1. Характеристика форм фінансової звітності та основні вимоги до неї.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства за звітний період. Фінансову звітність підписують керівник і бухгалтер підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух коштів, звіт про власний капітал і примітки до звітів.

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена по показниках фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їхнього заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за узгодженням із Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності банків і порядок їхнього заповнення встановлюються Національним банком України за узгодженням із Державним комітетом статистики України.

Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів усіх рівнів і кошторисів витрат, порядок їхнього заповнення встановлюються Державним казначейством України.

Звітним періодом для упорядкування фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим результатом із початку звітного року в складі балансу і звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Перший звітний період знов створеного підприємства може бути менше 12 місяців, але не більше 15 місяців.

Звітним періодом ліквідованого підприємства є період із початку звітного року до дати ухвалення рішення про його ліквідацію.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну і річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони відносяться, трудовим колективам за їхньою вимогою, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено дійсним Законом. Органам виконавчої влади й іншим користувачам фінансова звітність рекомендується відповідно до законодавства. Термін надання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність підприємств не складає комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

Відкриті акціонерні товариства, підприємства - емітенти облігацій, банку, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії й інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднити річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації в періодичних виданнях або поширення її у вигляді окремих друкарських видань.

При ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і, у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів.

Ціллю ведення бухгалтерського обліку й упорядкування фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої інформації про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства.

Бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

• обачливість - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, що повинні попереджати заниження оцінки зобов'язань і витрат і завищення оцінки активів і прибутків підприємства;

• повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні результати господарських операцій і подій, здатних уплинути на рішення, прийняті на її основі;

• автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від його власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатися в фінансовій звітності підприємства;

• послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраного облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована і розкрита в фінансовій звітності;

• безперервність - оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далі;

• нарахування і відповідність прибутків і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти прибутки звітного періоду з витратами, здійсненими для одержання цих прибутків. При цьому прибутки і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їхнього виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів;

• превалювання сутності над формою - операції враховуються відповідно до їхньої сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми;

• історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їхнє виробництво і придбання;

• єдиний грошовий вимірювач - вимір і узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

• періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на визначені періоди часу з метою упорядкування фінансової звітності.

Стандарт бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 N 87 визначає, що фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу і володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки спроможності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, що не можуть потребувати звітів, складених з обліком їх конкретних інформаційних потреб.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними стандартами.

Стаття приводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує можливість надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею; оцінка статті може бути вірогідно визначена.

У фінансову звітність включаються показники діяльності філій, представництв, відділень і інших відособлених підрозділів підприємства.

Інформація, що подається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені в сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що впливає на прийняття рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінити минулі, теперішні і майбутні події, підтвердити і скорегувати їхньої оцінки, зроблені в минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірної. Інформація, приведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок, які спроможні вплинути на рішення користувачів звітності.

Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти підприємства за різноманітні періоди; фінансові звіти різноманітних підприємств.

Передумовою зіставлення є приведення відповідної інформації попереднього періоду і розкриття інформації про облікову політику та її зміни.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, вона повинна містити дані про:

• підприємство;

• дату звітності і звітний період;

• валюту звітності й одиницю її виміру;

• відповідну інформації щодо звітного і попереднього періоду;

• облікову політику підприємства і її зміни;

• консолідацію фінансових звітів;

• припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

• обмеження щодо володіння активами;

• участь в спільних підприємствах;

• виявлення помилок минулого року і пов’язані з ними коригування;

• переоцінку статей фінансових звітів;

• іншу інформації, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Інформація про підприємство, що підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

• назву, організаційно-правову форму і місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адреса його офісу);

• короткий опис основної діяльності підприємства;

• назва органа управління, у веденні якого знаходиться підприємство, або назва його материнської (холдингової) компанії;

• середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

У примітках до фінансових звітів варто розкривати:

• облікову політику підприємства.

• інформацію, що не приведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язкової по відповідних стандартах.

• інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості.

Звіт про фінансові результати містить інформацію про доходи, витрати і прибутки (збитки) підприємства, які є результатом діяльності на певну дату. Головною особливістю даного звіту є те, що в ньому фінансові результати формуються по видах діяльності – операційній (основній) і звичайній. Основна діяльність відображає операції, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, робіт, послуг. Звичайна діяльність об'єднує операційну і доходи від участі в капіталі, дивіденди, відсотки і інші надходження від фінансових інвестицій і їх реалізації, доходи від продажу необоротних активів і майнових комплексів, а також інші доходи, не пов'язані з операційною діяльністю підприємства. Звіт про фінансові результати включає також надзвичайні витрати і доходи, в яких відповідно показуються збитки від надзвичайних подій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії тощо), включаючи витрати на їх попередження і доходи від інших операцій, що відповідають визначенню надзвичайних подій.

Звіт про рух грошових коштів відображає надходження і витрату грошових ресурсів підприємства в звітному і попередньому періодах в результаті операційної, фінансової і інвестиційної діяльності. При цьому під фінансовою розуміється діяльність, яка приводить до змін розміру і складу власного і позикового капіталу. Інвестиційною, визнається діяльність, пов'язана з придбанням або реалізацією тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є частиною еквівалентів грошових коштів, тобто високоліквідних і вільно конвертованих фінансових вкладень.

Звіт про власний капітал розкриває інформацію про зміни у складі власного капіталу підприємства в звітному періоді під впливом різних чинників. Динаміка відображається по всіх статтях власного капіталу, які приведені в першому розділі пасиву балансу.

Примітки до фінансової звітності відображають деталізовану інформацію з інших форм відносно окремих статей активів (нематеріальні активи, основні засоби, матеріальні запаси, тощо); доходів та витрат.