3.3. Учасники ринку цінних паперів та їх функції

Учасниками ринку цінних паперів можуть бути - емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасники фондового ринку, див. рис. 3.5.

Емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або мі­ські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Емітентів виокремлюють за такими групами:

- форма державно-правового утворення - держава, Автономна республі­ка Крим, муніципальні органи, суб'єкти господарювання;

- організаііійно-правова форма - юридичні особи, які можуть випускати всі види цінних паперів, дозволені законодавством країни, окрім держа­вних цінних паперів; фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

- напрям професійної діяльності - промислові компанії; сфера послуг та зв'язку; банки та інші фінансові установи;

- політика на ринку цінних паперів — розрахована на залучення стратегіч­ них інвесторів; спрямована на вітчизняний або іноземний капітал; под­ рібнення капіталу тощо;

♦ національна належність - резиденти, нерезиденти.

113

114

Відповідно до чинного законодавства [3]. емісія цінних паперів в Україні може мати форму відкритого (публічного) та закритого (приватно­го) розміщення.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів - їх відчуження на пі­дставі опублікування в засобах масової інформації або оголошення будь-яким іншим способом повідомлення про продаж цінних паперів, зверненого до заздалегідь не визначеної кількості осіб.

Приватне (закрите) розміщення ijiiuiux паперів - розміщення цінних паперів шляхом безпосередньої пропозиції цінних паперів заздалегідь ви­значеному колу осіб. Перше розміщення акцій відкритого акціонерного то­вариства є виключно закріпим (приватним) серед засновників.

Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти та нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надають­ся власнику цінних паперів відповідно до законодавства.'

Корпоративні інвестори - це суб'єкти підприємницької діяльності різних форм власності, що мають вільні грошові кошти.

Інституцііипіми інвесторами є інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), інвестиційні фонди, взаємні фонди інвестиційних компаній, недержавні пенсійні фонди, страхові компа­нії, інші фінансові установи, які здійснюють операції з фінансовими акти­вами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб.

Індивідуальними інвесторами найчастіше є фізичні особи, які вико­ристовують свої нагромадження для придбання цінних паперів

Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку -неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що здійснюють профе­сійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управлін­ня активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність ре­єстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установ­лених ДКЦПФР.

Ці організації професійних учасників ринку цінних паперів створю­ються згідно з Рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України, за принципом - одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності [15].

Саморегулівна організація повинна об'єднувати не менше ніж 25 % кількості професійних учасників ринку цінних паперів, які здійснюють пев­ний вид (види) професійної діяльності, за винятком саморегулівннх органі­зацій організаторів торгівлі та установ, що здійснюють розрахунково-клірингову діяльність.

Основними завданнями саморегулівннх організацій є:

встановлення правил, стандартів та вимог до здійснення діяльності з цінними паперами, норм та правил поведінки, вимог до професійної

115

кваліфікації фахівців - членів саморегулівних організацій та здійснення контролю за їх дотриманням членами організації;

- сприяння умовам здійснення підприємницької діяльності членами са­морегулівної організації;

- розробка та впровадження заходів щодо захисту прав членів саморегу-лівної організації, розгляд скарг клієнтів - членів саморегулівних орга­нізацій, які входять до їх складу, щодо порушення професійними учас­никами ринку цінних паперів вимог чинного законодавства;

- впровадження ефективних механізмів розв'язання спорів між членами саморегулівної організації та між членами саморегулівної організації та їх клієнтами;

Сг ініціювання вдосконалення нормативної та законодавчої бази ринку цінних паперів;

- представництво інтересів членів саморегулівної організації та інших учасників ринку цінних паперів в органах державної влади, судах, ін­ших організаціях з метою захисту їх інтересів [15].

Найактивнішою саморегулівною організацією в Україні є Асоціація «Позабіржова фондова торгівсльна система (ІІФТС)», яка має вигляд елект­ронного фондового ринку, створеного для торгівлі цінними паперами, до­пущеними Асоціацією до котування у Торговельній системі. Членом 1ІФТС може бути будь-яка юридична особа, яка має. право здійснювати підприєм­ницьку діяльність з цінними паперами в Україні та прийнята в Асоціацію згідно з її Статутом, положеннями та правилами [18]. Система "ПФТС On line" дозволяє операторам ринку через Інтернет відслідковувати за котиру­ванням з п'ятихвилинною затримкою.

Професійні учасники фондового ринку — юридичні особи, які на під­ставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої ви­значені законами України.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими ви­дами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

На фондовому ринку здійснюються такі види професійної діяльності:

1. діяльність з торгівлі цінними паперами;

2. діяльність з управління активами інституиійних інвесторів;

3. депозитарна діяльність;

4. діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку.

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами поєднує:

- брокерську діяльність;

- дилерську діяльність;

- андеррайтинг;

- діяльність з управління цінними паперами.

116

Торговцю цінними паперами забороняється перепродавати (обміню­вати) цінні папери власного випуску.

Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами ци­вільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами циві­льно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій ра­хунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів тор­говцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка прова­диться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установ­нику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами:

1. розміщення емітентом власних цінних паперів;

2. викуп емітентом власних цінних паперів;

3. проведення юридичними особами та фізичними особами - підприємця­ми розрахунків з використанням векселів та/або заставних;

4. провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі - продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокер­ської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або мі­ни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами;

5. внесення цінних паперів до статутного капіталу юридичних осіб.

Професійні учасники фондового ринку є також учасниками Націо­нальної депозитарної системи, яка складається з двох рівнів:

Верхній рівень ~ це Національний депозитарій України (який функці­онує на основі Указу Президента України «Про Загальні засади функціону­вання національного депозитарію України» [1]), депозитарії, що ведуть роз­рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг та розрахунки за угодами що­до цінних паперів.

Нижній рівень - це зберігачі. які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Сферою діяльності Національної депозитарної системи є:

• стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стан­дартами;

117

• уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і ну­мерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стан­дартами;

• відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документа­рній, так і в бездокументарній формах;

• реальна поставка та переміщення з рахунку в цінних паперах з од­ночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів;

• акумулювання доходів щодо цінних паперів, взятих на обслугову­вання системою, та їх розподіл за рахунками;

• регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

• надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утриму­вача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою;

• розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення ірошовпх виплат, пов'язаних із банківськими або іншими сис­темами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі [1].

Перелік цінних паперів, що обслуговуються Національною депозита­рною системою, встановлює Державна комісія з цінних паперів та фондово­го ринку. Основними учасниками Національної депозитарної системи є:

Депозитарії цінних паперів - цс спеціалізована посередницька орга­нізація, яка забезпечує збереження і облік цінних паперів, обслуговує угоди, пов'язані з їх обігом, та за потреби - поставку паперових бланків фондових інструментів із своїх сховищ у місця, зазначені їх власниками; або це юри­дична особа, яка провадить виключно депозитарну діяльність та може здій­снювати кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Фондова біржа чи учасники організаційно оформленого позабіржового ринку можуть бути засновниками депозитарію.

Клієнтами депозитарію є зберігані, які уклали з ним депозитарний договір, емітенти щодо рахунків власних емісій, відкритих на підставі дого­ворів про обслуговування емісії цінних паперів, а також інші депозитарії, з якими укладені договори про кореспондентські відносини.

Зберігані цінних паперів - це організації, які мають дозвіл на збері­гання та обслуговування обігу цінних паперів і операцій емітенту з цінними паперами на рахунках у цінних паперах як щодо тих цінних паперів, що належать йому, так і тих, які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах.

Комерційні банки, які мають дозвіл на здійснення діяльності з випус­ку та обігу цінних паперів, і торгівці цінними паперами за наявності відпо­відного дозволу мають право бути зберігачами, проводити за дорученням власника операції з депонованими цінними паперами і здійснювати іншу депозитарну діяльність, пов'язану з обігом цінних паперів, за винятком клі­рингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

118

Клірингові депозитарії - це організації, які отримують, звіряють та поновлюють поточну інформацію, готують бухгалтерські та облікові доку­менти, необхідні для виконання угод щодо цінних паперів, визначають вза­ємні зобов'язання, що передбачає взаємозалік, забезпечують та гарантують розрахунки за угодами щодо цінних паперів.

Взаєморозрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються на підставі розрахункових документів, наданих сторонами відповідно до дого­ворів, що передбачають перехід права власності на цінні папери, або інфор­мації, наданої фондовими біржами та організаційно оформленим позабіржо-вим ринком.

Правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України та Мі­ністерством фінансів України.

Реєстратори власників цінних паперів - це організації, які здійс­нюють перелік за станом на певну дату власників іменних цінних паперів, належних їм іменних цінних паперів, що є складовою системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Органи державної влади, центри сертнфікатних аукціонів і їх право­наступники не можуть вести реєстри та бути засновниками реєстраторів. Частка емітента цінних паперів у статутному фонді реєстратора не може перевищувати десяти відсотків. Емітент може вести власний реєстр самос­тійно, якщо кількість власників цінних паперів не перевищує кількості, ви­значеної Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.