1.2. Характеристика криз на підприємстві

Кризові явища мають тенденцію переходу від менш небезпечних до більш небезпечних. Часті збої в окремій підсистемі підприємства через відповідні зв'язки між елементами, в яких вони проявляються, можуть призвести до формування кризової ситуації, кризові ситуації можуть перейти у локальну кризу, а вона, у свою чергу, у системну, стратегічну кризу (катастрофу).

За механізмом впливу на діяльність підприємства розрізняють кризи типів А, Б та В (рис. ):

1. Криза типу А — має прискорений механізм розвитку, негативні тенденції призводять до

катастрофічних наслідків, руйнують систему в невідворотному режимі. Вони потребують розробки альтернативних, широкомасштабних заходів впливу та концентрації зусиль усього підприємства. З категорій локальних криз до типу А належить некерована фінансова криза.

Тип В

Позитивна ситуація

Руйнівна зона

Зона небезпеки (антикризові заходи)

Зона небезпеки (поводження у кризі)

Негативна ситуація

Тип Б

Рис. . Види криз залежно від механізму їх перебігу

2. Криза типу Б розвивається повільніше, ніж криза типу А, однак її небезпека полягає у тому, що

недостатня увага до неї, пов'язана із повільним погіршенням показників діяльності призводить до відкладання розробки та впровадження засобів впливу. Підступність кризи Б полягає в тому, що через деякий час вона призводить теж до катастрофи, тобто до невідворотного руйнування системи. До криз типу Б належить криза виробничої системи, пов'язана з фізичним та моральним старінням основних засобів.

3. Криза типу В — вимагає змін у базових підсистемах підприємства. Її розвиток може бути припинений відповідними заходами, однак, якщо ці заходи не матимуть «підтримувального характеру», то через деякий час вона повториться з прискореним варіантом розвитку. Як приклад кризи В можна навести ситуацію із «псевдо-подоланням» кризи збуту: керівництву може вдатися реалізація морально застарілої продукції на новому для підприємства ринку. Але якщо виробництво цієї продукції триватиме без освоєння нової продукції, підприємство через деякий час опиниться у більш серйозній кризі.

Кризи можуть розгортатись на різних рівнях, які включають: особистість, групу людей, організацію (підприємство, фірму), галузі (регіони), нації (держави), сукупності держав і т. д.

За причинами виникнення розрізняють кризи:

1. платежів — явище, яке призводить до ситуації «ланцюгових банкрутств»;

2. дефіциту сировини, матеріалів, кваліфікованих спеціалістів;

3. якості продукції, що не дозволяє ефективно конкурувати на освоєних ринках та освоювати нові ринки.

4. соціальну, пояснювану зниженням рівня життя населення, політичним протистояння партій, соціальних груп, що призводить до конфліктів усередені та за межами підприємства;

5. управління, що обумовлені помилками та прорахунками в діяльності менеджерів, керівників та спеціалістів, внаслідок їхньої недостатньої компетенції або відсутності обґрунтованої та адекватної організаційно-правовій формі системи управління.

Класифікація кризових явищ

За ступенем впливу на діяльність підприємства виокремлюють: легкі, важкі кризи та катастрофи. За легкої кризи підприємство недовго перебуває у кризовій зоні своєї діяльності, швидко та з невисокими витратами долає кризові явища, які не завдають суттєвої шкоди його функціонуванню.

Механізми формування та розвитку важкої кризи складні, вони акумулюють у собі численні протиріччя, їх подолання вимагає значних зусиль, часу, витрат та втрат. Не всі зусилля закінчуються успіхом, можлива руйнація соціально-економічних структур у виробничо-управлінській системі.

Під катастрофою розуміють кризу, що призводить до втрати керованості підприємством і призводить до руйнування (загибелі) системи. З катастрофою зазвичай ототожнюють поєднання системної та стратегічної криз підприємства.

Розпізнавання кризових явищ за різними ознаками дає змогу констатувати наявність кризових процесів та явищ; дослідження їх найсуттєвіших параметрів створює можливість своєчасно визначити найбільш критичні з них, розподілити за рівнем небезпеки, розробити засоби та порядок впливу на кризові явища.

Особливості розвитку кризових явищ (від менш небезпечних — до більш небезпечних) дають змогу здійснювати антикризову діяльність у режимі запобігання, гальмування розвитку кризи, або її прискорення. Останній випадок має місце тоді, коли кризове явище виступає як «рушійна сила» розвитку підприємства, дає змогу вирішити його принципові суперечності.

Можливі наслідки криз: 1) оновлення організації або її руйнування; 2) перетворення організації або її збереження; 3)оздоровлення організації або виникнення нової кризи; 4) загострення або послаблення кризи; 5) різкий або м'який вихід із кризи; 6) кількісні або/і якісні зміни; 7) довгострокові або короткострокові зміни; 8) незворотні або зворотні зміни.