1.2. Функції фінансів підприємств і їх характеристика

Фінанси підприємств як економічна вартісна категорія свою дію в процесі відтворення виявляють через дві головні функції: розподільчу і контрольну.

Розподільча функція фінансів. Валовий внутрішній продукт, що ви­робляється в країні, належить для споживання учасниками процесу вироб­ництва та ін. Проте перед споживанням він обов'язково має бути розподі­лений між державою, підприємствами і населенням. Розподіл валового продукту, утворюваного в сфері матеріального виробництва, відбувається, перш за все, в підприємствах та інших господарюючих суб'єктах за допо­могою застосування розподільчої функції фінансів.

Розподільча функція фінансів підприємств виявляється в розподілі отримуваних господарюючими суб'єктами виручки, інших доходів і нако­пичень за відповідними напрямками. Так, отримувана виручка, в першу чергу спрямовується на відшкодування вартості використаних у процесі виробництва засобів виробництва. Частина, що залишилась, - валовий до­ход - розподіляється на фонд оплати праці робітників сфери матеріального виробництва і чистий доход (прибуток). Отриманий чистий доход (прибу­ток) розподіляється, в першу чергу, на сплату відповідних податків і пла­тежів до бюджету, а частина його, що залишилась, - на утворення резервів і фондів підприємства. Найбільш наочно розподіл отримуваних підприєм­ствами доходів і накопичень наведено у схемі (рис. 1.1)

Тобто при розподілі отримуваних доходів і накопичень, здійснюваних на підприємствах за допомогою розподільчої функції фінансів, у підпри­ємств утворюються фонди і резерви, які реально використовуються.

Наявність розподільчої функції фінансів виділяє їх зі сфери дії грошей і робить фінанси самостійною економічною категорією, інструментом роз­поділу та перерозподілу доходів і накопичень, формування відповідних фондів і резервів. Тобто існування розподільчої функції фінансів підпри­ємств об'єктивне і в умовах ринкової економіки. Через неї фінанси здійс­нюють первинний розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продук­ту, який створюється в сфері матеріального виробництва шляхом утворен­ня централізованих і децентралізованих фондів, грошових коштів, які ви­користовуються на потреби держави і підприємств.

Проте існування розподільчої функції фінансів підприємств в умовах ринку ігнорується окремими економістами¹, що. на наш погляд, економіч­но не обґрунтовано.

Контрольна функція фінансів підприємств виявляється в контролі за виконанням підприємствами обсягів виробництва і продажу продукції, отриманням прибутку, за формуванням і цільовим використанням фондів грошових коштів, фінансових ресурсів підприємств.

Фінансовий контроль охоплює всі сторони господарської діяльності підприємств, включаючи розподіл, перерозподіл, утворення і використан­ня всіх видів ресурсів.

Фінансовий контроль - це контроль гривнею за формуванням і раціо­нальним використанням матеріальних і фінансових ресурсів на кожному підприємстві та в народному господарстві країни в цілому.

Мета контролю - перевірка збереження і правильності витрачання матеріальних і фінансо­вих ресурсів, згідно з чинним законодавством і нормативними документами, викриття і попередження порушень в їхньому використанні.

Контроль за господарсько-фінансовою діяльністю підприємств здійс­нюється як органами управління, так і відомствами всіх рівнів за різними напрямками:

державними структурами - по лінії отримання обсягів прибутку, правильності вирахування і своєчасності сплати податків і платежів до бюджету та централізованих позабюджетних фондів;

установами банків - при кредитуванні і здійсненні розрахунків підприємств тощо.

При цьому здійснення контролю за діяльністю підприємств пов'язано зі застосуванням різного роду санкцій і стимулів, які сприяють покращен­ню діяльності підприємств і підвищенню ефективності їхньої роботи.

Фінансовий контроль за господарською діяльністю підприємств і гос­подарських організацій обумовлюється необхідністю співвідношення затрат з результатами виробництва шляхом грошей, вартісного (грошового) обліку.

Найбільший ефект він дає на базі господарського розрахунку, при якому витрати підприємств прямо залежать від їх доходів, а фінансовий стан - від результатів діяльності. Цим самим, фінансовий контроль сприяє зміцненню госпрозрахунку, доходності та ефективності роботи підпри­ємств.

Крім згаданих і розкритих нами двох головних функцій: розподільчої і контрольної, в економічній і фінансовій літературі наводяться і інші фун­кції фінансів підприємств: забезпечуюча, стимулююча, регулююча, фор­мування грошових фондів і їх використання та ін. Ці функції, на наш по­гляд, не мають свого економічного змісту та самостійності. Вони виступа­ють кінцевою дією, метою, частіше всього, розподільчої функції. Напри­клад, регулювання в економіці - це двосторонній процес, який передбачає, з одного боку, розподіл частини якогось вищестоящого фонду (бюджету) між його нижчими ланками з метою приведення останніх до відповідного потрібного рівня. Тобто регулювання здійснюється за допомогою, через розподіл. Формування грошових фондів також здійснюється шляхом роз­поділу відповідних доходів і накопичень підприємств.

Таким чином, до наведених рядом економістів додаткових функцій фінансів підприємств слід підходити з критичних позицій, з їхнього внут­рішнього змісту і в плані приломлення, пов'язання з основними функція­ми: розподільчою і контрольною.