Непрямі податки

З 1 квітня 1989 року в Японії вступила і силу нова система оподаткування. Відносно зменшено пряме оподаткування за рахунок збільшеної ролі непрямих податків.

Серед споживацьких податків Японії основним виступає податок з продажу, який стягується за ставкою 3%. В середині 90-х років почалося обговорення про доцільність підвищення ставки до 5%.

Істотне поповнення бюджету приносять податки на власників автомобілів, акцизи на спиртне, тютюнові вироби, нафту, газ, бензин, податок на розвиток джерел електроенергії, акцизи за послуги: за перебування в готелі, харчування в ресторанах, купання в гарячих джерелах і т.д. До цієї ж групи відносяться і митні збори. У зв'язку з інтернаціоналізацією господарського життя, зростанням міжнародного розподілу праці, розділенням транснаціональних монополій, зміною структури зовнішньої торгівлі роль митних зборів як джерела доходів після другої світової війни постійно знижується. Рівень митних зборів на багато сільськогосподарських товарів в Японії до середини 80-х років складав 20% і більш.

Акцизне оподаткування в Японії має ряд особливостей. Наприклад, якщо в США і країнах Західної Європи метою введення додаткового оподаткування на алкоголь і тютюнові вироби був контроль за рівнем споживання товарів, то в Японії протягом довгого часу цей вид акцизів розглядався як одне з основних джерел податкових надходжень.

Необхідно відзначити і існування спеціальних податків на нотаріат, гербовий збір, на діяльність фондових бірж і операції з цінними паперами.