Загальна характеристика податкових реформ

Основною метою податкових реформ є вдосконалення системи оподаткування в тій або іншій державі, проте поряд із цим можуть переслідуватися й інші цілі.

Так, у Литві метою податкової реформи проголошено створення сучасної податкової системи, яка б стимулювала економічне зростання, забезпечила справедливе і пропорційне оподаткування, розподіл податків, дозволила б стабілізувати бюджетні доходи, а також адаптувала національне податкове законодавство у відповідність з нормами Європейського Союзу. Передбачається, що за результатами реформи держава повинна одержати стабільний, своєчасний доход, який задовольнить всі її потреби; податкова система ґрунтуватиметься на забезпеченні справедливого і пропорційного розподілу податкового тиску, тощо.

Як вже відзначалося, податкова політика більшості країн спрямована на загальне зниження рівня оподаткування. Наприклад, в Данії уряд оголосив про свій намір знизити податковий тягар при одночасному скороченні бюджетного дефіциту за рахунок зменшення видаткової частини бюджету. В зв'язку з цим планується ввести з 2003 року мораторій на підвищення всіх видів податків. На зниження рівня оподаткування в тій або іншій країні в першу чергу вказує встановлення знижених ставок по таких обов'язкових платежах, як корпоративний податок, прибутковий податок і податок із капіталу.

• Зниження корпоративного податку в рамках проведення податкової політики відзначається в ряді країн. Так, в Німеччині оголошено про реформування оподаткування корпорацій, при цьому одним з основних нововведень є зниження ставки податку на корпорації з 40 до 25%. Ця зміна дозволить істотно знизити податкове навантаження компаній. У Бельгії прем'єр-міністр країни в своєму зверненні до парламенту з приводу проекту бюджету на 2002 рік звернув увагу парламентарів на те, що рівень ставки податку на корпорації в країні є одним із найвищих у Європі. В зв'язку з цим урядом запропоновано знизити ставки податку для великих компаній із 40,17 до 34%, а для суб'єктів малого бізнесу - із 28,84 до 25 %. Подібні зміни в оподатковуванні корпорацій мають місце й в Болгарії, де розмір ставки податку з корпорацій тепер складає 15% незалежно від розміру оподатковуваного доходу підприємства. Починаючи з 2002 року уряд Ісландії планує скоротити із 30 до 18% ставки податку на прибутки корпорацій. У Словаччині уряд ухвалив пропозиції щодо чергового зниження ставки податку на прибуток корпорацій. Запропоновано до 2004 року знизити ставку зазначеного податку з 29 до 22%, що в загальному дозволить забезпечити ефективне податкове навантаження корпорацій із 36,7 до 26,5 % у порівнянні з 1999 роком. Можливість поетапного зниження з 32 до 20 % розміру ставки податку на прибуток корпорацій розглядається також Урядом Філіппін. При цьому прогнозується, що при зниженні ставки податку з корпорацій до 26 % і скороченні податкових пільг сума податкових надходжень може зрости на 29,6 млрд філіппінських песо, при зниженні ставки до 21 % сума додаткових надходжень складе 6,4 млрд, при використанні ставки в розмірі 20% - 1,7 млрд філіппінських песо.

Щодо України, то у відповідності із змінами до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ставка податку знижена і становить 25% замість 30 %. На наш погляд, такий розмір ставки дозволить вивести з тіні значну суму коштів підприємств, адже вона однією з найнижчих в Європі.

Зниження прибуткового податку з фізичних осіб також є однією із складових проведення податкових реформ. Так, у Киргизії до ставки в 10 % знижений прибутковий податок із фізичних осіб. Раніше прогресивна ставка цього податку складала від 5 до 33% в залежності від розміру оподатковуваного прибутку. Пізніше парламент вніс поправки до Податкового кодексу щодо умов оподаткування платників податків із високими прибутками. Збільшився також і неоподатковуваний мінімум. У Болгарії одночасно зі зниженням максимальної ставки прибуткового податку з 38 до 29 % збільшений неоподатковуваний мінімум при нарахуванні прибуткового податку на доходи фізичних осіб.

В Україні також можна прослідкувати зниження податкового тиску на громадян. Даний факт можна підтвердити тим, що з 1 січня 2004 року ставки податку на доходи фізичних осіб становить 13%. Ця ставка замінила прогресивну шкалу оподаткування прибутків громадян, де ставка податку збільшувалась в залежності від збільшення доходу фізичної особи. Також збільшено неоподатковуваний мінімум, який на сьогоднішній день дорівнює мінімальному розміру заробітної плати з врахуванням перехідних положень Закону України “Про податок на доходи фізичних осіб”. До 1 січня 2004 року сума, яка не підлягала оподаткуванню прибутковим податком, визначалась виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який дорівнював 17 гривень, та категорії платника податку.

Не обійшов процес реформування і податок на приріст капіталу. Прикладом напрямку податкової політики до зниження податку з капіталу може служити Канада. В провінції Квебек заплановано знизити на 50% розмір ставки податку з капіталу протягом найближчих чотирьох років. В даний час в цій провінції податок із капіталу є одним із найвищих у Північній Америці, його ставка складає 0,64%, наслідком чого є виведення кампаніями свого бізнесу за межі її території. Передбачається, що до 2007 року ставка податку буде знижена до 0,3%.

Зміна умов оподаткування може бути спрямована і на зниження інших податків. Наприклад, уряд Південної Кореї має намір істотно скоротити розмір спеціального акцизу, який стягується з таких товарів, як автомобілі, кондиціонери, ювелірні вироби, меблі, хутряні вироби і годинники, спорядження для гри в гольф. Ця міра ґрунтується на припущенні, що така зміна ставок акцизів призведе до зниження цін на товари і відповідно збільшить попит на них. Зокрема, передбачається зниження розміру акцизу для автомобілів до рівня 5-10% в залежності від об’єму двигуна, а для інших споживчих товарів 20%. У Пакистані оголошено про майбутнє зниження розмірів ставок оподаткування в банківському секторі. Споконвічно оподаткування банків було на 10-15% вище оподаткування корпорацій. Згідно нового податкового законодавства ставка повинна знизитися з 58 до 50%, надалі передбачається знизити її ще на 5-10%. Очікується, що в результаті вжитих заходів підвищиться прибутковість банків і відповідно їх привабливість для вкладників, тим самим будуть створені умови для збільшення заощаджень. Є й інші причини зниження податкового тиску. Наприклад, у Норвегії розглядається можливість зниження податку на алкогольні напої, у зв'язку з тим, що високий рівень їх оподаткування призводить до відтоку покупців із країни в сусідню Швецію, де ті ж напої оподатковуються по більш низьких ставках.

Окремі країни утримуються від суттєвих зміни в умовах оподаткування. До числа таких країн можна віднести Нову Зеландію. Наприклад, Міністерством фінансів цієї країни були відхилені пропозиції про зниження шкали податку на прибуток фізичних осіб. Відхилені також пропозиції щодо встановлення єдиної ставки прибуткового податку і скасування податків на алкоголь, тютюн і ігорний бізнес з одночасним підвищенням із 12,5 до 16,5% ставки податку на товари і послуги. Не знайшла підтримки й ідея про зниження розміру ставки податку на бензин.

Податкові реформи можуть проводитись за допомогою одночасного поєднання протилежних їй напрямків, наприклад зниження ставок одних податків при збільшенні ставок інших, або скасування одних податків та встановлення інших. Наприклад, у Фінляндії вивчається можливість зниження податків на корпорації і майно при одночасному підвищенні оподаткування прибутків, отриманих від інвестування. Подібне підходи до змін оподаткування, в першу чергу, стосуються прибуткового податку і податку на корпорації. У Чилі парламент схвалив пропозиції виконавчої влади щодо зниження податку на прибуток фізичних осіб при одночасному поетапному підвищенні розміру ставки податку на прибуток корпорацій із 15 до 17%. Це дозволить деякою мірою компенсувати втрати державного бюджету, викликані зниженням одного податку, за рахунок підвищення надходжень від іншого. Зменшення податкового тиску може відбуватись шляхом зменшення ставок податку із одночасним розширенням податкової бази. Такий підхід використано в Україні. Суть його полягає в тому, що при встановленні ставки податку на доходи фізичних осіб на рівні 13% до податкової бази включаються також доходи отримані від спадкування або дарування майна, депозитних вкладів, а також від операцій з нерухомістю, на які розповсюджуються додаткові ставки податку.

В деяких країнах податкова політика спрямована винятково на вдосконалення порядку сплати податків. В цьому випадку до податкового законодавства можуть вноситись окремі зміни, що стосуються деяких податків і їх елементів. Так, в Угорщині Міністерство фінансів повідомило про плани переглянути порядок оподаткування доходів. Подібні кроки дозволяють одержати й істотний фінансовий ефект. В Польщі парламент затвердив урядовий план зміни законодавства про податок на прибуток фізичних осіб, отриманих по вкладах у банках та при погашенні облігацій, зупинення дії норм, які передбачають неоподатковуваний мінімум, перегляд існуючих пільг та інші зміни.