3.1. Концепції попередження та подолання кризи

Концепції попередження та подолання кризи представляють собою систему поглядів, що визначає загальну схему дій, спрямованих на обґрунтування та досягнення поставленої мети. Вони передбачають використання найбільш загальних підходів, засобів, методів та інструментів антикризового управління. Усебічно обґрунтована та обрана концепція зберігає своє значення на усіх етапах проведення робіт із попередження та подолання кризи на підприємстві, змінюється або підтверджується у момент досягнення мети.

Для розробки адекватної умовам діяльності підприємства концепції попередження та подолання кризи слід вирішити такі завдання:

1. Встановлення сфери дії концепції — визначення особливостей функціонування підприємства під впливом зовнішніх та внутрішніх кризоутворювальних чинників та кризових явищ, що їх потрібно подолати.

2. Визначення цілей та задач, яких треба досягти підприємству в процесі антикризової діяльності та після проведення антикризових заходів.

3. Визначення «внутрішньої логіки» (взаємозв'язку та взаємообумовленості) заходів, спрямованих на відповідні об'єкти антикризової діяльності.

4. Обґрунтування альтернативних способів досягнення цілей (стратегій) у відповідності до доступних підприємству методів, інструментів, часу та ресурсів.

5. Визначення загальної послідовності здійснення обраної концепції попередження та подолання кризи на відповідному підприємстві, її організаційно-економічне забезпечення.

Для «планового підходу» до АУП, спрямованого на запобігання кризам, управління ризиком — перша стадія управління, тобто управління «у передкризі». Управління ризиками передбачає діагностику, ідентифікацію, вимірювання, цілеспрямовану розробку відповідних рішень та здійснення за їх допомогою впливу на певні кризотвірні фактори з метою зменшення потенційних втрат підприємства.

Наявність внутрішніх «зон ризику» пов'язана з ризиками визначення ринків, що їх передбачається обслуговувати, обґрунтуванням параметрів продукції, вибором джерел фінансування, набором персоналу, визначенням організаційно-правової форми, технологічних та організаційних перетворень, трансакціями та скороченням витрат, функціонуванням системи управління, розподілом повноважень та обов'язків щодо прийняття рішень, кваліфікацією персоналу тощо.

Концепція управління ризиками передбачає таку послідовність дій:

1. Ідентифікація ризику:

- визначення переліку запланованих і незапланованих (прогнозованих, випадкових, непередбачених) подій (науково-технічних, економічних, соціально-психологічних, політичних);

- визначення наслідків запланованих і незапланованих подій для підприємства (розміри збитків, втрат).

2. Аналіз рівня ризику – визначення:

- ймовірності наслідків та подій (розподіл ймовірностей, невизначеність);

- рівня ризику;

- моделі поведінки ризику підприємства у часі (базованої на граничній корисності, статистичному аналізі тощо).