Показники кредитоспроможності позичальника-юридичної особи та техніка їх оцінки

Підрахунок загальної суми балів дає значення показника ( ).

Для визначення групи позичальника необхідно враховувати і оцінити додаткові показники суб'єктивного характеру з метою з'ясування іміджу позичальника – юридичної особи, його ринкової позиції, перспектив розвитку, професіоналізму і порядності керівництва, якості кредитної історії позичальника і його засновників і інших характеристик ефективності управління і якості керівного складу позичальника – юридичної особи.

Для цього застосовують наступні показники:

1. Період функціонування підприємства (ФП) – кількість років з моменту державної реєстрації підприємства. ФП набуває значення, яке дорівнює кількості років функціонування підприємства. Якщо підприємство функціонує 5 і більше років, ФП набуває значення 5. По підприємствах, які функціонують менш одного року або рік, – ФП=1.

2. Склад засновників (СЗ) характеризує репутацію засновників. Набуває наступних значень:

СЗ=5 – якщо про кожного засновника є позитивна інформація, вони є клієнтами банку;

СЗ=4 – якщо більше половини засновників є клієнтами банку. Якщо хто-небудь немає таким, то клієнтом має бути інша фірма, яка зареєстрована ним, і про неї є позитивна інформація;

СЗ=3 – засновники не є клієнтами банку безпосередньо, але більшість з них відомі як засновники інших клієнтів банку. Допускається відсутність інформації про деяких засновників (меншість);

СЗ=2 – повна відсутність інформації про всіх засновників;

СЗ=1 – якщо хоч по одному засновникові або заснованій ним фірмі є факт неплатежу або негативна інформація.

3. Погашення кредитів у минулому (ПК) характеризує наявність або відсутність фактів неповернення або невчасного повернення кредитів, які видавалися раніше.

Набуває наступних значень:

ПК=10 – кредит погашений без проблем;

ПК= 8 - кредит погашений після відстрочення;

ПК= 5 - якщо позичальник не користувався кредитом у минулому; ПК= 3 - кредит прострочений;

ПК= 1 - позичальник ухиляється від відповідальності.

4. Сплата відсотків за користування кредитом. Набуває наступних значень:

СВ=10 – нараховані відсотки сплачені своєчасно;

СВ= 8 – відсотки сплачені із затримкою платежу;

СВ= 5 - якщо позичальник не користувався кредитом у минулому; СВ= 3 - відсотки прострочені;

СВ= 1 - позичальник ухиляється від відповідальності.

Питома вага додаткових (суб'єктивних) значень не може перевищувати 20% загальної суми балів за всіма показниками, визначеними раніше.

За результатами оцінки додаткових (суб'єктивних) показників здійснюється розрахунок коригуючого показника:

, де С2 - загальна сума балів оцінки додаткових (суб'єктивних) показників; Мс - максимальна сума балів, яка може бути отримана в результаті оцінки додаткових (суб'єктивних) показників.

Значення коригуючого показника вагається в межах від 1,0 до 1,25 включно.

Сума балів за обєктивними показниками коригується на його значення:

, де S – значення узагальнюючого показника кредитоспроможності позичальника.

Виходячи із значення узагальнюючого показника S визначається клас заємшика на підставі рейтингової шкали, яка приведена в таблиці 11.

Таблиця 11

Рейтингова шкала для визначення класу позичальника.

Значення узагальнюючого показника	Клас
від 550 і більше	А
від 400 до 549	Б
від 250 до 399	В
від 150 до 249	Г
від 149 і менше	Д

Класифікація позичальників – юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану:

Клас «А» – фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника — бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах – членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо).

Клас «Б» – фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу “А”, але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах – членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу “Б”, мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж “інвестиційний клас”, що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s тощо).

Клас «В» – фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники — банки (резиденти) і банки країн – членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor`s,Moody`s тощо).

Клас «Г» – фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас «Д»). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас «Д» – фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов’язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

Після проведення попередньої оцінки фінансового стану позичальника складається висновок про попередню оцінку фінансового стану позичальника, який має бути врахований в загальному виводі, який подається на розгляд кредитного комітету банку для ухвалення рішення, що стосується видачі кредиту. Висновок про попередню оцінку фінансового стану позичальника підшивається до кредитної справи позичальника.