logo
Опорний конспект 2012

1.1. Предмет і мета фінансової науки

Фінансова наука вивчає явища та процеси, які здійснюються у державі при створенні й використанні фондів фінансових ресур­сів на цілі її економічного та соціального розвитку. Фінанси іс­нують об'єктивно, тому пізнання їх функціонування пов'яза­но з аналізом, вивченням і точним описанням фактів, що належать до процесів здобування державою і підприємницьки­ми структурами необхідних коштів для втілення своїх цілей.

Предметом фінансової науки є діяльність держави, підприєм­ницьких структур, організацій та окремих громадян, що пов'язана зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів. Проте фінансові ресурси в економіці держави величина завж­ди обмежена, тому актуально постає питання їхнього ефектив­ного використання для найкращого задоволення потреб сус­пільного добробуту. Для цього повинні залучатися досконалі методи мобілізації фінансових ресурсів, уважно обиратися напрями їх використання.

Фінансові явища та процеси можна досліджувати на різних рівнях. На рівні національної економіки, тобто на макрорівні, досліджуються інтегральні показники загальної величини фі­нансових ресурсів, їхня динаміка, взаємозв'язок із валовим внутрішнім продуктом, фондом оплати праці, їхня структура, розміщення за місцем володіння та розпорядження тощо.

Дослідження фінансових явищ і процесів на рівні під­приємницької структури або окремого громадянина, тобто на мікрорівні, включає вивчення процесів створення й викорис­тання фондів фінансових ресурсів на рівні господарюючого суб'єкта або окремого громадянина. Тут об'єктом дослідження є загальна сума валових доходів і валових витрат, амортизацій­них відрахувань, прибутку, грошова вартість основних та обі­гових коштів.

Дослідження фактів й аналітична обробка статистичних даних дають змогу встановити закономірність явищ і процесів, які пов'язано зі створенням доходів та їх використанням. Існу­ють об'єктивні параметри, що забезпечують найефективніше, з точки зору суспільства у цілому, функціонування фінансів, тобто їх вплив на економічне та соціальне життя.

Фінансова наука має відповідати на запитання – як і в яких формах мають створювати­ся та використовуватися фонди фінансових ресурсів для загальнолюдських потреб. Проте шляхи вирішення цього питан­ня залежать від умов, у яких перебуває держава, від того, який рівень економічного розвитку суспільства, яка форма влас­ності, структура економіки, соціальний склад населення, рі­вень інтеграції у світову економіку тощо.

Фінансова наука вивчає факти і явища не відособлено від сьогодення, а у конкретних умовах організації держави та ін­тересів різних верств населення. Але врахування цього повин­но здійснюватися виходячи з поняття закономірностей фінан­сових явищ, їхньої об'єктивної необхідності.

Фінансова наука входить до складу соціально-економічних наук, проте вона вивчає вужче коло фінансових явищ – лише ті, що пов'язані з перерозподілом за допомогою фінансів ва­лового внутрішнього продукту. Це диктує необхідність засто­сування певного мето­до­логічного підходу до вивчення фінан­сового життя в країні. Передусім необхідності врахування інтересів усіх учасників процесу створення валового внутріш­нього продукту: держави як представника суспільства в ціло­му, виробничих структур і безпосередньо зайнятого в суспіль­ному виробництві населення. У гармонізації цих інтересів зосереджено розуміння при­значення фінансової науки.

Будь-яке нововведення у фінансо­вій сфері – запровадження нових податків, нової форми фі­нансування або іншого виду витрат – призводить до певних суспільних наслідків як для держави в цілому, так і для кож­ної соціальної або господарської групи зокрема. Простежити ці наслідки, встановити на їхній основі історичні аналогії та паралелі - одне з важливих завдань фінансової науки.

Загальною метою фінансової науки є пізнання дії об'єк­тивних законів і закономірностей у сфері фінансів, а також передача результатів наукових досліджень до практичного використання.

Об'єктивні закони у сфері фінансів – це стійкі зв'яз­ки та залеж­ності фінансових явищ. Так, рівень бюджетного де­фіциту тісно пов'язаний з рів­нем інфляції у державі, поряд із цим – від джерел фінан­сування дефіциту залежить його вплив на доходи юридичних і фізич­них осіб. Ставки податків впливають на розвиток певних видів діяльності чи ви­робництв. На запитання, в яких випадках ставки податків мають руйнівний вплив на господарську діяльність, а в яких вони набувають лише фіскального змісту і не завдають шкоди підприємницькій діяльності, має відпо­відати фінансова наука.