NMP_Podatkova_sistema

Тема 16. Неподаткові платежі в бюджет

Мета:

Засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань з питань економічної природи та класифікації неподаткових платежів в бюджет.

План вивчення теми

1. Державне мито, його сутність і види.

2. Характер, призначення і роль неподаткових платежів.

3. Патентування деяких видів підприємницької діяльності.

4. Збори та цільові відрахування.

Методичні рекомендації

Вивчення першого питання базується на детальному опрацюванні Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” зі змінами та доповненнями. При цьому потребують спеціального розгляду і відповіді такі питання: що являє собою державне мито; хто є платником державного мита; що є об’єктом обкладання державним митом; за якими ставками справляється держане мито; який перелік пільг передбачений з цього платежу, який порядок стягнення і перерахування в бюджет державного мита.

При вивченні другого питання слід звернути увагу на те, що склад неподаткових доходів бюджету є досить різноманітним. Умовно неподаткові надходження можна поділити на кілька видів:

доходи від державної власності (надходження від грошово-речових лотерей, надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, надходження дивідендів від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств і організацій, надходження від реалізації державного майна тощо);
адміністративні збори та платежі (збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України, інспекціями Державного комітету України з нагляду за охороною праці, плата за пробірування і клеймування виробів та сплавів із дорогоцінних металів тощо);
надходження від штрафів та фінансових санкцій (адміністративні штрафи, санкції за порушення правил пожежної безпеки, суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації);
інші неподаткові надходження (надходження коштів від реалізації майна, що перейшло у власність держави, надходження сум, установ та організацій, щодо яких минув строк позовної давності, надходження коштів від Державного комітету по матеріальних резервах тощо).

Далі слід розглянути неподаткові надходження, які мають найбільше бюджетне значення: надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості, по яких минув строк позовної давності, плата за видачу ліцензій тощо.

Доходи від реалізації конфіскованого майна є різновидом доходів від реалізації майна, що перейшло у власність держави. Крім цього, в перелік останніх входять: майно, визнане в установленому порядку безхазяйним; майно, що перейшло у власність держави за правом спадкоємства; скарби, передані Державним податковим адміністраціям; незатребуване від органів зв'язку майно, відправлене посилками, бандеролями, листами й грошовими переказами; бездокументні, незатребувані, реалізовані в дорозі вантажі та незатребуваний багаж на залізничному, водному, повітряному та автомобільному транспорті; інше майно.

Роботу з обліку, оцінки й реалізації майна, що перейшло у власність держави, ведуть податкові органи. Оцінка конфіскованого, безхазяйного або спадкового майна проводиться комісією у складі представників Державної податкової інспекції й організації, якій передається це майно для реалізації або використання, у 5-денний термін від дня прийняття його на облік Державною податковою інспекцією.

Розрахунки з Державними податковими адміністраціями за майно, прийняте для реалізації, торговельні організації проводять протягом обумовленого договором строку, але не пізніше як протягом 10 днів від дня реалізації, шляхом перерахування належних сум у доход бюджету. Одночасно перераховуються до бюджету акцизний збір і податок на додану вартість.

У третьому питанні важливо з’ясувати порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР зі змінами та доповненнями. При цьому доцільно розглянути порядок придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності, на здійснення діяльності з надання побутових послуг; на здійснення операцій із торгівлі готівковими валютними цінностями, на здійснення операцій із надання послуг у сфері ігорного бізнесу; порядок придбання спеціального торгового патенту.

При вивченні четвертого питання слід зосередити увагу на з’ясуванні суті таких загальнодержавних платежів як: збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, збір на обов’язкове соціальне страхування, збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Що стосується збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, то його регламентування забезпечується Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про обов’язкове державне пенсійне страхування” від 01.09.1999 р. зі змінами та доповненнями.

Значні суми коштів суб'єкти господарювання вносять до цільових державних фондів.

Платниками збору за обов’язкове державне пенсійне страхування є:

Суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, а також фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;
Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих робітників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов’язаною з одержанням доходу;
Фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;
Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, і тих автомобілів, що переходять у власність спадкоємця за законом;
Суб’єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) – виробники та імпортери тютюнових виробів;
Підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв’язку.

Об’єктом оподаткування є:

Для суб’єктів підприємницької діяльності, вказаних у п.1 переліку платників - фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру. Якщо суб’єкти підприємницької діяльності не здійснюють витрат на оплату праці, то об’єктом нарахування збору є сума коштів, що визначається розрахунково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної плати:

для платників збору, вказаних у п. 2 переліку платників, - сума оподатковуваного доходу (прибутку);
для платників збору, вказаних у п. 3 переліку, - сукупний оподатковуваний дохід;
для платників збору, вказаних у п. 4 переліку, - вартість реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
для платників збору, вказаних у п. 5 переліку, - вартість легкового автомобіля;
для платників збору, вказаних у п. 6 переліку, - вартість вироблених ними тютюнових виробів, що підлягають продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатній передачі або з частковою їх оплатою, в тому числі своїм працівникам, та вартість тютюнових виробів, що ввозяться на митну територію України визначаються за цінами, встановленими з урахуванням сум акцизного збору, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачується платниками, визначеними п. 7 переліку, без урахування сум податку на додану вартість. Вартість імпортних тютюнових виробів визначається, виходячи з їх митної вартості з урахуванням сум акцизного збору, перерахованої у національну валюту за курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації;
для платників збору, вказаних у п. 7 переліку, - вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв’язку.

Далі слід з’ясувати відповідно до чинного законодавства, в яких розмірах встановлюються ставки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для кожної групи платежів окремо.

Окрім того, в цьому ж питанні необхідно розглянути пільги та строки сплати цього збору.

Далі слід опанувати особливості збору на обов’язкове соціальне страхування.

Для суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних і фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, ставки збору передбачено в розмірі 5% від об'єкта оподаткування, визначеного Законом. У складі загального нормативу 2,1% становить збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

Ставки зборів на різні види соціального страхування останнім часом є досить динамічними, тому при вивченні цього питання слід враховувати зміни їх розмірів у відповідності до прийнятих законодавчих актів.

Збір на обов'язкове соціальне страхування (у тому числі, обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття) перераховується до Державного бюджету платниками збору одночасно з отриманням грошей в банку на оплату праці. Кошти від збору зараховуються на окремі рахунки Державного бюджету і мають цільове призначення обов'язкового соціального страхування.

Важливим серед перерахованих зборів є збір до Державного інноваційного фонду. Проте з прийняттям Закону України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” збір до Державного інноваційного фонду був ліквідований із переліку доходів Державного бюджету, що виключило обов’язковість його сплати. Тому надходження коштів до Державного інноваційного фонду здійснюється зараз на добровільній основі.

Крім розглянутих вище обов’язкових зборів, які справляються в Україні, в цьому ж питанні слід розглянути і збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Порядок справляння цього збору здійснюється відповідно до Закону України від 09.04.1999 р. № 587-XIV “Про збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства” зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.

Содержание