Тема 13. Інші податки і збори

Вивчення теми передбачає розгляд наступних питань:

13.1. Місцеві податки і збори як джерело формування місцевих бюджетів.

13.2. Збір за місця для паркування транспортних засобів.

13.3. Туристичний збір.

13.4. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

13.5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

При вивченні першого питання необхідно з’ясувати роль місцевих податків та зборів у формуванні місцевих бюджетів. Місцевим податкам присвячений розділ XII Податкового кодексу, статті 265-268. Замість 14 податків і зборів, які передбачалися попереднім нормативно-правовим документом – Декретом КМУ «Про місцеві податки і збори», у Податковому кодексі передбачено всього п’ять: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.

Серед них «старими» можна назвати єдиний податок, який поки що регулюються Указом Президента 1998 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку, та звітності суб’єктів малого підприємництва», та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, який раніше називався плата за торговий патент. Добре забутим старим є новий туристичний збір, який по суті являє собою скасований у 2004 р. готельний збір.

І абсолютно новими можна назвати збір зі старою назвою за місця для паркування транспорту, але з абсолютно новим механізмом (розраховується не за час припаркування, а за площу стоянки) і податок на нерухоме майно (запроваджується з 1 січня 2012 р.).

Проаналізуємо два місцевих збори: за місця для паркування транспортних засобів і туристичний. Про збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності читайте на нашому сайті пізніше.

Вивчення другого питання передбачає розгляд механізму справляння збору за місця для паркування транспортних засобів.

Необхідно звернути увагу, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи - підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.

Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується рішенням сільської, селищної або міської ради про встановлення збору.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка.

Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Оскільки в 2011 р. мінімальна заробітна плата на 1 січня дорівнює 941 грн, ставки збору – від 28 к. до 1,41 грн в день. Площа землі під один автомобіль для паркування - не менше 15 м кв. Відповідно, за одне місце для паркування необхідно сплатити як мінімум від 4,2 до 21,2 грн на день. Якщо на стоянці машини є постійно, то сума збору складе від 20 к. до однієї гривні за час. І це тільки один платіж. Якщо до розрахованої цифри додати витрати підприємства (наприклад, на заробітну плату), його прибуток, інші податки, то цифра може збільшитись у декілька разів. А якщо машини не ставлять? А збір платити все одно потрібно.

Безпосередньо розмір ставки збору та порядок сплати до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною або міською радою. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Вивчення третього питання передбачає розгляд механізму справляння туристичного збору.

Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк.

Платниками збору не є особи, які:

постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;

особи, які прибули у відрядження;

особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати тощо.

Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) за вирахуванням податку на додану вартість.

До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (ввіз), обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду.

Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 1% до бази справляння збору.

Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Вивчення четвертого питання передбачає розгляд механізму справляння збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

Платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності:

а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів;

б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти;

г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб'єкти господарювання:

аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;

фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці, продукції власного бджільництва;

суб'єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню та ін.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження):

товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні установи, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів;

товарів військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців на території військових частин і військових навчальних закладів;

насіння та посадкового матеріалу овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі;

сірників тощо.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва:

поштові марки, листівки, вітальні листівки і конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара, виготовлена з дерева, паперу та картону, яка використовується для поштових відправлень підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту та зв'язку, і фурнітура до них;

готові лікарські засоби, вітаміни для населення, санітарно-гігієнічні вироби із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів;

зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, папір туалетний, мило господарське;

проїзні квитки;

зошити тощо.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, а також книг, брошур, альбомів, нотних видань, буклетів, плакатів, картографічної продукції, що видаються юридичними особами - резидентами України. При здійсненні продажу таких товарів платники збору можуть одночасно здійснювати продаж супутньої продукції (незалежно від країни їх походження): ручки, олівці, інструменти для креслення, пензлі, мольберти, фарби, лаки, інші канцелярські прилади та конторське приладдя, крім виготовлених з дорогоцінних і напівдорогоцінних металів.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в таких межах (ставки збору округляються - менш як 50 копійок відкидається, а 50 копійок і більше округляється до однієї гривні):

Таблиця 13.1.

Ставки збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг

У разі якщо пункти продажу товарів (надання послуг) розташовані в курортній місцевості або на території, прилеглій до митниці, інших пунктів переміщення через митний кордон, органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення щодо збільшення ставки збору, але не більш як 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить:

для проведення оплатних розважальних ігор (гральний автомат, більярд тощо) - розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце;

для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбана, боулінга - розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку).

Торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.

Строки сплати збору:

за провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями - щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;

за здійснення діяльності у сфері розваг - щоквартально не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.

Торговий патент повинен бути відкритий та доступний для огляду.

Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.

Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів.

Строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.

Вивчення пятого питання передбачає розгляд механізму справляння збору за першу реєстрацію транспортного засобу, якому присвячений розділ VII Податкового кодексу, ст. 231-239.

Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування.

Транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування збором:

колісні транспортні засоби (крім транспортних засобів, що закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, військовими формуваннями в системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, підрозділами служби цивільного захисту тощо; транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; транспортних засобів швидкої медичної допомоги; машин і механізмів для сільськогосподарських робіт; причепів (напівпричепів); мопедів; велосипедів);

судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України (крім літаків і вертольотів Збройних Сил України; літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань цивільного захисту.

База оподаткування визначається:

для колісних транспортних засобів - за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах, а для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - за потужністю двигуна в кВт;

для суден, обладнаних двигуном, - за потужністю двигуна в кВт; для суден, які не обладнані двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

Ставки збору для колісних транспортних засобів представлені в табл. 13.2 - 13.4.

Таблиця 13.2.

Ставки збору для мотоциклів

Таблиця 13.3.

Ставки збору для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):

для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, - 0,5 гривні за 1 кВт потужності двигуна;

для автобусів, у тому числі мікроавтобусів, - 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

для тракторів - 2,5 гривні за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна;

Таблиця 13.4.

Ставки збору для вантажних автомобілів

Таблиця 13.5.

Ставки збору для суден не оснащених двигуном

Ставки збору для літаків і вертольотів:

для літаків - 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси;

для вертольотів - 1 гривня за кожен кілограм максимальної злітної маси.

Ставки збору застосовуються:

для нових транспортних засобів - з коефіцієнтом 1;

для транспортних засобів (крім автомобілів з електродвигуном і тракторів), які використовувалися до 8 років, - з коефіцієнтом 2;

для суден, літаків і вертольотів, які використовувалися понад 8 років, - з коефіцієнтом 3;

для інших транспортних засобів, які використовувалися понад 8 років (крім автомобілів з електродвигуном і тракторів), - з коефіцієнтом 40.

Збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Сума збору обчислюється щодо кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки збору та відповідного коефіцієнта.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Юридичні особи в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби за формою. До розрахунку обов'язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби про зареєстровані транспортні засоби, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням з відповідним центральним органом, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.