Техніка аналізу вихідних грошових потоків.

Вихідні потоки операційної діяльності – витрачання:

• на оплату товарів (робіт, послуг) – грошові кошти, сплачені постачальникам і підрядникам за одержані товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи і надані послуги;

• на оплату авансів – суми попередньої оплати та авансових платежів постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що будуть поставлені (виконані, надані);

• на оплату повернення авансів – сума попередньої оплати та авансових платежів, яку підприємство повернуло покупцям і замовникам;

• на оплату працівникам – витрачені грошові кошти на виплати працівникам заробітної плати, допомоги, винагород;

• на оплату витрат на відрядження – сума витрачених грошових коштів на службові відрядження;

• на оплату зобов'язань з податку на додану вартість – сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість;

• на оплату зобов'язань з податку на прибуток – сума сплаченого до бюджету податку на прибуток за умови, що податок конкретно не ототожнюється з фінансовою або інвестиційною діяльністю;

• на оплату відрахувань на соціальні заходи – сума сплачених внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного і соціального страхування;

• на оплату зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів) – сума сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) (крім податку на додану вартість, податку на прибуток, зобов'язань із загальнообов'язкового державного пенсійного і соціального страхування);

• на оплату цільових внесків – сума сплачених цільових та благодійних внесків;

• інші – сума використаних грошових коштів на інші напрями операційної діяльності, що не включена до попередніх статей звіту про рух грошових коштів, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.

У статті «Чистий рух коштів від операційної діяльності» форми 3 відображається результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції» і в розділі «IV. Необоротні активи та групи вибуття».

Вихідні потоки інвестиційної діяльності:

- придбання фінансових інвестицій – виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що визнаються як еквіваленти грошових коштів, або за такими, що утримуються для дилерських або торговельних цілей);

- придбання необоротних активів – виплати грошових коштів для придбання (створення) основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій). У цій статті також відображаються суми сплачених відсотків, якщо вони включені до вартості будівництва (створення, вирощування тощо) необоротних активів;

- придбання майнових комплексів відображаються грошові кошти, сплачені за придбані дочірні підприємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням грошових коштів, придбаних у складі майнового комплексу);

- інші платежі – аванси (крім пов'язаних з операційною діяльністю) і позики грошовими коштами, надані іншим сторонам (крім авансів і позик фінансових установ); виплати грошових коштів за ф'ючерсними контрактами, форвардними контрактами, опціонами тощо (за виключенням випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підприємства або виплати класифікуються як фінансова діяльність); інші платежі, що не передбачені у вищезазначених статтях.

У статті «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» форми 3 відображається результат руху коштів від інвестиційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: «Забезпечення наступних витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання» («Короткострокові кредити банків» і «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями», «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» тощо).

Вихідні потоки фінансової діяльності:

• погашення позик – виплати грошових коштів для погашення отриманих позик;

- сплачені дивіденди – суми дивідендів, сплачені грошовими коштами;

- інші платежі – використання грошових коштів для викупу раніше випущених акцій підприємства, виплати грошових коштів орендодавцю для погашення заборгованості за фінансовою орендою та за іншими платежами, пов'язаними з фінансовою діяльністю.

У статті «Чистий рух коштів від фінансової діяльності» форми 3 відображається результат руху коштів від фінансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій.

У статті «Чистий рух коштів за звітний період» форми 3 показується різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях: «Чистий рух коштів від операційної діяльності», «Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності» та «Чистий рух коштів від фінансової діяльності».

У статті «Залишок коштів на початок року» показується залишок грошових коштів на початок року, наведений у балансі. У статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» відображається сума збільшення або зменшення (наводиться у дужках) залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного періоду. У статті «Залишок коштів на кінець року» наводиться різниця між сумою грошових надходжень та видатків, відображених у статтях «Залишок коштів на початок року», «Чистий рух коштів за звітний період» та «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів». Розрахований таким чином показник повинен дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду.

Прогнозування грошового потоку зводиться до побудови бюджетів коштів у планованому періоді, з огляду на основні складового потоку: обсяг реалізації, частку виторгу за розрахунок готівкою, прогноз кредиторської заборгованості тощо. Прогноз здійснюється на певний період у розтині підперіодів: рік по кварталах, рік по місяцях, квартал по місяцях тощо.

У будь-якому випадку процедури методики прогнозування виконуються в такій послідовності:

• прогнозування грошових надходжень по підперіодам;

• прогнозування відтоку коштів по підперіодам;

• розрахунок чистого грошового потоку (надлишок/нестача) по підперіодам;

• визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розтині підперіодів.

Зміст першого етапу полягає в тому, щоби розрахувати обсяг можливих грошових надходжень. Певні складнощі у подібних розрахунках можуть виникнути в тому випадку, якщо підприємство застосовує методику визначення виручки від реалізації в міру відвантаження товарів. Основним джерелом надходження коштів є реалізація товарів, що підрозділяється на продаж товарів за розрахунок готівкою та у кредит. На практиці більшість підприємств відслідковує середній період часу, який потрібний покупцям для того, щоби оплатити рахунки. Виходячи з цього, можна розрахувати, яка частина виручки за реалізовану продукцію надійде в тому ж підперіоді, а яка в іншому. Далі за допомогою балансового методу ланцюговим засобом розраховують грошові надходження і зміну дебіторської заборгованості. Базове балансове рівняння має вид:

Д3_Н + ВР = ДЗ_К + ГН,

де Д3_Н – дебіторська заборгованість за товари і послуги на початок підперіоду;

Д3_К – дебіторська заборгованість за товари і послуги на кінець підперіоду;

ВР – виручка від реалізації за підперіод;

ГН – грошові надходження в даному підперіоді.

Більш точний розрахунок припускає класифікацію дебіторської заборгованості по термінах її погашення шляхом накопичення статистики й аналізу фактичних даних про погашення дебіторської заборгованості за попередні періоди. Аналіз рекомендується робити по місяцях. Таким чином, можна встановити усереднену частку дебіторської заборгованості з терміном погашення відповідно до 30 днів, до 60 днів, до 90 днів тощо. При наявності інших істотних джерел надходження коштів (інша реалізація, позареалізаційні операції) їхня прогнозна оцінка виконується методом прямого розрахунку; отримана сума додається до суми грошових надходжень від реалізації за даний під період.

На другому етапі розраховується відтік коштів. Основним його складовим елементом є погашення кредиторської заборгованості. Вважається, що підприємство оплачує свої рахунки вчасно, хоча до деякої міри воно може відстрочити платіж. Процес затримки платежу називають «розтягуванням» кредиторської заборгованості; відстрочена кредиторська заборгованість у цьому випадку виступає в якості додаткового джерела короткострокового фінансування. У країнах із розвинутою ринковою економікою існують різноманітні системи оплати товарів, зокрема, розмір оплати диференціюється в залежності від періоду, протягом якого зроблений платіж. При використанні подібної системи відстрочена кредиторська заборгованість стає досить дорогим джерелом фінансування, оскільки втрачається частина наданої постачальником знижки. До інших напрямків використання коштів відносяться заробітна плата персоналу, адміністративні, інші постійні і перемінні витрати, а також капітальні вкладення, виплати податків, відсотків, дивідендів.

Третій етап є логічним продовженням двох попередніх, шляхом зіставлення прогнозованих грошових надходжень і виплат розраховується чистий грошовий потік

На четвертому етапі розраховується сукупна потреба в короткостроковому фінансуванні. Зміст етапу полягає у визначенні розміру короткострокової банківської позички по кожному підперіоду, необхідної для забезпечення прогнозованого грошового потоку. При розрахунку рекомендується брати до уваги бажаний мінімум коштів на поточному рахунку, що доцільно мати в якості страхового запасу, а також для можливих не прогнозованих заздалегідь вигідних інвестицій.