1.3. Сутність та основні етапи антикризового управління

Антикризове управління підприємством — це тип управління, спрямований на виявлення ознак кризових явищ та створення відповідних передумов для їх своєчасного запобігання, послаблення, подолання з метою недопущення виникнення ситуації його банкрутства.

Основними завданнями антикризового управління є вирішення проблем: розпізнавання передкризових ситуацій, запобігання кризи, забезпечення життєдіяльності організації в кризовому стані, виходу з кризи та ліквідації наслідків кризи. Вирішення цих проблем дозволяє розробити заходи, адекватні кризовим явищам та можливостям їх подолання, що є наявними на підприємстві.

У реальному житті дуже важко розробляти надійні антикризові заходи, які б на 100 % запобігали кризі. Це пояснюється динамічністю, складністю, невизначеністю середовища, браком кваліфікованих кадрів та обмеженістю методів впливу на кризи (зокрема, нестачею коштів та інформації, недоліками в системі страхування тощо), — що не дозволяє передбачати варіанти розвитку подій. Але відсутність цілеспрямованого впливу на кризові явища ставить підприємство перед загрозою руйнування та ліквідації. Першочерговою є розробка та реалізація заходів, спрямованих на нейтралізацію найбільш загрозливих факторів, що призводять до формування та розвитку кризових явищ на підприємстві.

Антикризове управління базується як на загальних закономірностях, що властиві менеджменту взагалі, так і на специфічних особливостях, які пов'язані із здійсненням антикризової діяльності. Особливості системи АУП полягають у:

• своєчасній ідентифікації кризових явищ, що існують зовні та всередині підприємства;

• розробці та впровадженні заходів щодо запобігання, ліквідації або пом'якшення впливу негативних (кризоутворювальних) факторів на діяльність підприємства;

• забезпеченні прискореної та дієвої реакції на зміни у зовнішньому оточенні підприємства;

• розробці та введенні в дію таких механізмів (управлінських, фінансових, організаційних,

соціальних), які б навіть у складній ситуації (наприклад, на межі банкрутства) могли забезпечити вихід підприємства з кризового стану з найменшими витратами.

Аналіз і діагностика стану підприємства, оперативно-тактичне управління, ризик — менеджмент та менеджмент безпеки підприємства, стратегічне управління та контролінг — необхідні складові антикризового управління підприємством. Система спостереження, контролю і раннього виявлення ознак кризових явищ є специфічним атрибутом, притаманним процесам антикризового управління. Застосування цілісної системи антикризового управління, чи її окремих елементів залежить як від ситуації, що склалася в об'єкті, так і від типу управління, що застосовується на ньому.

Об'єктами антикризового управління є кризові явища і причини їх формування. Предметом впливу АУП є передбачувані та реальні кризоутворювальні фактори.

Інструментами впливу АУП є наступні моделі та методи: пошуку та обробки інформації, прогнозування кризи, розробки управлінських рішень в умовах ризику, аналізу і оцінки кризових ситуацій, розробки інноваційних стратегій, розв'язання конфліктів, «маркетингової поведінки» в умовах невизначеності, зовнішнього управління, санації, селекції та мотивування персоналу в умовах кризи, інвестиційного проектування, а також інші.

Антикризові заходи спрямовані на внутрішні та зовнішні кризоутворюючі чинники і дозволяють підтримувати нормальне функціонування підприємства до тих пір, поки вони (заходи) відповідають переліку, змісту та механізму впливу зазначених факторів. Невідповідність заходів факторам призводить до наростання кризових явищ на підприємстві, сприяє формуванню криз різного масштабу та глибини.

На рис. 3 наведено схему, що характеризує процес формування та розвитку кризи, а також послідовність та характер заходів по роботі у кризи.

Момент настання кризи реєструється наростанням виробничих збитків (та/або за допомогою інших показників, що характеризують кризові явища в окремих підсистемах підприємства). Іноді криза усвідомлюється із запізненням, коли збитки досягають значних розмірів. Відсутність своєчасного реагування, впливу адекватними заходами на розвиток кризи може призвести до катастрофічних наслідків, коли криза стає невідворотною. Ідеологія антикризового управління базується на активній поведінці в умовах кризи, тобто на уявленнях про певну керованість криз, необхідність та можливість змінювати хід розвитку кризи та мінімізувати їхні наслідки на підприємстві.

В залежності від стадії розвитку кризи розрізняють такі види АУП:

• «передкризове управління», тобто управління по підтримці нормальної ситуації, у тому числі й управління ризиками ;

• управління в умовах кризи;

• управління процесами виходу з кризи, в тому числі з метою стабілізація ситуації на підприємстві, яке перебуває у кризі;

• управління ліквідацією наслідків кризи або, у разі неможливості остаточного подолання кризи, — управління ліквідацією підприємства (його частин);

• за наявності позитивних результатів антикризової діяльності — управління розвитком підприємства на новій основі.

Принципи антикризового управління:

• цілеспрямованості — на кризові явища різного типу;

• безперервності, циклічності антикризового управління;

• своєчасності впливу на кризоутворюючі чинники, наявності необхідної послідовності етапів в залежності від стадії розвитку кризи;

• системного, комплексного підходу у розробці антикризових заходів та програм;

• раціональної точності визначення об'єктів впливу та омтимізації витрат (щоб витрати на ці заходи не перевищували потенційні втрати);

• методичної обґрунтованість та альтернативності форм і методів антикризового управління;

• гнучкої адекватності систем антикризового управлінні зміні умов функціонування підприємства (з акцентом иа превентивні впливи);

• унікальності систем антикризового управління конкретними підприємствами, яка зумовлена специфікою їхніх 6ізнес-систем та сукупності кризотвірних чинників;

• делегування повноважень та оптимізації прав, обов'язків та відповідальності при виборі організаційної форми системи антикризового управління;

• виокремлення типових проблем та завчасна розробка стандартних рішень для попередження та подолання кризових явищ на конкретному підприємстві;

• результативності та ефективності здійснення антикризової діяльності.