Управління фінансовою санацією підприємства
У разі, якщо заходи з попередження фінансової кризи на підприємстві не принесли бажаного результату (або вони взагалі не проводилися) і підприємство опинилося на межі банкрутства, то можливо використання ще одного інструменту антикризового управління, за допомогою якого можна уникнути банкрутства та ліквідації, - фінансова санація. Її мета - покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності і платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, покращення структури капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
В організації фінансової санації підприємств розрізняють три основні функціональні блоки:
1) розробка плану санації;
2) проведення санаційного аудиту;
3) менеджмент санації.
Як правило, розробкою санаційної концепції (плану) за дорученням власників чи керівництва підприємства займаються консалтингові фірми у тісному взаємозв'язку з внутрішніми службами контролінгу (якщо вони є на підприємстві). Якщо санація здійснюється в рамках провадження справи про банкрутство, то план санації за дорученням арбітражного суду розробляє керуючий санацією.
Санаційний аудит проводиться аудиторськими компаніями на замовлення власників підприємства, потенційних санаторів, кредиторів та інших осіб, які можуть взяти участь у фінансуванні санації. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності підприємства на основі аналізу фінансово-господарської діяльності та наявної санаційної концепції, або плану санації.
Санаційна спроможність -анізаційно-технічних і правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності належать наявність у підприємства ефективної санаційної концепції та потенціалу для майбутньої успішної діяльності, а саме:
а) стійких позицій на ринку та реальних можливостей збільшення обсягів реалізації;
б) конкурентних переваг;
в) виробничого і кадрового потенціалу;
г) реальної та дійової санаційної концепції.
Вирішальним для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємства є організація ефективного менеджменту санації. Сутність його можна розглядати з двох точок зору: інституційної та функціональної. З інституційного боку до менеджменту санації можна віднести всіх фізичних осіб, які уповноважені власниками суб'єкта господарювання чи силою закону провести фінансову санацію підприємства, тобто здійснювати фактичне управління підприємством на період його оздоровлення. Зауважимо, що досить часто на межу банкрутства підприємство виводить саме невміле чи навмисно неправильне управління.
Керівництво підприємства, яке призвело його до фінансової кризи, як правило, не в змозі ефективно управляти фінансовою санацією. Звідси випливає необхідність заміни керівництва підприємства або передачі повноважень щодо санації третім особам. У Великобританії, наприклад, щорічно з 60 тисяч порушених справ про банкрутство близько 90% закінчуються зміною керівництва.
Загалом до осіб, які можуть бути носіями менеджменту санації, треба віднести контролюючі органи (наприклад, департамент банківського нагляду НБУ, страховий нагляд тощо), консультантів, аудиторів, керуючих санацією, які призначаються відповідно до рішення арбітражного суду, представників банківських установ чи інших кредиторів, досвідчених менеджерів, а також колишнє керівництво підприємства. Вирішення питання з призначенням менеджменту санації належить до числа першочергових заходів у рамках фінансового оздоровлення.
З функціонального боку менеджмент санації - це система антикризового управління, яка полягає в ефективному використанні фінансового механізму з метою запобігання банкрутству та фінансового оздоровлення підприємства.
Функціональні сфери менеджменту санації можна розглядати як окремі фази управлінського циклу, причому в процесі санації підприємства такі цикли перманентно повторюються при досягненні окремих стратегічних чи тактичних цілей.
До функціональних сфер менеджменту санації треба віднести такі:
а) постановка цілей (загальні завдання та цілі менеджменту санації,
б) формування та аналіз проблеми (головна проблема — фінансова криза);
в) пошук альтернатив, прогнозування та оцінка їх реалізації (підбір та оцінка необхідного каталогу санаційних заходів);
г) прийняття рішення;
д) реалізація (проведення конкретних санаційних заходів);
е) контроль;
є) аналіз відхилень.
Основне завдання фінансового менеджменту в ході санації підприємства — правильне визначення потреби в капіталі для проведення санації та мобілізація фінансових джерел санації підприємств. Для визначення конкретних шляхів мобілізації фінансового капіталу треба вивчити порядок визначення потреби в коштах, форми фінансування, правила, якими треба керуватися при формуванні активів і пасивів, методи оптимізації розміру та структури капіталу.
Фінансування санації може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових коштів власників, за допомогою кредиторів і, як виняток, шляхом одержання державної фінансової підтримки.
За формальними ознаками розрізняють два види санації:
а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство;
б) санація із залученням нового фінансового капіталу.
У першому випадку санація може здійснюватися в таких формах:
зменшення номінального капіталу підприємства;
конверсія власності в борг;
конверсія боргу у власність;
пролонгація сплати заборгованості;
добровільне зменшення заборгованості;
самофінансування.
Санація із залученням нового фінансового капіталу може набувати таких форм:
альтернативна санація;
зменшення номінального капіталу з подальшим його збільшенням (двоступінчаста санація);
безповоротна фінансова допомога власників;
безповоротна фінансова допомога персоналу;
емісія облігацій конверсійної позики;
залучення додаткових позик.
Детальна характеристика вказаних форм санації наведена в літературних джерелах, рекомендованих до вивчення теми.
Окремий вид санації підприємств — це санація за допомогою державної фінансової підтримки. Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватися на поворотній або безповоротній основі. У ряді випадків держава може вдатися до непрямих методів сприяння санації суб'єктів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т.ін.
- Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни двнз «криворізький національний університет»
- Методичні вказівки
- Кривий Ріг – 2012р.
- Зміст та структура самостійної роботи
- Заочної форми навчання
- Прискореної форми навчання
- Тематичний зміст дисципліни
- Змістовий модуль №1.
- Ефективність як економічна категорія.
- Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів
- Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- Змістовий модуль №3. Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом підприємства
- Змістовий модуль №4. Інвестиційна діяльність і прогнозування діяльності суб’єкта господарювання
- Теми лекційного матеріалу для проведення поточного контролю за модулями:
- Основні принципи управління за Тейлором:
- Основні положення системи управління за Тейлером:
- Принципи управління за Емерсоном:
- Принципи управління за Файолем:
- Тема 2. Господарське рішення і ефективність виробництва
- Управління виробництвом і його основні функції.
- Методи управління
- Класифікація господарських рішень
- Класифікація господарських рішень:
- Тема 3. Ефективність як економічна категорія
- Тема 4. Загальна методика оцінки економічної ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- 1 Етап: Вибір системи показників ефективності.
- 2 Етап: Вибір критеріїв для оцінки ефективності.
- 3 Етап: Приведення варіантів оцінки ефективності до порівняльного виду.
- 4 Етап: Розрахунок системи показників ефекту, витрат та ефективності.
- 5 Етап: Оцінка ступеню ефективності за вибраними критеріями.
- Тема 5. Урахування фактору часу при оцінці економічної ефективності
- Вплив фактору часу на розмір економічного ефекту
- Методика вибору найбільш ефективного варіанту прийняття управлінського рішення з урахуванням фактору часу:
- Тема 6. Оцінка економічної ефективності застосованих ресурсів і поточних витрат
- Змістовий модуль №2. Методика оцінки ефективності капітальних вкладень (статичний та динамічний методи)
- Тема 7. Управління економічною ефективністю застосованих ресурсів і поточних витрат
- І етап: Аналіз ефективності ресурсів і витрат.
- Іі етап. Оцінка основних факторів формування показників ресурсів і витрат, та визначення їх впливу на економічну ефективність.
- Ііі етап. Оцінка чутливості показників ефективності.
- Тема 8. Оцінка економічної ефективності одноразових витрат (капітальних вкладень) (статичний метод)
- Тема 9. Визначення порівняльної економічної ефективності одноразових витрат (динамічний метод)
- Тема 10. Визначення економічного ефекту від застосування найбільш ефективного варіанту. Визначення нормативів економічної ефективності
- Тема 11. Напрями підвищення ефективності діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу
- Змістовий модуль №3 Управління фінансово-виробничою діяльністю і капіталом суб’єкта господарювання
- Тема 12. Управління грошовими потоками
- Тема 13. Управління прибутком
- Тема 14. Управління активами
- Принципи формування активів підприємства
- Аналіз складу оборотних активів.
- Управління рухом коштів
- Управління дебіторською заборгованістю
- Управління виробничими запасами
- Стратегія фінансування поточних активів
- Склад необоротних активів, їх класифікація
- Етапи управління необоротними активами
- Оновлення та фінансування необоротних активів
- Тема 15-16. Управління власним та позиковим капіталом
- Вартість капіталу
- Середньозважена вартість капіталу і шляху її зменшення
- Управління структурою капіталу
- Інвестиційна діяльність підприємства з урахуванням ризиків і планування її на перспективу
- Тема 17. Управління інвестиціями
- Управління реальними інвестиціями
- Прості методи швидкої попередньої оцінки інвестиційних проектів.
- Простий метод окупності капітальних вкладень
- Методи оцінки інвестицій з урахуванням часу
- Метод внутрішньої норми прибутку (іrr).
- Графічний метод
- Метод еквівалентної річної вартості (приведених витрат)
- Управління фінансовими інвестиціями
- Тема 18. Управління фінансовими ризиками
- Кількісний вимір ризику
- Тема 19. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
- Методи фінансового прогнозування
- Тема 20. Антикризове фінансове управління підприємством
- Управління фінансовою санацією підприємства
- Досудова санація
- План санації в ході провадження справи про банкрутство
- Реструктуризація підприємства в системі антикризового фінансового управління
- Глосарій
- Додатки
- Рух грошових коштів (непрямий метод)