форми на­ведено на рис. 3.5.

Розрахунки акредитивами широко використовуються в міжна­родних економічних відносинах.

Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевне­ність, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.

Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки га­рантує оплату.

Проте покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погір­шує фінансове становище підприємств-покупців.