logo
NMP_Podatkova_sistema

Тема 9. Мито

Мета:

Засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань митної політики, митної справи, пільгового обкладання митом товарів.

План вивчення теми

1. Мито як джерело доходів бюджету, митна політика.

2. Основи та термінологія митної справи.

3. Звільнення від сплати мита, тарифні пільги та преференції.

4. Ставки мита та порядок його перерахування до бюджету.

Методичні рекомендації

При вивченні першого питання необхідно виходити з того, що мито є непрямим податком та стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться, чи прямують транзитом. Запровадження мита може переслідувати кілька цілей: фіскальні, економічні, політичні. На відміну від інших податків політика в сфері митного обкладання спрямована здебільшого на формування раціональної структури імпорту та експорту в умовах відсутності прямого втручання держави в регулювання цих процесів. Запровадження мита може мати на меті здійснення економічного тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння з політичних мотивів. Як бачимо, фіскальне значення мита має другорядне значення.

Крім того, рекомендуємо звернути увагу на той факт, що у мита є багато спільного з акцизним збором, але є і певні, притаманні лише миту, особливості. І мито, і акцизний збір збільшують ціну реалізації товарів; ставки і мита, і акцизного збору диференційовані за групами товарів. Сплачується мито при переміщенні через митний кордон України. Перелік товарів, що підлягають митному обкладанню, набагато ширший, ніж у акцизного збору. Особливістю справляння мита є також те, що контроль за правильністю та своєчасністю його сплати до бюджету здійснюють митні органи України, а не податкові органи.

При вивченні другого питання слід, в першу чергу, проаналізувати правову базу митного регулювання в Україні, потім зупинитися на деяких специфічних термінах, які використовуються в митній справі. Серед них: митна територія та митний контроль, ввезення, вивезення та транзит товарів, митна декларація тощо.

При вивченні третього питання необхідно звернутись до розділу третього Закону України від 02.07.01 р. № 2371-ІІІ “Про єдиний митний тариф” (зі змінами та доповненнями). При цьому слід звернути увагу на такі моменти:

Отже, при справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Так, наприклад, від сплати мита повністю звільняються:

Для засвоєння матеріалу четвертого питання потрібно згадати такі види мита: адвалорне, специфічне, комбіноване, ввізне мито, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. При цьому слід усвідомити, що запроваджено три види ставок, за якими обчислюється сума мита, що підлягає сплаті до бюджету: у процентах до митної вартості товарів; у встановленому грошовому виразі на одиницю товару та комбінована. У свою чергу, процентні ставки, відповідно до Єдиного митного тарифу України та інших законодавчих актів України, залежно від країни походження товарів розподіляються на преференційні, пільгові та повні (загальні ставки).

Сума мита, належна до сплати, перераховується платниками на рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бюджету.

Документом, який є підставою для внесення мита платником, є вантажна митна декларація. Без сплати усіх належних сум мита пропуск товарів та майна на (з) митну територію України митними органами не здійснюється. За заявою декларанта та наявності гарантії банку митниця має право відстрочити або розстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунка в строк, указаний митним органом, сума мита стягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.