Тема 12. Плата за ресурси
Вивчення теми передбачає розгляд наступних питань:
12. 1. Податок на землю
12. 2. Збір за спеціальне використання води.
12. 3. Екологічний податок.
12.4. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
12.5. Плата за користування надрами.
12.6. Збір за користування радіочастотним ресурсом України.
При розгляді першого питання слід керуватись розділом XIII ПК, ст. 269-290. Згідно ПКУ платниками податку на землю є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Таблиця 12.1.
Ставки податку.
Види земель | Ставки податку |
земельні ділянки сільськогосподарських угідь: |
|
рілля, сіножаті та пасовища | 0,1% грошової оцінки |
багаторічні насадження | 0,03% грошової оцінки |
землі лісогосподарського призначення | справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів (розділ ХVІІ ПК) |
земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено | 1% грошової оцінки |
земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено | Див. табл. 2 |
земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, дачно-будівельними товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб | 3 % суми земельного податку |
земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій | у п'ятикратному розмірі податку |
земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій: |
|
міжнародного значення | коефіцієнт 7,5 |
загальнодержавного значення | коефіцієнт 3,75 |
місцевого значення | коефіцієнт 1,5 |
земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць у межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції | 25 % податку |
земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено | 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області |
земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів | 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області |
земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення | 0,02 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області |
земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено | 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області |
земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено | 0,3 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області |
земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами | 5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АРК або по області |
Таблиця 12. 2.
Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб | Ставки податку, гривень за 1 кв. метр | Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення |
до 3 | 0,24 |
|
від 3 до 10 | 0,48 |
|
від 10 до 20 | 0,77 |
|
від 20 до 50 | 1,2 | 1,2 |
від 50 до 100 | 1,44 | 1,4 |
від 100 до 250 | 1,68 | 1,6 |
від 250 до 500 | 1,92 | 2,0 |
від 500 до 1000 | 2,4 | 2,5 |
від 1000 і більше | 3,36 | 3,0 |
У населених пунктах, віднесених до курортних, до ставок податку застосовуються такі коефіцієнти:
на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;
на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;
на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;
у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;
на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.
Від сплати податку звільняються:
1. п’ять категорій фізичних осіб (інваліди; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей; пенсіонери; ветерани війни; чорнобильці).
2. більше 30 категорій юридичних осіб, визначених в 11 пунктах кодексу (заповідники; дослідні господарства; органи державної влади та місцевого самоврядування; військові формування; релігійні організації; громадські організації інвалідів; дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади; заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту; новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки та ін.).
3. шість видів земельних ділянок (сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій; землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв та ін.).
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності, але не поділена в натурі;
2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності або у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Тепер що стосується орендної плати за земельну ділянку. Підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку;
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку;
не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки;
може бути більшою граничного розміру орендної плати у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = [І - 10]:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 %, такий індекс застосовується із значенням 110.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
При вивченні другого питання слід керуватись розділом VIII Податкового кодексу, ст. 323 – 328.
При вивченні третього питання слід керуватись розділом ХVI Податкового кодексу, ст. 240 – 250.
Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;
розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Окремо в якості платників виділено осіб, як юридичних, так і фізичних, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Однак податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.
До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:
здійснюють оптову торгівлю паливом;
здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом).
Об'єктом та базою оподаткування є:
обсяги та види забруднюючих речовин, відходів;
обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами тощо.
Розглянемо для прикладу ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива (табл. 12.3.).
Суми податку обчислюються платниками податку та податковими агентами самостійно щокварталу.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, обчислюються податковими агентами виходячи з кількості фактично реалізованого палива та ставок податку.
Таблиця 12.3.
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива
Вид палива | Ставка податку, гривень за тонну |
Бензин неетилований | 68 |
Бензин сумішевий | 56 |
Зріджений нафтовий газ | 92 |
Дизельне біопаливо | 58 |
Дизельне пальне із вмістом сірки: |
|
більш як 0,2 мас. % | 68 |
більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. % | 52 |
більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. % | 47 |
не більш як 0,005 мас. % | 30 |
Мазут | 68 |
Стиснений природний газ | 46 |
Бензин авіаційний | 47 |
Гас | 58 |
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби. Податок сплачують протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
за паливо, реалізоване податковими агентами, - за місцем знаходження пунктів продажу палива.
В 2011 і 2012 роках названі ставки податку становлять 50%, в 2013 - 75%, с 2014 - 100% від вказаних.
- Затверджено на засіданні кафедри обліку і аудиту 28 грудня 2011р., протокол №5
- Програма курсу "податкова система"
- Тема 1. Сутність і види податків
- Тема 2. Податкова політика і податкова система держави
- Тема 3. Державна податкова служба україни
- Тема 4. Облік платників і надходжень податків до бюджету
- Тема 5. Податок на додану вартість
- Тема 6. Акцизний податок
- Тема 7. Мито
- Тема 8. Податок на прибуток підприємств
- Тема 9. Податок на доходи фізичних осіб
- Тема 10. Спрощена системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- Тема 11. Фіксований сільськогосподарський податок
- Тема 12. Плата за ресурси
- Тема 13. Інші податки і збори
- Тема 14. Ухилення від сплати податків
- Методичні рекомендації до вивчення тем
- Тема 1. Сутність і види податків
- Тема 2. Податкова політика і податкова система держави
- Тема 3. Державна податкова служба україни
- Тема 4. Облік платників і надходжень податків до бюджету
- Тема 5. Податок на додану вартість
- Тема 6. Акцизний податок
- Тема 7. Мито
- Тема 8. Податок на прибуток підприємств
- Тема 9. Податок на доходи фізичних осіб
- Тема 10. Спрощена системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- Тема 11. Фіксований сільськогосподарський податок
- Тема 12. Плата за ресурси
- Тема 13. Інші податки і збори
- Тема 14. Ухилення від сплати податків
- Методичні рекомендації до практичних і семінарських занять
- Тема 1. Сутність та види податків
- Питання до семінару.
- Дискусійні питання до тЕми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Тема 2. Податкова політика і податкова система держави
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до тЕми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Тема 3. Державна податкова служба україни
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до тЕми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе, доповідей)
- Тема 4. Облік платників і надходжень податків до бюджету
- Питання до семінару
- Дискусійні питання
- Практичні завдання
- Тестові питання для самоконтролю
- Тема 5. Податок на додану вартість
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до теми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 6. Акцизний податок
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до теми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 7. Мито
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до тЕми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 8. Податок на прибуток підприємств
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до тЕми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 9. Податок на доходи фізичних осіб.
- Питання до семінару
- Дискусійні питання
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 10. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва
- Питання до семінару
- Дискусійні питання
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 11. Фіксований сільськогосподарський податок.
- Питання до семінару
- Дискусійні питання до тЕми
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Практичні завдання
- Тема 12. Плата за ресурси
- Питання до семінару
- Дискусійні питання
- Тести до теми
- Теми рефератів (есе)
- Тема 13. Інші податки і збори
- Питання до семінару
- Дискусійні питання
- Теми рефератів (есе)
- Тема 14. Ухилення від сплати податків
- Питання до семінару
- Дискусійні питання
- Тести до теми
- Методичні рекомендації для самостійної роботи
- Тема 1. Сутність та види податків Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 2. Податкова система і податкова політика Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 3. Державна податкова служба Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 4. Облік платників і надходжень податків до бюджету Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 5. Податок на додану вартість Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 6. Акцизний податок. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 7. Мито. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 8. Податок на прибуток підприємств Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 9. Про податок на доходи фізичних осіб. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 10. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 11. Фіксований сільськогосподарський податок. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 12. Плата за ресурси та послуги. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 13. Інші податки Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- Тема 14. Ухилення від податків. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
- На самостійну роботу виносяться питання:
- Індивідуальне навчально-дослідне завдання Загальні положення
- Методичні рекомендації до завдання
- Пререлік обов’язкових питань для вивчення
- Критерії оцінки знань студентів за різними формами контролю
- 1. Критерії оцінки поточного контролю
- 1.1. Критерії оцінки усного (письмового) опитування
- 1.3. Критерії оцінювання завдань (аналітико-розрахункових, ситуаційних, тощо)
- 1.4. Критерії оцінювання модульного контролю знань
- 1.5. Критерії оцінювання індивідуальної роботи
- 1. 6. Критерії оцінки знань студентів на заліку з дисципліни
- 2 Підсумкова оцінка за модуль: за системою ects
- 3. Критерії оцінки підсумкового контролю (пмк): за системою ects
- Рекомендована література основна