3.9. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
Розрахунковий чек — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Чекодавець — юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.
Чекодержатель — підприємство, котре виступає як отримувач коштів на чек.
Банк-емітент — банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.
Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових розрахунків підприємств та фізичних осіб з метою зменшення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги) і не підлягають сплаті готівкою.
Розрахункові чеки (чекові книжки) виготовляються на спеціальному папері Банкнотно-монетним двором Національного банку (або іншими спеціалізованими підприємствами) з дотриманням усіх обов'язкових вимог. Розрахункові чеки, які брошурують у чекову книжку по 10, 20,25 аркушів, є бланками суворого обліку.
Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому рахунку «Розрахунки чеками» у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента платіжне доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками». Банк-емітент видає чекову книжку на ім'я чекодавця на суму, що не перевищує залишку коштів на рахунку чекодавця.
Строк дії чекової книжки — один рік (розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці).
Строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжено за погодженням з банком-емітентом.
Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки не враховується).
Підприємствам не дозволяється обмінювати розрахунковий чек на готівку та отримувати решту з суми чека готівкою. Фізичні особи можуть обмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати решту готівкою, але не більше ніж20% від суми чека.
Власник розрахункового чека повертає невикористаний розрахунковий чек до банку-емітента для зарахування суми на свій рахунок або обміну його на готівку. Повернути чекову книжку з невикористаними розрахунковими чеками її власник може з одночасним поданням до банку-емітента платіжного доручення на перерахування заброньованих коштів на свій поточний рахунок.
Банк-емітент може відмовитися від оплати розрахункового чека, якщо він заповнений з порушеннями вимог чи виписаний чекодавцем на суму більшу, ніж заброньована на рахунку «Розрахунки чеками».
Невикористані розрахункові чеки після закінчення строку дії чекової книжки або вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. Банк може продовжити строк дії чекової книжки або поповнити її ліміт.
У разі припинення клієнтом розрахунків користування чеками до закінчення строку дії чекової книжки та вичерпання ліміту чекодавець звертається до банку з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювались кошти.
За неправильне використання розрахункових чеків відповідальність несе особисто чекодавець.
Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис. 3.4.
Чекова форма розрахунків має помітні переваги. Це передовсім відносне прискорення термінів розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека.
- Фінанси підприємств конспект лекцій
- Тема 1. Основи організації фінансів підприємств
- 1.1. Сутність фінансів підприємств, принципи їх організації та зміст
- 1.2. Функції фінансів підприємств і їх характеристика
- 1.3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і характеристика
- Тема 2. Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
- 2.1. Суть, склад і розміщення оборотних коштів
- 2.2. Класифікація, джерела формування, принципи організації
- 2.3. Необхідність і методи визначення потреби в оборотних коштах.
- 2.4. Метод прямого розрахунку оборотних коштів для створення виробничих запасів
- 2.5. Показники стану власних оборотних коштів
- 2.6. Ефективність використання оборотних коштів
- Тема 3. Грошові розрахунки підприємств
- 3.1. Грошовий оборот і система розрахунків на підприємстві
- 3.2. Безготівкові розрахунки
- 3.3. Готівкові розрахунки
- 3.4. Організація безготівкових грошових розрахунків
- 3.5. Види банківських рахунків і порядок їх відкриття
- 3.6. Розрахунки платіжними дорученнями
- 3.7. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями
- 3.8. Розрахунки платіжними вимогами
- 3.9. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків
- 3.10. Розрахунки за акредитивами
- 3.11. Розрахунки з застосуванням векселів
- Тема 4 Оподаткування підприємств
- 4.1. Сутність, призначення і функції податків.
- 4.2. Поняття, що застосовуються в оподаткуванні
- 4.3. Сутність податкової системи, принципи її побудови, види податків і джерела їх сплати
- 4.4. Непрямі податки
- 4.4.1. Податок на додану вартість
- 4.4.2. Акцизний збір
- 4.5. Прямі податки
- 4.5.1. Оподаткування прибутку підприємств
- 4.5.2. Оподаткування доходів громадян
- Тема 5. Грошові надходження підприємств. Формування і розподіл прибутку.
- 5.1. Характеристика та склад грошових надходжень підприємств
- 5.2. Формування валового і чистого доходу
- 5.3. Формування прибутку підприємства як результат фінансово-господарської діяльності підприємства
- 5.4. Прибуток від реалізації продукції та його формування
- 5.5. Розподіл і використання прибутку