Уніфікація і гармонізація оподаткування

В процесі аналізу і реформування податкової політики як в зарубіжних країнах так і в Україні на перший план все більше виходять міжнародні фактори. Дійсно, в останні роки реформування оподаткування в ряді країн, що входять до складу різних міжнародних об'єднань, направлене на приведення національних податкових законодавств у відповідність певним загальним вимогам. При цьому подібність досягається в частині правових норм, які визначають склад податків і зборів, а також регулюють порядок їх нарахування і сплати. Подібна практика, яка у значній мірі обумовлена загальносвітовими інтеграційними процесами, іменується уніфікацією податкового законодавства. В даному випадку реформування оподаткування здійснюється не в інтересах якоїсь окремої держави, а ґрунтується на спільності економічних інтересів всіх країн-учасниць того або іншого міжнародного об'єднання. Міжнародні організації саме і визначають загальний напрямок і напрямки податкових реформ, які проводяться державах, що входять до них.

Так, робота з уніфікації податкового законодавства Бєларусі і Росії знайшла відбиток у Концепції Податкового кодексу Союзної держави. У цьому документі відзначається, що при розробці кодифікованого акту сторони повинні виходити з необхідності створення оптимальних правових умов в сфері оподаткування, а також основних елементів уніфікованого податкового законодавства - єдиних принципів і правил оподаткування, єдиних термінів і понять, єдиного переліку основних податків, єдиних прав і обов'язків платників податків на території Союзної держави. Але на наш погляд, дотримання саме таких вимог даними державами може супроводжуватись значними ускладненнями, перш за все, пов’язаними з тим, що Росія і Білорусь мають різний територіальний устрій та різні рівні податкової системи.

Узгоджені дії держав по здійсненню податкової політики і реформуванню податкового законодавства складають сутність гармонізації оподаткування. Її основна мета - усунення розбіжностей в податковому законодавстві держав, які перешкоджають економічної інтеграції. Основою гармонізації є добровільність і самостійність держав у визначенні спрямованості і глибини участі в процесі зближення й уніфікації податкового законодавства, поступовість і поетапність реалізації. Метою гармонізації є встановлення однакового (уніфікованого) порядку регулювання міждержавних податкових правовідносин. В кінцевому рахунку процес гармонізації повинен призвести до встановлення подібних правил оподаткування на територіях всіх держав, які входять у те або інше міжнародне співтовариство.

Найбільших результатів у справі гармонізації систем оподаткування досягли країни, що входять до складу Європейської спілки (ЄС). Податкова гармонізація в ЄС ставить перед собою мету:

• скасування податкових обмежень для того, щоб створити рівні умови конкуренції для суб'єктів господарювання; об'єднання й уніфікації внутрішнього ринку ЄС як основного двигуна інтеграційних процесів в регіонах;

• приведення у відповідність структури податкових систем, порядку стягнення основних видів податків. В якості основних напрямків визначене зближення основ адміністрування непрямих податків і уніфікація оподаткування компаній. В останньому випадку гармонізація передбачає наближення податкових ставок, податкової бази, усунення подвійного економічного оподаткування, застосування спеціального статусу європейської компанії, взаємодопомога держав ЄС в питаннях корпоративного оподаткування.

Процес гармонізації здійснюється у відповідності з керівними актами Європейського співтовариства - директивами з питань оподаткування, які приймаються з ініціативи країн-учасниць. Наприклад, Бельгія з метою створення інтегрованого фінансового ринку запропонувала прийняти директиву з податку на заощадження, що передбачає гармонізацію оподаткування доходів по внесках фізичних осіб у банках.

Процес гармонізації оподаткування безпосередньо знаходиться під контролем Комісії Європейського співтовариства (Європейської комісії), яка виробляє відповідні рекомендації для країн-учасниць. Так, нею підготовлені пропозиції по гармонізації оподаткування пального в державах, які входять до Європейського Союзу. Зокрема транспортні компанії в країнах-членах сплачують податки за різними ставками. Наприклад, у Великобританії їх податкове навантаження в середньому в два рази більше, ніж у Греції. В результаті це призводить до того, що вартість літра бензину в країнах ЄС істотно відрізняється. В зв'язку з цим Європейською комісією було рекомендовано встановити розмір акцизу на бензин у межах 40 пенсів за літр. Проте наслідком такої зміни в оподатковуванні може стати різке зростання цін на бензин у країнах, де ставки акцизів щодо невеликі.

Діяльність Європейської комісії в ряді випадків виходить за рамки співтовариства. Так, цим органом ініційовано звернення до урядів США, Швейцарії, Ліхтенштейну, Андорри, Монако і Сан-Марино із пропозицією обговорити можливість приведення до відповідності з нормами ЄС порядку оподаткування заощаджень нерезидентів.

Іноді рекомендації міжнародної організації можуть не співпадати з національними податковими інтересами одного з її учасників. Подібні протиріччя звичайно усуваються шляхом проведення відповідних міжнародних консультацій і переговорів. Наприклад, донедавна між Чехією і Європейським союзом велися переговори щодо термінів приведення законодавства країни про податок на додану вартість у відповідність встановлених вимог. При цьому уряд Чехії мав намір відкласти момент гармонізації оподаткування до 2007 року, побоюючись підвищення цін. Чинне податкове законодавство Чехії передбачає граничну ставку ПДВ - 22 %, що загалом відповідає вимогам ЄС. Проте цілий ряд найважливіших споживчих товарів оподатковується в країні за ставкою 5 %. Європейський союз вимагає підвищити ставки ПДВ практично на всі непродовольчі товари. Крім того, вимоги в рамках гармонізації пред'явлені також до ставок акцизів на тютюнові вироби й алкогольні напої. В кінцевому рахунку Європейська комісія відмовляється йти на будь-які поступки щодо непрямих податках.

У 2001 році Європейська комісія офіційно запропонувала уряду Швеції скасувати оподаткування вин по ставках, більш високих, чим на пиво. На думку Комісії, тим самим порушувалася заборона ЄС на встановлення дискримінаційних ставок податків на імпортну продукцію. В даному випадку до уваги приймалося те, що виноробна продукція надходить у Швецію з Італії і Франції, пиво ж переважно є продуктом місцевого виробництва. Позиція Швеції з цього питання зводилася до тому, що підвищене оподаткування вин здійснювалося не для створення штучних економічних перешкод для імпортованої продукції з інших країн, а для стимулювання громадян до вживання менш міцного алкогольного напою – пива, що певною мірою сприяє збереженню їх здоров’я.

Окремі держави, відмовляючись поступитись своїми національними інтересами, відкрито виступають проти змін свого податкового законодавства для досягнення податкової гармонізації. Наприклад, Великобританія наклала вето на окремі податкові перетворення, запропоновані в рамках ЄС, оскільки гармонізація оподаткування потребує зниження акцизів на паливо і цін на бензин, що негативно може позначитись на доходній частині бюджету. На думку англійської влади, оподаткування є внутрішньою справою кожної з держав - учасниць ЄС. Не підтримують масштабну податкову гармонізацію і деякі інші країни ЄС, зокрема Данія й Іспанія. Найбільші розбіжності серед країн-учасниць викликали пропозиції з приводу механізму оподатковування енергетичного комплексу.

Процес податкової гармонізації поширюється також на держави, мають бажання вступити до ЄС або нещодавно були прийняті. Так, Польща, прямуючи прискорити процес вступу в співтовариство, фактично відмовилася від національного плану реформування оподаткування. Уряд країни погодився практично з усіма рекомендаціями ЄС, в тому числі про необхідність підвищення ставок непрямих податків. Податкове законодавство Угорщини також не відповідає нормам ЄС. У зв'язку з цим в уряді країни обговорювалася можливість перегляду ряду норм національного законодавства для приведення його у відповідність до вимог ЄС. Влада Словаччини стурбована необхідністю змін порядку сплати ПДВ у зв’язку з приєднанням країни до ЄС. Основною проблемою є необхідність виконання вимог про зниження рівня сукупного річного доходу, при досягненні якого виникає обов’язок зареєструватись в якості платника цього податку. Це може призвести до невиправданого збільшення кількості платників ПДВ.

Але незважаючи на певні недоліки, процес гармонізації оподаткування дає позитивні результати. За даними, які отримані Головним управлінням економіки та фінансів Комісій ЄС на підставі аналізу застосування ефективної ставки, встановлено, що оподаткування корпорацій в 11 країнах ЄС, Японії та США в значній мірі є обґрунтованим. Раніше ефективні ставки оподаткування корпорацій в європейських країнах відрізнялись меншими розмірами. Подібного результату вдалось досягти при загальному зниженні ставок податків та розширення податкової бази.

Організація об’єднаних націй також надає допомогу країнам, які хочуть реформувати свою економіку та податкову систему. В рамках Міжнародної податкової програми підготовлено документ під назвою “Основи світового податкового кодексу “, який базується на сучасному розумінні принципів побудови податкової системи, та носить рекомендаційний характер.

Гармонізація оподаткування здійснюється й у рамках Співдружності незалежних держав (СНД). Безпосередня координація цього процесу покладена на Координаційну раду керівників податкових служб, яка створена за рішенням Ради глав урядів країн СНД. Очікується, що діяльність такої ради дозволить напрацювати конкретні положення з питань змін податкового законодавства країн СНД, а також підготувати та прийняти Модельний податковий кодекс СНГ.

З одного боку такі способи гармонізацій податкового законодавства між країнами, що утворюють певні союзи, має позитивний вплав на розвиток, насамперед, економічних зв’язків, між такими державами, з іншого – при внесенні змін до податкового законодавства в конкретній країн необхідно враховувати економічний і соціальний розвиток даної держави, а не сліпо копіювати стандарти оподаткування, встановлені в інших країнах.

Щодо України, то на даному етапі розвитку Уряд нашої держави поставив перед собою завдання щодо адаптації та гармонізації податкового законодавства України до стандартів ЕС, таким чином підтверджуючи обрану мету – вступ України до ЄС.