6.4. Порядок отримання та погашення банківського кредиту

Підприємства отримують банківський кредит у наступному порядку:

1) попередні переговори;

2) надання документів і заявки на одержання кредиту;

3) оцінка банком ефективності комерційної справи;

4) згода банку на надання кредиту й підписання кредитного договору;

5) надання кредиту підприємству;

6) контроль банку за дотриманням підприємством умов кредиту.

На першому етапі підприємство і банк ведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди. За позитивних результатів переговорів банк готовий прийняти документи під­приємства для розгляду.

На другому етапі підприємство звертається в банк і подає йому документи, потрібні для визначення юридичного статусу, фінан­сового стану підприємства, оцінки проекту, аналізу можливості його успішної реалізації, забезпечення кредиту, у тому числі:

клопотання підприємства;

копії установчих документів (статут, установчий договір) та змін і доповнень до них (якщо такі були), свідоцтво про реєстра­цію (для приватного підприємця);

бізнес-план проекту та додатки до нього або техніко-економічне обґрунтування заходу, що кредитується;

баланси підприємства, звіти про фінансові результати за визна­чений період, декларацію про доходи (для приватного підприємця);

перелік та розрахунок вартості майна, що передається банкові в заставу, з визначенням його залишкової балансової вартості, року бу­дівництва чи випуску, місцерозташування, короткої характеристики;

перелік інших документів, необхідних для проведення по­глибленого аналізу фінансового стану позичальника (наприклад, анкета позичальника; засвідчені підприємством, а за потреби - нотаріально за­свідчені копії контрактів, які будуть оплачені за рахунок кредиту; копії контрактів (договорів про намір) на продаж виробленої в результаті реалізації кредитного проекту продукції; форми бухгалтерської звітності за визначений термін діяльності, звіт про дебіторсько-кредиторську заборгованість на останню звітну дату; розшифровки дебі­торської та кредиторської заборгованості з обов'язковим зазна­ченням строків її виникнення й погашення, предмета заборгова­ності; звіт про проведення перевірок аудиторськими фірмами, якщо такі проводились тощо).

На третьому етапі банк вивчає формальну й неформальну інформацію про під­приємство, оцінює його ділову репутацію та імідж, аналізує кредитоспроможність підприємства, проводить поглиб­лене обстеження його фінансового стану і визначає міру ризику, перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту.

Для надання кредиту важливе значення має оцінка кредитоспроможності позичальника.

Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі сис­теми показників, які відображають розміщення і джерела оборот­них коштів, результати фінансової діяльності. Вибір показників залежить від особливостей виробничої діяльності, галузевої спе­цифіки та інших факторів.

Під час аналізу кредитоспроможності враховується також на­явність чи брак у минулому кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позички.

Комерційний банк оцінює фінансовий стан підприємства пе­ред наданням йому позички, а далі - щокварталу.

В Україні критерії оцінки фінансового стану підприємства-позичальника визначаються кожним комерційним банком самостійно.

Зміст кредитного договору визначається підприємством і банком самостійно. У ньому вказується мета кредитування, умо­ви, порядок надання й погашення позички, спосіб забезпечення кре­диту, відсоткові ставки за кредитом, права і відповідальність сторін та інші умови.

Кредитний договір, як звичайно, містить такі розділи:

І. Загальні положення.

II. Права та обов'язки позичальника.

III. Права та обов'язки банку.

ІV.Відповідальність сторін.

V. Порядок розв'язання суперечок.

VI. Термін дії договору.

VII. Юридичні адреси сторін.

І. Загальні положення: найменування сторін; предмет догово­ру - вид кредиту; сума й розмір відсоткової ставки; умови за­безпечення виконання зобов'язань за кредитом (застава, гарантія, поручництво); порядок надання та погашення кредиту; порядок нара­хування й сплати відсотків за кредитом.