2.2 Фундаментальна діагностика банкрутства

Фундаментальна діагностика банкрутства характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснювану на основі методів факторного аналізу і прогнозування.

Основними цілями фундаментальної діагностики банкрутства є:

• поглиблення результатів оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, отриманих в процесі експрес-діагностики банкрутства;

• підтвердження отриманої попередньої оцінки масштабів кризового фінансового стану підприємства;

• прогнозування розвитку окремих чинників, що генерують загрозу банкрутства підприємства, і їх негативних наслідків;

• оцінка і прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється за наступними основними етапами:

1.Систематизація основних чинників, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

2. Проведення комплексного фундаментального аналізу.

3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативною дією окремих чинників.

4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу.

5. Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.

Першорядна увага при фундаментальній діагностиці повинна бути приділена систематизації окремих чинників, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. В процесі вивчення і оцінки ці чинники підрозділяються на дві основні групи: 1) не залежні від діяльності підприємства (зовнішні або екзогенні чинники); 2) залежні від діяльності підприємства (внутрішні або ендогенні чинники).

Зовнішні чинники кризового фінансового розвитку, у свою чергу, підрозділяються на три підгрупи:

а) соціально-економічні чинники загального розвитку країни:

- спад об'єму національного доходу;

- зростання інфляції;

- уповільнення платіжного обороту;_

- нестабільність податкової системи;

- нестабільність регулюючого законодавства;

- зниження рівня реальних доходів населення;

- зростання безробіття;

б) ринкові чинники - досліджуються негативні для даного підприємства тенденції розвитку товарних (як по сировині і матеріалам, так і по продукції, що випускається) і фінансового ринків:

- зниження ємкості внутрішнього ринку;

- посилення монополізму на ринку;

- істотне зниження попиту;

- зростання пропозиції товаров-субститутів;

- зниження активності фондового ринку;

- нестабільність валютного ринку;

в) інші зовнішні чинники:

- політична нестабільність;

- негативні демографічні тенденції;

- стихійні лиха;

- погіршення криміногенної ситуації.

Їх склад підприємство визначає самостійно з урахуванням специфіки своєї діяльності.

Внутрішні чинники, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства, підрозділяються по функціональних областях і видах економічної діяльності:

Операційні чинники:

- неефективний маркетинг;

- неефективна структура поточних витрат (висока частка постійних витрат);

- низький рівень використання основних засобів;

- високий розмір страхових і сезонних запасів;

- недостатньо диверсифікований асортимент продукції;

- неефективний виробничий менеджмент.

Інвестиційні чинники:

- неефективний фондовий портфель;

- висока тривалість будівельно-монтажних робіт;

- істотна перевитрата інвестиційних ресурсів;

- недосягнення запланованих об'ємів прибутку по реалізованих реальних проектах;

- неефективний інвестиційний менеджмент.

Фінансові чинники:

- неефективна фінансова стратегія;

- неефективна структура активів (низька їх ліквідність);

- надмірна частка позикового капіталу;

- висока частка короткострокових джерел залучення позикового капіталу;

- зростання дебіторської заборгованості;

- висока вартість капіталу;

- перевищення допустимих рівнів фінансових ризиків;

- неефективний фінансовий менеджмент.

Комплексний фундаментальний аналіз проводиться з використанням таких спеціальних методів оцінки впливу окремих чинників на кризовий фінансовий розвиток підприємства:

• повного комплексного аналізу фінансових коефіцієнтів;

• кореляційного аналізу;

•аналізу сильних і слабких сторін, можливостей і погроз розвитку підприємства [SWOT-analysis]. S— Strength (сильні сторони); W— Weakness (слабкі сторони); О— Opportunity (можливості розвитку); Т— Treat (загрози розвитку);

•регресійного аналізу.

Регресійним аналізом є алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку найважливіших показників, що діагностують кризовий фінансовий стан підприємства. На основі обстеження підприємств визначаються коефіцієнти значущості окремих чинників в інтегральній оцінці вірогідності банкрутства, представленій рівнянням регресії. Модель має вид:

Z = А1 х X1 + А2 х Х2 + . + Аn _-1 х Хn _-1 + Аn х Хn ,

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства; Х1,2..., _n - чинники; А1,2..., _n - коефіцієнти регресії чинника на функцію. Рівень загрози банкрутства підприємства оцінюється за наступною шкалою: дуже висока, висока, можлива, украй низька.

Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативною дією окремих чинників здійснюється на основі розробки спеціальних багатофакторних регресійних моделей, використання в цих цілях методичного апарату СВОТ-анализа та інших методів. В процесі прогнозування враховуються чинники, що надають найбільш істотну негативну дію на фінансовий розвиток і генерують найбільшу загрозу банкрутства підприємства в майбутньому періоді.

В процесі прогнозування здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу визначається як швидко і в якому об'ємі підприємство здатне:

• забезпечити зростання чистого грошового потоку;

• понизити загальну суму фінансових зобов'язань;

• реструктуризувати свої фінансові зобов'язання шляхом перекладу їх з короткострокових форм в довгострокові;

• понизити рівень поточних витрат і коефіцієнт операційного левериджа;

• понизити рівень фінансових ризиків у своїй діяльності;

•позитивно змінити інші фінансові показники, не дивлячись на негативну дію окремих чинників.

Узагальнювальну оцінку здатності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді дозволяє отримати прогнозований в динаміці коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства, який розраховується за формулою:

Кнуб = ЧДП : ФО ,

де Кнуб — коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді; ЧДП — очікувана сума чистого грошового потоку; ФО — середня сума фінансових зобов'язань.

Ідентифікація масштабів кризового фінансового стану повинна включати аналітичні і прогнозні результати фундаментальної діагностики банкрутства і визначати можливі напрями відновлення фінансової рівноваги підприємства.