1.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика

Головною ланкою економіки в ринкових-умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб'єктів. Вони здій­снюють виробничу, науково-дослідну комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують до­ходи і накопичення, розподіляють їх, формують відповідні фонди грошо­вих коштів.

При цьому власні кошти - це кошти підприємств, які постійно знахо­дяться в їхньому обігу й строк користування якими не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тої частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зо­бов'язань.

Позичені кошти - це кошти, які отримує підприємство на визначений термін, за плату і на умовах повернення. Формуються вони в основному за рахунок довгострокових та короткострокових кредитів банку.

Залучені кошти - це кошти, які не належать підприємствам, але вна­слідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Фор­муються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості.

Усі види перерахованих вище джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і в здійсненні його виробничо-фінансової діяль­ності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Отже, фінансові ресурси підприємств - це власний, позичений та за­лучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

При цьому активи - це ресурси, які створюються підприємствами в результаті минулих заходів, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічної вигоди в майбутньому.

Активи бувають оборотні та необоротні. Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти (короткострокові високоліквідні фінансові інвес­тиції), не обмежені у використанні, а також інші активи підприємства (си­ровина, матеріали, готова продукція і т.д.), які призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Необоротні активи - всі активи, які не вважають­ся оборотними (основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та ін.).

Власний, позичений і залучений капітал, який формує, з одного боку, фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого боку, є зобов'язанням перед конкретними власниками - держа­вою, юридичними та фізичними особами.

Зобов'язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслі­док певних подій. Погашення заборгованості, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання бувають довгострокові та поточні. Довгострокові зо­бов'язання - це зобов'язання, які мають бути погашені підприємством після операційного циклу або через дванадцять місяців з моменту їх вини­кнення (довгострокові позики банків, відстрочені податкові зобов'язання, довгострокові векселі, які видані, довгострокові зобов'язання з оренди, інші довгострокові зобов'язання).

Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які мають бути погашені протягом операційного циклу підприємств або протягом дванадцяти міся ців з дня їх виникнення (короткострокові кредити банків, усі види креди­торської заборгованості та ін.).

Формування фінансових ресурсів відбувається в процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господар­сько-фінансової діяльності. Це проявляється в формуванні, перш за все, статутного капіталу при створенні підприємств, а в процесі їхньої діяльно­сті - відповідних джерел грошових коштів.

Джерела формування фінансових ресурсів різноманітні. При створен­ні підприємств вони залежать від форми власності, на основі якої створю­ється підприємство. Так, при створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищестоящих органів управління, коштів інших аналогічних підприємств при їх реорга­нізації тощо. При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових (часткових) внесків засновників, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб тощо. Всі ці внески (кошти) є статутним (пер­винний) капіталом і акумулюються в статутному фонді створеного підприємства.

Отже, статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників до капіталу підприємст­ва.

Статутний капітал є основною частиною власного капіталу та основ­ним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його грошових коштів формуються основні фонди і оборотні активи підпри­ємств. Отже, власний капітал - це власні джерела фінансування підпри­ємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.

До складу власного капіталу (власних фінансових ресурсів), статутно­го (пайового) капіталу, включають також додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування та ін.

Додатковий вкладений капітал відображає суму перевищення вар­тості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номіна­льною вартістю.

Інший додатковий капітал включає: суму дооцінки необоротних ак­тивів; вартість активів, отриманих безоплатно підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства у відповідності до чинного зако­нодавства або засновницьких документів.

Нерозподілений прибуток являє собою суму прибутку, який залиши­вся у підприємства та реінвестований у його господарську діяльність, а цільове фінансування - сума цільових надходжень, отриманих з бюджету.

Крім власного капіталу, фінансові ресурси підприємств формуються також за рахунок залучених і позикових коштів.

До складу залучених фінансових ресурсів включають кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги, а також усі види поточних зо­бов'язань підприємства по розрахунках:

- сума авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок по­ дальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;

- сума заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, утримувані з доходів робітників;

- заборгованість по внесках до позабюджетних фондів, фонду соціального страхування, до Пенсійного фонду, по страхуванню Майна під­приємства та індивідуальному страхуванню його робітників;

- заборгованість підприємства з виплати дивідендів його засновникам;

- сума векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядникам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.

До складу позикових фінансових ресурсів входять довгострокові і ко­роткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зо­бов'язання, пов'язані з залученням позикових коштів (крім кредитів бан­ків), на які нараховуються відсотки та ін.

Усі види фінансових ресурсів відображені у відповідних розділах па­сиву балансу підприємства.

Склад фінансових ресурсів, їхні обсяги залежать від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва. При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно пов'язаний з обсягом виробництва, ефективною роботою підприємства. Чим більше обсяг виробництва і вище ефектив­ність роботи підприємства, тим більше обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.

Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їхній ефективне використання, визначають добрий фінансовий стан підприємства: плато­спроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважли­вішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фі­нансових ресурсів і найефективніше їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.

Ефективнїсть роботи кожного підприємства багато в чому залежить від повноїД своєчасної мобілізації фінансових ресурсів і правильного їх використанні для забезпечення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів. У зв'язку з цим для кожного підприємства важливу роль відіграє правильна організація фінансової роботи.

Фінансова робота являє собою систему економічних заходів по ви­значенню фінансових ресурсів в обсягах, необхідних для забезпечення виконання планів економічного і соціального розвитку підприємств, здійс­нення контролю за їх цільовим та ефективним використанням.

Основними завданнями фінансової роботи є:

- мобілізація фінансових ресурсів у розмірі, необхідному для забезпе­чення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів в обсягах, встановлених планами;

- пошук шляхів збільшення прибутку і збільшення рентабельності ви­робництва;

- своєчасне виконання зобов'язань перед різними ланками фінансово-кредитної системи:

перед бюджетом - по сплаті встановлених податків і платежів; перед централізованими позабюджетними фондами - по сплаті встановлених платежів; перед банками - по поверненню кредитів і сплаті відсотків по них;

- своєчасне виконання зобов'язань перед постачальниками по оплаті товарно-матеріальних цінностей, перед робітниками по оплаті праці;

- контроль за збереженням і використанням обігових активів і приско­ренням їх обертання;

- контроль за раціональним і цільовим використанням фінансових ре­сурсів.

Фінансова робота складається з таких чинників:

- фінансове планування та прогнозування;

- оперативна фінансова робота;

- аналіз і контроль за фінансовою діяльністю підприємств.

Фінансове планування, виступаючи однією з найважливіших функцій управління господарством, передбачає складання фінансових планів (включаючи кредитні й касові) та інших фінансово-економічних розрахун­ків по визначенню витрат і джерел покриття в різних сферах діяльності підприємства.

Призначення фінансового планування і прогнозування полягає у эи-значенні потреб підприємств у фінансових ресурсах у розмірах, необхідних для виконання плану економічного і соціального розвитку, а також для пошуку резервів збільшення прибутковості і підвищення рентабельності підприємств.

Фінансове планування (робота) в підприємствах, практично, відобра­жається у визначенні розмірів виручки від реалізації продукції, від надання послуг і кінцевих результатів діяльності підприємства, в розподілі отрима­них доходів по відповідних каналах, у встановленні потреби в обігових активах, капітальних вкладеннях, капітальному ремонті тощо джерелах їх покриття, в складанні фінансового плану (балансу доходів і витрат). Крім того, до фінансової роботи належать: складання кошторисів для утримання дитячих закладів, підготовки кадрів, використання фондів економічного стимулювання і спеціального призначення тощо, розробка та доведення до виробничих підрозділів та різних служб господарства лімітів затрат, норм витрат матеріалів та цінностей, розробка та здійснення різноманітних за­ходів, спрямованих на збільшення грошових доходів накопичень, а також на підвищення ефективності виробництва.

Оперативна фінансова робота складається з комплексу заходів з мобілізації фінансових ресурсів, необхідних для здійснення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції, розрахунків та своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, централізованими фондами, постачальниками, робітниками підприємства тощо. Конкретно поточна фінансова робота має такі складові: своєчасне оформлення проду­кції, що продається; стягнення оплати за неї з покупців; стягування про­строченої дебіторської заборгованості; отримання коштів у порядку від­шкодування за загибле майно; отримання кредитів банку; перерахування платежів до бюджету, органам страхування; погашення позик банку та відсотків по них; проведення розрахунків з постачальниками; отримання коштів на оплату праці та інші господарські розрахунки тощо.

Фінансовий контроль за діяльністю підприємств - це перевірка ви­конання фінансових, кредитних і касових планів, цільового використання коштів, платоспроможності підприємства та ін. Здійснюється він шляхом перевірки своєчасності та повноти проведення фінансово-кредитних опе­рацій, аналізу місячних, квартальних, річних балансів і звітів.

Фінансовий контроль за діяльністю підприємств протягом року має за мету перевірку своєчасності та повноти надходження коштів, правильності їх розподілу у відповідності до плану та фінансових зобов'язань, викрити порушення, виявити резерви збільшення фінансових ресурсів.

Здійснюючи контроль і аналіз фінансової діяльності підприємств за рік, встановлюють ступінь виконання фінансового плану по прибутку, по окремих видах доходів і витрат грошових коштів, ефективність використання обігових активів, платоспроможність підприємств, ліквідність його балансу, а також фінансову стійкість роботи.

Результати контролю та аналізу, як правило, використовуються керів­никами підприємств для застосування заходів щодо покращення фінансо­вої роботи в майбутніх періодах.

Фінансова робота на підприємствах здійснюється на підставі Закону України «Про підприємства в Україні», статутів підприємств, на підставі спеціальних інструкцій і вказівок фінансових та банківських органів з різ­них фінансово-кредитних питань.

Фінансова робота на підприємствах виконується робітниками фінан­сового відділу, а при його відсутності - робітниками бухгалтерії.

Відповідальність за організацію фінансової роботи на підприємстві несе начальник фінансового відділу (служби) чи головний бухгалтер, при відсутності фінансових відділів. Розпорядником фінансових ресурсів, грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, які належать підприємству, є його керівник, що має право першого підпису на всіх грошових і розрахунково-платіжних документах.