logo
Порівняльно податкове право

Система оподаткування Великого герцогства Люксембург

В Люксембурзі в податковій системі і доходах бюджету важлива роль належить податку на прибуток корпорацій. Його сплачують:

Не є платниками податку:

Податок на корпорації та інші податки сплачують безпосередньо члени цих корпорацій. Особливий податковий режим застосовується для холдингових компаній.

У компаній-резидентів податком обкладається весь дохід незалежно від місця його отримання, тоді як компанії-нерезиденти сплачують податок з доходу, отриманого тільки в Люксембургу. До резидентів відносять компанії, зареєстровані в Люксембургу чи ті, що мають на його території штаб-квартиру. Компанія-нерезидент не може мати юридичної адреси чи штаб-квартири в країні, а дохід від люксембурзьких джерел отримує чи через діяльність свого представництва, чи від інвестицій в люксембурзькі компанії.

Величина оподатковуваного доходу звичайно визначається, виходячи з даних внутрішнього обліку компанії. Облік не стандартизований і ведеться кожною фірмою по власній схемі, якщо тільки вона не протирічить відповідним директивам ЄС.

Звичайний період не може перевищувати 12 місяців.

Оподатковуваний прибуток визначається як різниця між вартістю активів на поточну і попередню звітні дати. Люксембурзьке законодавство не робить відмінності ні між розподіленим і нерозподіленим прибутком, ні між прибутком від основної діяльності і прибутком, отриманим в результаті ліквідації. Оподатковуваний прибуток також включає винагороду членів ради директорів, за винятком випадків, коли вони працюють в компанії на постійній основі. Будь-який розподіл прибутку розглядається як виплата дивідендів.

При оцінці величини доходу податкові органи керуються наступними принципами:

Застосовується переважно прямий метод амортизації, але можна використовувати й інші методи. Розмір амортизаційних відрахувань законодавчо не фіксується, а встановлюється, виходячи з передбачуваного терміну служби обладнання. Для прискореної амортизації необхідний спеціальний дозвіл.

Прирости і втрати капіталу не розглядаються в Люксембургу як особливий вид прибутків та збитків, а отже, не існує і спеціального оподаткування.

Дивіденди й інші види розподілу прибутку, а також подібні виплати, як прибуток, отриманий однією компанією-резидентом в результаті ліквідації іншої, не підлягає оподаткуванню, якщо компанія-одержувач володіє пакетом акцій компанії-платника в 10 % і більше не менш 12-ти останніх місяців або якщо ціна придбання таких акцій складає принаймні 50 млн. люксембурзьких франків. Ті самі пільги діють для компаній-резидентів, які отримують дохід від компаній-нерезидентів, якщо прибуток компанії-нерезидентом підлягає в її країні обкладанню прибутковим податком, аналогічним люксембурзькому. Пільги поширюються і на групу резидентських компаній, які сумісно володіють не менше 10 % акцій компанії-резидента при умові, якщо одна з компаній-резидентів володіє більше ніж 50 % капіталу в інших компаніях-резидентах чи вартість придбаних акцій складає не менше 50 млн. люксембурзьких франків.

Компанія-резидент має право звернутися в Міністерство фінансів з тим, щоб її оподаткування велося разом з іншими компаніями-резидентами, коли вона прямо чи непрямо володіє не менше 99 % капіталу останніх. В деяких випадках ця цифра може бути знижена до 75 %.

При оподаткуванні доходу з джерел за межами Люксембургу, отриманого постійним представництвом, розміщеним за кордоном, надається відповідний податковий кредит. Правила його отримання досить складні. Коротко їх можна представити наступним чином:

Усі операції по реорганізації компаній-резидентів звільнюються від податків, якщо їх кошти і зобов’язання передаються на баланс новостворюваних компаній.

В цілому всі затрати, які відносяться до діяльності компанії, крім затрат, що включаються в оподатковуваний дохід, списуються на собівартість.

Базовий склад затрат: відсотки по кредитам незалежно від ставки; заробітна плата робочих і службовців; страхові платежі і відрахування на обов’язкове страхування; відрахування у пенсійний фонд; орендні платежі; податки, сплачені за кордоном, якщо по ним не було податкового кредиту; люксембурзький муніципальний податок, податок на нерухоме майно та інші подібні збори; розумні суми представницьких витрат та витрат на відрядження; затрати на створення компанії, витрати на НДОКР; резерв по сумнівним боргам поставкам від 0.3 до 1.8 % (тільки для банків); роялті.

Не списуються на собівартість:

Втрати від основної господарської діяльності, отримані після січня 1991 р., можуть відноситися на собівартість чи компенсуватися на рахунок прибутку майбутніх періодів.

Компанії-резиденти обкладаються податком на прибуток по наступним ставкам (в люксембурзьких франках):

Нарахований податок підлягає обкладанню додатковим податком в розмірі 4 % для підтримання фонду допомоги від безробіття. Максимальна ставка, виходячи з цього, складає 34.32 %.

Податкові декларації повинні бути представлені не пізніше 31 травня календарного року, наступним за звітним. Але за проханням платника податкова інспекція може надавати відстрочку.

Податки виплачуються щоквартально окремими частинами в залежності від величини передбачуваного прибутку по оцінці податкового інспектора. Якщо платіж поступає невчасно, стягується штраф 1 % від його суми щомісячно. Строк позовної давності складає 5 років. Термін може бути збільшений і до 10 років, якщо платник неправильно чи неповно оформив податкову декларацію.

Платник податку може в письмовому вигляді опротестувати розмір податку, визначений інспектором. Голова податкового відомства на підставі цього може переглянути розрахунок.

Корпорації сплачують також прибутковий податок муніципалітетам. Ставка диференційована по території країни. Максимальна ставка складає 10 5. Муніципальний податок вираховується з чистого доходу при розрахунку державного прибуткового податку з корпорацій.

Фізичні особи – резиденти Люксембурга обкладаються прибутковим податком на доходи, отриманим з різних джерел. У нерезидентів обкладаються тільки доходи, отримані з люксембурзьких джерел. Дохід чоловіка і дружини консолідується при визначенні бази оподаткування. В 1991 році для працюючих подружніх пар була встановлена знижка в розмірі чистого оподатковуваного доходу по ставкам, що змінюються від 0 до 50 %. Крім того встановлений додатковий податок в розмірі 2.5 % до вирахуваної суми прибуткового податку.

Роботодавець може вирахувати прибутковий податок у джерела заробітної плати працівника у відповідності до опублікованих податкових таблиць, де приймаються в розрахунок вирахування на дітей і стандартні вирахування витрат.

Стандартна ставка податку на додану вартість встановлена в розмірі 15 %. Понижені ставка на професійні послуги складає 12 %, на постачання газом та електроенергією – 6 %, на продукти харчування, газети, книги, готельні номера і послуги пасажирського транспорту – 3 %. Звільнені від ПДВ банківські, страхові і фінансові послуги, освіта, охорона здоров’я, окремі види некомерційної діяльності.

Податок на спадщину і дарування для прямих родичів диференційований від 6 до 19.2 %, для інших – від 9 до 48 %.