3.10. Розрахунки за акредитивами
Акредитив — це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк з доручення клієнта зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами обумовлюються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.
За своєю суттю акредитив є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу. Усі заінтересовані сторони під час операцій з акредитивами мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами чи іншими видами зобов'язань.
Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:
Покритий — це акредитив, який передбачає попереднє депонування коштів. У цьому разі банк платника (банк-емітент) списує кошти з розрахункового рахунка платника і перераховує ці кошти в банк постачальника (банк-виконавець) на окремий аналітичний рахунок «Розрахунки за акредитивами».
Непокритий — це акредитив, оплата за яким у разі тимчасового браку коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом наданням банківського кредиту.
Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом будь-коли без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).
Безвідкличний акредитив може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента. Такий акредитив слід розглядати як тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива.
Вид акредитива (відкличний чи безвідкличний) зазначається на кожному акредитиві. Коли такої позначки нема, акредитив вважають безвідкличним.
Для відкриття акредитива до банку-емітента подається заява за відповідною формою. Для відкриття покритого акредитива, депонованого у виконуючому банку (коли він не є банком-емітентом), крім заяви подається платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. У цьому разі банк-емітент переказує кошти заявника на рахунок «Розрахунки за акредитивами» у банкові-виконавцю та повідомляє його про умови акредитива.
Акредитив уважають відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття й умови акредитива.
Банк-емітент інформує виконуючий банк про відкриття акредитива електронним повідомленням (електронною поштою), а останній повідомляє про це бенефіціара протягом 10 робочих днів. і Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) | бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива. Після ретельної перевірки дотримання всіх умов банк списує кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара.
У всіх акредитивах передбачається зазначення дати закінчення строку і місця подання документів для платежу. Банки здійснюють контроль за строком дії акредитива. Після закінчення строку дії акредитива кошти з аналітичного рахунка «Розрахунки за акредитивами» переказуються банкові емітенту і зараховуються на той самий рахунок, з якого вони надійшли.
Схему розрахунків з використанням акредитивної форми наведено на рис. 3.5.
Розрахунки акредитивами широко використовуються в міжнародних економічних відносинах.
Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено.
Для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.
Проте покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.
- Фінанси підприємств конспект лекцій
- Тема 1. Основи організації фінансів підприємств
- 1.1. Сутність фінансів підприємств, принципи їх організації та зміст
- 1.2. Функції фінансів підприємств і їх характеристика
- 1.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика
- Тема 2. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- 2.1. Суть, склад і розміщення оборотних коштів
- 2.2. Класифікація, джерела формування, принципи організації
- 2.3. Необхідність і методи визначення потреби в оборотних коштах.
- 2.4. Метод прямого розрахунку оборотних коштів для створення виробничих запасів
- 2.5. Показники стану власних оборотних коштів
- 2.6. Ефективність використання оборотних коштів
- Тема 3. Грошові розрахунки підприємств
- 3.1. Грошовий оборот і система розрахунків на підприємстві
- 3.2. Безготівкові розрахунки
- 3.3. Готівкові розрахунки
- 3.4. Організація безготівкових грошових розрахунків
- 3.5. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- 3.6. Розрахунки платіжними дорученнями
- 3.7. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- 3.8. Розрахунки платіжними вимогами
- 3.9. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- 3.10. Розрахунки за акредитивами
- 3.11. Розрахунки з застосуванням векселів
- Тема 4 Оподаткування підприємств
- 4.1. Сутність, призначення і функції податків.
- 4.2. Поняття, що застосовуються в оподаткуванні
- 4.3. Сутність податкової системи, принципи її побудови, види податків і джерела їх сплати
- 4.4. Непрямі податки
- 4.4.1. Податок на додану вартість
- 4.4.2. Акцизний збір
- 4.5. Прямі податки
- 4.5.1. Оподаткування прибутку підприємств
- 4.5.2. Оподаткування доходів громадян
- Тема 5. Грошові надходження підприємств. Формування і розподіл прибутку.
- 5.1. Характеристика та склад грошових надходжень підприємств
- 5.2. Формування валового і чистого доходу
- 5.3. Формування прибутку підприємства як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
- 5.4. Прибуток від реалізації продукції та його формування
- 5.5. Розподіл і використання прибутку